ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" червня 2025 р. справа № 300/1893/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 510495,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 11.03.2025 сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 510495,85 грн, яка складається з податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2024 №027601/2407 на суму 510495,85 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с. 21-22).
Вказана ухвала суду про відкриття провадження отримана відповідачем 28.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 25).
Відповідачем надано у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав. Зазначив, що у контрагента по договору виникли форс-мажорні обставини, а саме крадіжка отриманого від відповідача товару, в зв'язку з чим контрагент просив перенести строки оплати товару. На даний час, розрахунок по договору проведений в повному обсязі. Вважає, що в період дії форс-мажорних обставин нарахування пені повинно бути зупинене, також вважає, що щодо відповідача також діють форс-мажорні обставини - військовий стан. В задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с. 26-28)
Позивачем подано відповідь на відзив, згідно якої представник позивача вказав, що податкове повідомлення-рішення відповідно до норм Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України не оскаржувалося, у зв'язку з чим нараховане на підставі нього грошове зобов'язання є узгодженим. Зазначив, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення (а.с. 48-50).
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.
Згідно довідки про борг за платежами станом на 11.03.2025 за відповідачем обліковується податковий борг на суму 510495,85 грн. за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» (а.с. 4).
Вказаний борг зумовлений несплатою узгоджених податкових зобов'язань в сумі 510495,85 грн., зокрема згідно податкового повідомлення-рішення №027601/2407 від 05.12.2024 на суму 510495,85 грн. (а.с. 7).
Позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0000317-1306-0919 від 14.01.2025 за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена відповідачу 22.01.2025, що підтверджується довідкою УДППЗ "Укрпошта" (а.с.5).
Позивач просить стягнути з відповідача вказаний податковий борг в дохід бюджету.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з підпунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного чи судового оскарження грошового зобов'язання визначеного вищевказаним податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 510495,85 грн. є узгодженою.
Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Як встановлено судом, вимога направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена (а.с. 5).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов'язання в розмірі 510495,85 грн. утворює податковий борг відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням №027601/2407 від 05.12.2024 на суму 510495,85 грн., витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами, податковою вимогою (а.с. 4-8, 15).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
Щодо доводів відповідача, наведених у відзиві на адміністративний позов, суд зазначає, що такі зводяться до заперечення наявності підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, яким здійснено нарахування пені. Водночас суд зазначає, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення. Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, що зазначені у постановах від 21.03.2024 у справі №300/2859/22, від 08.08.2024 у справі №440/18128/21, від 13.02.2025 у справі №580/871/24.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в розмірі 510495,85 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість у сумі 510495,85 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення 510495,85 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 510495,85 грн - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 510495 (п'ятсот десять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 85 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.