Справа № 357/6187/25
3/357/3002/25
16.06.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у Київській області ДПС України, стосовно
ОСОБА_1 , дати народження у матеріалах справи немає, ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 16/10-36-09, ОСОБА_1 , ФОП, вчинила порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону (роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії), чим порушено ч. 7 ст. 16 та Закону України від 18.06.2024 №3817-ІЧ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 викликалася в судові засідання на 14.05.2025 та 16.06.2025 судовими повістками рекомендованим повідомленням на адресу, що була вказана головним державним інспектором ГУ ДПС у Київській області Шимченком Сергієм Анатолійовичем при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, судової повістки рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 із змінами та доповненнями від 25.06.2024, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
До суду повернулися поштові відправлення із судовими повістками із рекомендованим повідомленням, відповідно до довідки ОСОБА_2 20 поштове відправлення повернуто «адресат відсутній за вказаною адресою», що свідчить про те, що ОСОБА_1 не з'явилася для одержання рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка».
Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП виходячи з наступного.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно ч. 1,2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Згідно ст. 42 ГК України Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Суддя зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути відображені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення. Зокрема, стосовно ч. 1 ст. 164 КУпАП у протоколі необхідно зазначати наступні обставини: протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності; інші обставини, які мають істотне значення.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
До протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було додано акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, що регулюють виробництво, зберігання та обіг підакцизних товарів, контроль за виконанням яких покладений на орган ДПС № 17971/10-36-09-00-10/2498513865 від 11.04.2025. Так, із акту вбачається, що за результатами проведеної фактичної перевірки з дотримання вимог чинного законодавства, що регулює виробництво, зберігання та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, господарської одиниці, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 встановлено, що ліцензія на право роздрібної/оптової торгівлі алкогольними напоями № 10270308202501579 від 02.04.2025 термін дії з 04.04.2025, ліцензія на право роздрібної/оптової торгівлі тютюновими виробами № 10270311202501201 від 02.04.2025 термін дії з 04.04.2025. Також перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, що підтверджується електронними копіями фіскальних звітних чеків, зазначених в додатку № 1 до акту перевірки (додається) на загальну суму 46811,00 гривень за період з 03.01.2025 по 03.04.2025 за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 16 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ (зі змінами та доповненнями). Із доданих фіскальних чеків вбачається, що 03.01.2025 продано товар «горілка медов роял 0,5» на суму 145,00, а 03.04.2025 товар «коньяк десна 3* 0,5л» на суму 160,00. Отже, у вказаному акті зафіксована суперечлива інформація, яка не підтверджена та не спростована іншими письмовими матеріалами справи, тому визнається суддею неналежними доказами. Інших доказів (пояснення свідків, відеозапис) матеріали справи не містять.
Окрім того, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до Розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Міністерством фінансів України 02.07.216 № 566, відповідно до частини першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи податкових органів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 163-1-163-4, 163-12, частинами другою та третьою статті 163-17, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2 КУпАП.
Посадові особи податкових органів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - Протокол) на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Усі реквізити Протоколу заповнюються чорнилом чорного або синього кольору розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до Протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як Протокол підписаний особою, відносно якої він складений.
У разі ненадання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, документів для складання Протоколу використовуються відомості про таку особу, наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
У Протоколі під час його складання обов'язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), а також місце проживання.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу.
Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис.
При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.
Про ознайомлення із Протоколом особа щодо якої він складений, ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом посадової особи податкового органу.
Протокол складається у двох примірниках та підписується посадовою особою, яка склала Протокол, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і понятими, якщо такі є.
У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання Протоколу посадова особа податкового органу робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.
Особа, щодо якої складається Протокол, має право письмово викласти підстави своєї відмови від підписання Протоколу, які додаються до Протоколу окремо, про що робиться запис у Протоколі. Відмова під підписання Протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.
Один примірник Протоколу під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в податковому органі. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до податкового органу для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.
У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами контролюючого органу та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол в день складання реєструється посадовою особою податкового органу в Журналі реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення та не пізніше наступного робочого дня відомості вносяться до відповідної інформаційної системи.
До Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
У той же час у протоколі про адміністративне правопорушення № 16/10-36-09 від 23.04.2025 стосовно ОСОБА_1 при викладенні обставин вчинення правопорушення не відображено яким чином вона здійснювала господарську діяльність, не встановлено періоду протягом якого здійснювалася така діяльність, тобто не встановлено її систематичності, не вказано які саме алкогольні напої та тютюнові вироби, кому та по якій ціні були реалізовані, не допитані особи яким були алкоголь та тютюнові вироби реалізовані, не вилучені грошові кошти, отримані за реалізацію такого товару. Доказів цих фактів, додані до протоколу письмові матеріали також не містять. Наявні у матеріалах справи фіскальні чеки, належним чином не завірені, не можуть слугувати доказом провадження ОСОБА_1 господарської діяльності із продажу алкоголю та тютюнових виробів.
У змісті протоколу відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такі пояснення не додані до протоколу у виді окремого письмового документа.
Вірність доданих до протоколу про адміністративне правопорушення письмових доказів, а саме фіскальних чеків, належним чином не завірена посадовою особою, тому визнається суддею неналежним доказом.
Обов'язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП та вимогам Розділу ІІ Інструкції. З матеріалів адміністративної справи випливає, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була опитана, їй не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, а отже ОСОБА_1 не була ознайомлена з пред'явленим їй звинуваченням належним чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно неї було складеного за її відсутності.
Разом з цим слід зазначити, що під час складання даного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не була запрошена посадовою особою для проведення відповідної процесуальної дії, оскільки в матеріалах справи немає відповідних повідомлень про вручення поштового відправлення останній, а отже слід констатувати, що їй не були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, не надано можливість подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Зазначена бездіяльність уповноваженої посадової особи негативно впливає на процесуальне положення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в умовах рівноправності та змагальності сторін є недопустимим. Не містить протокол і відомостей про відмову ОСОБА_1 від його підпису, та не доданий до нього відповідний акт державного інспектора. Відомості, які підтверджували б направлення другого примірника протоколу ОСОБА_1 поштою у протоколі також відсутні.
Отже, суддя вважає, що державним інспектором не дотримано порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено право ОСОБА_1 на захист, що регламентовано положеннями ст. 63 Конституції України, ст. 254, 256, 268 КУпАП.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і є одними із головних джерел доказів, без додержання вимог статті 256 КУпАП, унеможливлює прийняття судом рішення у даній справі. Суддя зазначає, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
За таких обставин, вважаю недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 10, ч. 1 ст. 164, 221, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА