Справа № 357/7851/25
Провадження № 4-с/357/32/25
іменем України
"17" червня 2025 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , державний виконавець Томищ Володимир Васильович на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, -
В травні 2025 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з скаргою, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , державний виконавець Томищ Володимир Васильович на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана скарга була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа в порядку судового конторою за виконанням судових рішень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 28 травня 2025 року.
Ухвалою судді від 03 червня 2025 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , державний виконавець Томищ Володимир Васильович на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.
Копія вищевказаної ухвали судді була направлена на адресу ОСОБА_1 зазначену в скарзі поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення.
16 червня 2025 року судом за вх. № 33715 отримано заяву уповноваженого представника скаржника ОСОБА_3 , в якій остання просила залишити скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України, такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовані аналогічні питання.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи те, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ухвалою судді від 03 червня 2025 року була залишена без руху, тобто не прийнята до розгляду, відсутні підстави для залишення скарги без розгляду.
З огляду на зазначене, суддя розцінює заяву представника скаржника ОСОБА_3 за вх. № 33715 як заяву про відкликання скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, суд, до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, повертає заяву, якщо від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне повернути скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , державний виконавець Томищ Володимир Васильович на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з додатками скаржнику.
Керуючись ст.ст. 185, 258-260, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» суддя, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , державний виконавець Томищ Володимир Васильович на дії державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, - вважати неподаною та повернути скаржнику разом з доданими до неї документами.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Повний текст ухвали складено 17 червня 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов