провадження № 3/294/2161/25
справа № 294/685/25
17 червня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
24.04.2025 о 17 год 10 хв водій ОСОБА_1 в м. Чуднів по вул. Соборній, 54А, керував мотоциклом марки «Active», днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія проводився на місці за допомогою приладу Драгер 6810, результат тесту v1107 -1,59 проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №310712 від 24.04.2025.
Крім того, 24.04.2025 о 17 год 10 хв водій ОСОБА_1 в м. Чуднів по вул. Соборній, 54А, керував мотоциклом марки «Active», днз НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, згідно постанови ББА №318615 від 11.05.2024.
Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив п 2.1 а ПДР, за що передбачено адміністративну вдповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 24.04.2025 о 18 год 18 хв водій ОСОБА_1 в с. Вільшанка по вул. Шевченка, 39, керував мотоциклом марки «Active», днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітку мову, нечітку ходу. На вимогу пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, або в КНП Чуднівська лікарня, відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №310766 від 24.04.2025.
Постановою суду від 12.05.2025 справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер справи №294/685/25.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що за кермо мотоцикла сів тверезий, поїхав на кладовище до брата і там випив. Коли їхав додому, його зупинили працівники поліції та склали протокол. Після цього відпустили додому, однак не доїжджаючи додому його зупинили знову працівники патрульної поліції та повторно почали складати протокол, хоча він їм пояснив, що вже було складено за цим же фактом протокол. На даний час зареєстрований як безробітний у державній службі зайнятості, а тому не має можливості сплачувати штраф.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП та наявні у ній докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положенням ч.1 ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, у тому числі наркотичного.
Відповідно до абз. 1 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (далі - Постанови Пленуму ВСУ), відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).
Відповідно до абз.4 п.27 Постанови Пленуму ВСУ для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за епізодом, який мав місце 24.04.2025 о 17 год. 10 хв. підтверджується наступними належними та допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №310712 від 24.04.2025; роздруківкою тесту про результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Drager 6810» від 24.04.2025, відповідно до якої результат тесту показав 1,59 проміле, з результатом якого ОСОБА_1 згоден, про що розписався; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП у якій ОСОБА_1 розписався; розпискою про інформування ОСОБА_1 який підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, у якій водій розписався; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння - позитивний, 1,59 проміле, з результатом якого ОСОБА_1 згоден про що розписався; рапортом заступника чальника СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капітана поліції Юрія Бабушко, за змістом якого під час чергування в складі СРПП 24.04.2025 поліцейським СРПП старшим сержантом поліції Назаревичем Є.А., було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; відеофайлом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер» погодився, результат тесту - 1.59.
Таким чином, як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил дорожнього руху не дотримався, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст.17 КУпАП, у справі не встановлено.
Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
За епізодом, який мав місце 24.04.2025 о 18 год 18 хв (протокол серії ЕПР1 №310766) суд виходить з такого.
Одним із заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 260 КУпАП, є відсторонення осіб від керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вказаний обов'язок поліцейського продубльовано у частині 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015.
Частиною 7 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Крім того, частиною 1 ст. 265-1 КУпАП передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Обмеження пересування транспортного засобу є превентивним поліцейським заходом, передбаченим ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію».
Аналізом норм ст.ст.260, 265-1, 266 КУпАП та ст.ст. 30, 31 Закону України «Про національну поліцію» дає підстави для висновку, що застосування такого превентивного заходу як відсторонення водія від керування транспортним засобом у випадку наявності для того передбачених чинним законодавством підстав є обов'язком поліцейського.
Разом з тим, як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серій ЕПР1 №310712 та ЕПР1 від 24.04.2025, працівниками поліції зупинено ОСОБА_1 двічі в один вечір з інтервалом часу в одну годину з ознаками алкогольного сп'яніння та двічі оформлено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, у протоколі серії ЕПР1 №310712 від 24.04.2025, який було складено о 17 год. 10 хв., та доданих матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь - які належні та допустимі докази, які свідчать про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передання керування ним іншій особі, що також підтверджується відеофайлом, долученим до протоколу.
З наведеного слід дійти висновку, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 , огляд на стан сп'яніння якого було проведено на місці зупинки та встановлено що останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, поліцейський свідомо допустив його подальший рух за кермом транспортного засобу.
Також, вищезазначене підтверджується відеозаписом, долученим до протоколу серії ЕПР1 №310766, який складений того ж дня о 18 год. 18 хв., на якому ОСОБА_1 , неодноразово повторив поліцейському, що його тільки що зупиняли. Однак зазначеним обставинам поліцейські уваги не надали, обставини складання попереднього протоколу не з'ясували, а почали процедуру складання аналогічного протоколу за цим же фактом.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке мало місце 24.04.2025 о 18 год 18 хв, та яке було зафіксовано у протоколі серії ЕПР1 №310766, тривало і надалі після фіксування цього ж порушення у протоколі серії ЕПР1 №310712, що стало можливим в силу неналежного виконання поліцейськими передбаченого законом обов'язку щодо відсторонення правопорушника від керування транспортним засобом.
У зв'язку із вказаним, суд вважає, що визнання ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке зафіксовано у протоколі серії ЕПР1 №310766 від 24.04.2025, призведе до подвійного притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне і те ж саме адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 61 Конституції України гарантується, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Цю ж засаду закріплено у статті 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин притягнення ОСОБА_1 вдруге до адміністративної відповідальності за протоколом серії ЕПР1 №310766 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 61 Конституції України, а тому справа у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП суд виходить з наступного.
Диспозиція ч. 5 ст.126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №310719 від 24.04.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 310712 від 24.04.2025 про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП; рапортом начальника СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майора поліції Юрія Бабушко, за змістом якого під час чергування в складі СРПП 24.04.2025 року, поліцейським СРПП старшим сержантом поліції Назаревичем Є.А., було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №310719 за ч.5 ст. 126 КУпАП; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не мав права керувати транспортними засобами, посвідчення водія не отримував про що свідчить постанова про адміністративне правопорушення серії ББА №318615 від 11.05.2024 за ч.2 ст. 126 КУпАП, а також іншими матеріалами справи, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Дії правопорушника кваліфіковані правильно за ч.5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права.
Таким чином ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, оскільки не отримував у встановленому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортним засобом, повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчинених правопорушень, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, які скоєні неодноразово, враховуючи особу правопорушника, який належних висновків для себе не зробив після складання протоколу відносно останнього за першим фактом, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Враховуючи пояснення ОСОБА_1 та його доводи на його обгрунтування, суд вважає за можливе розстрочити останньому сплату штрафу терміном на дванадцять місяців зі щомісячною сплатою рівними частини штрафу до повного погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності виконання постанов зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (за протоколом серії ЕПР1 №310712), та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років без конфіскації транспортного засобу.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (за протоколом серії ЕПР1№310766) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі статті 36 КУпАП ОСОБА_1 остаточно визначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п'ять років без конфіскації транспортного засобу(рахунок для сплати: UA368999980313060149000006001 отримувач коштів: ГУК в Житомир.обл/Житомир.обл. /21081300, ЄДРПОУ 37976485).
Розстрочити виконання постанови в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 40 800 грн. на дванадцять місяців зі сплатою щомісячної частини штрафу в розмірі 3 400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Роз'яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА