16 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/2086/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , яким просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ЄДРПОУ: 20453063) щодо несвоєчасного здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно із ст.18, п.»б» ст.50 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ЄДРПОУ: 20453063) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно із ст.18, п.»б» ст.50 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 19 грудня 2023 року.
Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує протиправністю бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в частині встановлення дати, з якої призначено пенсію позивачу як особі з інвалідністю 3 групи . Позивач вважає, що ГУ ПФУ в Закарпатській області протиправно призначив йому пенсію по інвалідності за Законом №2262-ХІІ з19.12.2024 року, тобто з дати звернення з заявою, тоді як відповідно до вимог чинного законодавства пенсія мала бути призначена з дати, що на 12 місяців передує даті звернення позивача з відповідною заявою, тобто з19.12.2023 року. Внаслідок цього Відповідачем було здійснено несвоєчасне та неповне нарахування пенсійних виплат, що є порушенням вимог Закону України № 2262-ХІІ та прав позивача на належне соціальне забезпечення. Така бездіяльність відповідача порушує право позивача на своєчасне, повне та справедливе пенсійне забезпечення, гарантоване державою, як особі, яка отримала інвалідність під час проходження військової служби у зв'язку із захистом Батьківщини.
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та зобов'язано відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання ухвали : пенсійну справу ОСОБА_1 .
31 березня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 .
10 квітня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що 24.10.2023 року ОСОБА_2 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) без особливих умов, що підтверджує самостійний вибір правового режиму пенсійного забезпечення відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону №1058.
На підставі заяви від 03.12.2024 року, подання ІНФОРМАЦІЯ_1 №20941 від 31.10.2024 року та грошових документів з урахуванням строків, передбачених пунктами 5 та 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності III групи з дня надходження документів до Головного управління, а саме з 19.12.2024 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Закону України №2262 від 09.04.1992 р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку №3-1 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-1V, Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області здійснено нарахування та виплату пенсії по інвалідності в межах чинного законодавства, отже позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Обставини встановлені судом
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №27-РС від 15.07.2023 року, старшого сержанта ЗСУ ОСОБА_1 , було звільнено у запас відповідно до п.п. “г» пункту 2, частини 4 статті 26 ЗУ “Про військовий обов'язок».
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 24.07.2023 року №205-СТ позивач виключений зі списків особового складу, та знятий з усіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №304887 від 27.10.2023, позивачу з 24.10.2023 року встановлено інвалідність 3 групи - травма пов'язана із захистом Батьківщини, період встановлення інвалідності з 24.10.2023 року до 24.10.2024 року.
24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) без особливих умов, що не заперечується сторонами.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №895927 від 21.11.2024 року, позивачу з 06.11.2024 року встановлено інвалідність 3 групи - травма пов'язана із захистом Батьківщини, період встановлення інвалідності з 06.11.2024 до 06.11.2026 року.
Також встановлення інвалідності підтверджується копією посвідчення особи з інвалідністю серії НОМЕР_3 , та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 .
Листом від 21 лютого 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області повідомило, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
З 24.10.2023 року йому було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), без особливих умов.
З 19.12.2024 року ОСОБА_1 переведений на отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Починаючи з 19.12.2024 року, пенсійні виплати проводяться відповідно до норм Закону №2262.
03 березня 2025 року, представник позивача, адвокат Ковалець М.І. звернулася до ГУ ПФУ із заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату належних сум пенсії ОСОБА_1 у період з 24 жовтня 2023 року (дата встановлення інвалідності) до 19.12.2024 року відповідно до статті 18 Закону № 2262 та з урахуванням усіх надбавок і пільг передбачених для інвалідів війни.
Листом від 12.03.2025 року ГУ ПФУ в Закарпатській області надало відповідь, у якій вказало, що пенсію по інвалідності ІІІ групи на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» гр. ОСОБА_1 призначено з 19.12.2024 року на підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_1 №20941 від 31.10.2024 року, заяви від 03.12.2024 року та грошових документів з урахуванням строків, передбачених пунктами 5 та 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 з дня надходження документів до Головного управління, а саме з 19.12.2024 року.
Мотиви та норми права застосовані судом
У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 Закону №2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства (ст.18 Закону №2262-ХІІ).
Відповідно до ст.20 Закону №2262-ХІІ визначено, що залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:
а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Спірним у даних правовідносин є питання щодо дати призначення пенсії по інвалідності позивачу, яку призначено йому з 19.12.2024 .
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.50 Закону № 2262-ХІІ, особам, які мають право на пенсію за цим законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Згідно із ч.3 ст.50 Закону № 2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що наслідком несвоєчасного звернення особи за призначенням пенсії є обмеження щодо строкового виміру, зокрема за минулий час не може бути така встановлена раніше ніж як 12 місяців перед зверненням.
Як свідчить зміст листа Пенсійного фонду №875-929/П-02/8-070/25 від 12.03.2025 подання ІНФОРМАЦІЯ_1 №20941 від 31.10.2024 року, заява від 03.12.2024 року та грошові документи для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 надійшов до відповідача 19.12.2024, а тому враховуючи положення ст. 50 Закону №2262-ХІІ, пенсія має бути призначена йому з 19.12.2023 р.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №140/11144/23.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 КАС України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008, ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ЄДРПОУ: 20453063) щодо призначення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії, як особі з інвалідністю III групи з 19.12.2024 р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (ЄДРПОУ: 20453063)
відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992
призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) як особі з інвалідністю III групи, пенсію з 19.12.2023 та
здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії по інвалідності відповідно із ст.18, п.»б» ст.50 Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
з 19 грудня 2023 року з урахуванням проведених виплат .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова