про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3812/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагун А.В., розглянувши матеріали у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Центральна,79, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26200, ЄДРПОУ 34659409) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, а також стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову державного виконавця Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття у відношенні нього виконавчого провадження 78167311;
- визнати протиправним та скасувати за виконавчим провадженням 78167311 постанову державного виконавця Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про накладення арешту на його банківські рахунки НОМЕР_2 - Приватбанк, НОМЕР_3 - Приватбанк та НОМЕР_4 - Ощадбанк;
- зобов'язати Маловисківський відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повернення йому коштів, які протиправно стягнуто з його банківського рахунку 733234750000026208000214192 - Ощадбанку;
- стягнути з Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на його користь виплату за заподіяння йому незаконними рішеннями, діями моральної шкоди в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Згідно із ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надані документи на підтвердження сплати судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір», натомість зазначено посилання на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про судовий збір».
Перевіряючи підстави звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
При цьому, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Таким чином, лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 06.05.2020 року у справі № 9901/70/20 та підтверджений в постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі № П/811/201/16 та від 19.10.2020 року у справі №240/934/20, які мають бути враховані судом до спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , видане 09.11.2015, проте поданий позов не містить вимог, що стосуються статусу ветерана війни учасника бойових дій.
Отже, сама по собі наявність статусу ветерана війни учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
Таким чином п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняє позивача від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову та підлягає сплаті на загальних підставах.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
З огляду на те що, предмет даного спору не підпадає під дію положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі зазначеної норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року становить 3028 гривні.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а також одну майнового характеру, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 3633,60 грн (1211,20 грн х 3), а також за одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1211,20 грн (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4844,80 грн та надати до суду докази сплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач зазначив, що з його рахунку стягнені кошти, проте не надає відповідні докази, тому йому необхідно надати до суду докази стягнення коштів з його рахунків.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маловисківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, а також стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Позивачу надати семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН