Справа № 296/6300/25
1-кс/296/2976/25
Іменем України
10 червня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисниці ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчої слідчого відділу Житомирського районного управління поліції № 2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має малолітніх дітей, середньо-спеціальну освіту, має 3 групу інвалідності, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні №12025060640000632 від 08.06.2025,
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. 10.06.2025 слідча ОСОБА_6 за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням, в якому просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
1.2. Вказується, що СВ Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060640000632 від 08.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному заподіянні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту.
1.3. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
2.2. Прокурор у судовому засіданні клопотання слідчої підтримав та просив задовольнити.
2.3. Підозрюваний у судовому засіданні з приводу факту завдання ним тілесних ушкоджень потерпілій не заперечував, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
2.4. Захисник у судовому засіданні посилаючись на недоведеність наявності обґрунтованої підозри, відсутність ризиків, на які посилались слідчий та прокурор, наявність у підозрюваного дітей та інші обставини, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ІІІ. НОРМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА (КПК України)
3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.3. За змістом частини 2 статті 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.4. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
3.5. Відповідно до частини 4 статті 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: […] 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
3.6. Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
(А) Перевірка законності затримання особи
4.1. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вступна частина пункту 3 статті 5 Європейської конвенції з прав людини має на меті забезпечення негайного і автоматичного судового контролю за затриманням, яке здійснюється поліцейським або адміністративним органом відповідно до положень підпункту «с» пункту 1 цієї статті («Де Йонг, Балже і Ван ден Брінк проти Нідерландів» (De Jong, Baljet and Van den Brink v. the Netherlands), 1984, § 51; «Аквіліна проти Мальти» (Aquilina v. Malta) [ВП], 1999, §§ 48-49).
4.2. Судовий контроль стосовно тримання під вартою повинен бути автоматичним і не може залежати від подання заяви затриманою особою («Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. The United Kingdom) [ВП], 2006, § 34; «Варга проти Румунії» (Varga v. Romania), 2008, §52; «Віорел Бурзо проти Румунії» (Viorel Burzo v. Romania), 2009, § 107). Така вимога не тільки змінила б суть гарантії, яка передбачена пунктом 3 статті 5 і яка відрізняється від гарантії за пунктом 4 статті 5 Конвенції, що забезпечує право звернутися до суду для перевірки законності затримання. Крім того, втратила б сенс сама мета гарантії, встановленої пунктом 3 статті 5, яка полягає в захисті особистості від свавільного затримання шляхом забезпечення незалежної та ретельної судової перевірки акту позбавлення свободи («Аквіліна проти Мальти» (Aquilina v. Malta) [ВП], 1999, § 49; «Нєдбала проти Польщі» (Niedbala v. Poland), 2000, § 50).
4.3. Для того, щоб тримання під вартою відповідало вимогам законності, воно повинно здійснюватися «відповідно до процедури, встановленої законом». Конвенція містить посилання переважно на національне законодавство, а також, де це доречно, на інші правові стандарти, що підлягають застосуванню, включаючи ті, які входять до сфери міжнародного права («Медвєдєв та інші проти Франції» (Medvedyev and Others v. France) [ВП], §79; «Тоніоло проти Сан-Марино та Італії» (Toniolo v. San Marino and Italy), 2012, § 46; «Айдин Сефа Акай проти Туреччини» (Aydin Sefa Akay v. Turkiye), §§ 115-129) чи європейського права («Пасі проти Бельгії» (Paci v. Belgium), § 64 та «Піроцці проти Бельгії» (Pirozzi v. Belgium), §§ 45-46). У всіх випадках вона встановлює зобов'язання дотримуватися відповідних матеріальних та процесуальних норм (там само).
4.4. Відповідно до частини 1 статті 208 КПК особа, підозрювана у скоєнні злочину, може бути затримана без ухвали слідчого судді лише у визначених законом випадках, а саме:
(1) якщо особу застали під час скоєння злочину або замаху на його вчинення;
(2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець вказав на те, що саме ця особа щойно вчинила цей злочин [...].
4.5. Відповідно до протоколу затримання особи від 08.06.2025 вбачається, що затримання підозрюваного ОСОБА_4 мало місце 08.06.2025 о 20:00 год. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у тому, що 08.06.2025 близько 16:50 год. ОСОБА_4 перебуваючи поблизу будинку 4а по Космонавтів, 4а у м. Житомирі в ході словесного конфлікту наніс удар в область обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому черепа, забій мозку.
4.6. Ураховуючи, незначний проміжок часу, який пройшов між моментом вчинення злочину та часом затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні вказаного злочину, що становив близько 3 годин (з 16:50 год. по 20:00 год. 08.06.2025), слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_4 підпадає під поняття "безпосередньо після вчинення злочину", у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_4 відповідає вимозі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК.
4.7. Відповідно до протоколу затримання особи від 08.06.2025 затримання ОСОБА_4 відбулося із дотриманням процесуальних прав, передбачених ч. 4 ст. 208 КПК, що ані підозрюваним ОСОБА_4 , ані його захисником у судовому засіданні не заперечувалося.
(Б) Перевірка наявності підстав для застосування запобіжного заходу
4.8. Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має з'ясувати наявність ряду обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК, а саме:
(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
4.9. 09.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
4.10. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
4.11. Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№ 2)» (Selahattin Demirtas v. Turkey (no. 2) [ВП], 2020, § 314; «Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), 2014, § 88; «Ердагоз проти Туреччини» (Erdagoz v. Turkey), 1997, § 51; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), 1990, § 32).
4.12. Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність фактів та обставин, які вказують на те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин, що стверджується:
- протоколом огляду місця події від 08.06.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 08.06.2025;
- протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 від 09.06.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_11 від 09.06.2025 та довідкою до вказаного протоколу від 09.06.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.06.2025;
- висновком експерта №1127 від 09.06.2025, відповідно до якого отримані гр. ОСОБА_9 тілесні ушкодження відносяться до тяжких ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК
4.13. У клопотанні слідча вказувала на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
4.14. Слідчий суддя враховує, зокрема, початкову стадію досудового розслідування, суть, умисний характер та суспільну небезпеку злочину у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , який вчинений способом, небезпечним для життя потерпілої, що відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, негативні наслідки вчиненого кримінального правопорушення.
4.15. Слідчий суддя ураховуючи інші обставини, передбачені статтею 178 КПК, відомості про особу підозрюваного ОСОБА_4 , його вік та стан здоров'я, наявність дітей, який проходив військову службу в ЗСУ та має відстрочку від призову у зв'язку із наявністю 3 групи інвалідності, та вважає, що прокурором доведено наявність фактів та обставин, які дають достатні підстави вважати наявним на даній стаді розслідування високих ступенів ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливості підозрюваного вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення з урахуванням як фактів розслідування випадку неприбуття підозрюваного з відпустки та відсутність на службі, так і факту притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності, що мали місце в минулому.
(ііі) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
4.16. На переконання слідчого судді описані у п. 4.15. цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
4.17. Зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою (строком, що не перевищує 60 днів, починаючи обрахунок з часу фактичного затримання), оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
4.18. Ураховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у завданні тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя потерпілої (1957 р.н.), хоча як військовослужбовець мав би захищати безпеку громадян, наявність високого ступеня ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, ураховуючи особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, слідчий суддя на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК вважає за необхідне не визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти спробам реалізувати існуючи ризики і гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира
1. Клопотання слідчої слідчого відділу Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.08.2025 (включно), без визначення розміру застави.
3. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_13