про відмову в забезпеченні позову
17 червня 2025 року 320/19619/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, за участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Федерації професійних спілок України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи
Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Федерацію професійних спілок України.
16.06.2025 на адресу суду від Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ДП "Прозорро" проводити в електронній системі публічних закупівель Prozorro відкриті торги UA-2025-03-11-010622-а з предметом закупівлі: послуги з управління активами відповідно до ст.21 Закону №722-VIII, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, буд.1.
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що у серпні 2022 року Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14.10.2022 у справі №757/28080/22-к було передано в управління нерухоме майно за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, буд.1, відповідно до арешту, накладеному Личаківським районним судом м.Львова 30.08.2022.
Позивач зазначив, що він користується вказаним об'єктом нерухомого майна.
Позивач зазначив, що відповідачем на підставі вказаного арешту було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-03-11-010622-а (послуги з управління активами, відповідно до ст.21 Закону №772-VIII, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м.Київ, вулиця Інститутська, будинок 1).
Позивач зауважив, що ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 15.05.2025 у справі №757/20776/25-к вказаний арешт було скасовано, що на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для подальшого управління відповідачем вказаним майном та проведення відкритих торгів.
Позивач зазначив, що Підприємство Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" неодноразово зверталось до відповідача із заявою про скасування відкритих торгів, проте відповідач надав лише беззмістовні відповіді.
Позивач звернув увагу на те, що станом на 11.06.2025 наявні ознаки підготовки до фізичного силового захоплення будівлі з боку осіб, які можуть бути пов'язані з одним із потенційних переможців конкурсу, оголошеного АРМА.
Вказане, на думку позивача, створює загрозу порушенню його прав як користувача відповідної будівлі.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92270719) зазначено, що “умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити ДП "Прозорро" проводити в електронній системі публічних закупівель Prozorro відкриті торги UA-2025-03-11-010622-а з предметом закупівлі: послуги з управління активами відповідно до ст.21 Закону №722-VIII, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, буд.1.
Суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує лише про протиправність проведення відповідачем відкритих торгів UA-2025-03-11-010622-а (послуги з управління активами відповідно до ст.21 Закону №722-VIII, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, буд.1) на підставі скасованого у судовому порядку арешту, що може бути встановлено виключно при розгляді справи по суті.
Отже, застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Частиною шостою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Як зазначено вище, замовником відкритих торгів UA-2025-03-11-010622-а (послуги з управління активами відповідно до ст.21 Закону №722-VIII, а саме: об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1192810880000, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Інститутська, буд.1) є Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" від 10.11.2015 №772-VIII Національне агентство є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 772-VIII управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Частина четверта статті 21 Закону №772-VIII визначає, що рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) майно піддається швидкому псуванню; 2) майно швидко втрачає свою вартість; 3) витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.
Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Реалізація майна в порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим цієї частини.
Згідно з частиною п'ятою, шостою статті 21 Закону №772-VIII активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Одержані від реалізації активів кошти зараховуються на депозитні рахунки Національного агентства. Національне агентство забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, які підлягали б сплаті при випуску активів у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації активів, зазначених в абзаці сьомому частини четвертої цієї статті, протягом п'яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки.
З аналізу положень Закону №772-VIII вбачається, що АРМА є спеціальний державний орган, до функцій якого належать: управління арештованими в кримінальному провадженні активами, формування та реалізацію державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Отже, публічна конкурсна процедура проводиться АРМА, тобто від імені держави, а тому в силу вимог ч.6 ст.151 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Підприємства Федерації професійних спілок України "Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України" про забезпечення позову.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.