Справа № 373/1173/25
Провадження № 3/373/377/25
12 червня 2025 року м. Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацевлаштованого, який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 27.04.2025 о 22:15 по вул. Черкаській в с. Хоцьки Бориспільського району Київської області, керував автомобілем марки ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 27.04.2025 о 22:15 по вул. Черкаській в с. Хоцьки Бориспільського району Київської області, керував автомобілем марки ВАЗ-2106, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати транспортними засобами, повторно протягом року. Був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови ЕНА № 3619098 від 07.12.2024. Правопорушення скоїв повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Повістки, направлені судом на вказану ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення адресу, повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.
Справа про адміністративне правопорушення, згідно із статтею 277 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Водночас, положеннями частини 2 цієї ж статті КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП не є обов'язковою.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання та судовий розгляд щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, з метою дотримання завдань КУпАП, визначених у статті 1, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення, долучені до протоколів матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтвердились письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 313654 від 27.04.2025, копією постанови серії ЕНА № 3619098 від 07.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 313626 від 27.04.2025, матеріалами адміністративної справи: актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 27.04.2025; копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 27.04.2025; відеозаписом події.
З урахуванням наведеного, проаналізувавши вищевказані докази, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо одна особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд, керуючись статтею 36 КУпАП та у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність і застосовує до нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без оплатного вилучення транспортного засобу.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Санкція частини 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень застосовується, поміж іншим, адміністративне стягнення у виді позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, в тому числі права керування транспортними засобами.
Аналогічні положення щодо позбавлення особи наданого їй спеціального права (права керування транспортними засобами) містить також частина 2 ст. 30 КУпАП.
За змістом вказаних положень закону, застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування як різновиду спеціального права можливе виключно до осіб, яким це право надане.
З визначення, що міститься п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 слідує, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Отже, водієм є особа, яка не тільки керує транспортним засобом, а має право керувати ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на сталий підхід, застосований Європейським судом з прав людини до того, що справи за ст. 130 КУпАП є такими, що підпадають під критерії кримінального правопорушення у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд керується принципами, сформованими для ст. 7 цієї Конвенції.
Зокрема, суд застосовує принцип юридичної визначеності у частині передбачуваності закону про кримінальну відповідальність, який має бути дотриманий як у розрізі визначення правопорушення, так і покарання, яке це правопорушення тягне за собою.
З довідки про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами від 30.04.2025 № 88865-2025 за підписом начальника ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області Івасенка В., ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відтак, суд не вбачає правових підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування.
Крім того, згідно з ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись, ст. ст. 33-35, ч. 2 ст. 36, 40-1, ст. ст. 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 від 28.09.2020) визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Штраф має бути сплачений на р/р UA488999980313030149000010001, отримувач ГУК у Київ.обл/м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ 37955989.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 від 28.09.2020) на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок № UA908999980313111256000026001; код 22030106; код ЄДРПОУ 37993783; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Переяславський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В.Хасанова