Справа №295/7079/25
1-кс/295/3090/25
06.06.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024060400003993 від 21.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, в якому просить скасувати арешт на ноутбук марки Lenovo G505S model name 20255, SIN: CB28024772 PIN: 59409773, MO: CB03122270, Factory/D: PRC4 в корпусі чорного кольору; планшет марки «Huavei» моделі «ВАН2-L09», IMEI: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, зобов'язати слідчого повернути вказане майно ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання послався на те, що на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2025 накладено арешт на зазначене у клопотанні майно. За словами адвоката, речі, вилучені у ОСОБА_4 , не є знаряддям, засобами вчинення кримінального правопорушення, не містять слідів кримінального правопорушення, а тому, на переконання представника власника (володільця) майна, наявні підстави для скасування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Власник (володілець) майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Від прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи без її участі, при розгляді клопотання покладається на розсуд суду. Додатково зазначила у заяві, що в межах кримінального провадження ноутбук марки Lenovo G505S та планшет марки ВАН2-L09 визнано речовими доказами, оглянуто, з них не отримано інформації, що становить інтерес для слідства, інші слідчі дії за участю даного майна не проводяться та не плануються.
Вивчивши й дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що в рамках кримінального провадження №12024060400003993, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2025 року накладено арешт, зокрема, на ноутбук марки Lenovo G505S model name 20255, SIN: CB28024772 PIN: 59409773, MO: CB03122270, Factory/D: PRC4 в корпусі чорного кольору; планшет марки «Huavei» моделі «BAH2-L09» IMEI: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору, які було виявлено та вилучено за адресою АДРЕСА_1 за місцем реєстрації/проживання ОСОБА_4 . Позбавлено володільця права відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар «Спорронг та Льоннрот проти Швеції». Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами , які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також не виявлення обставин, які б на даний час виправдовували потреби досудового розслідування у відповідному ступені втручання у право власності на майно, слідчий суддя дійшов висновку про можливість задоволення клопотання та скасування арешту на майно.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту (п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.03.2025 року у справі №295/3794/25 на ноутбук марки Lenovo G505S model name 20255, SIN: CB28024772 PIN: 59409773, MO: CB03122270, Factory/D: PRC4 в корпусі чорного кольору; планшет марки «Huavei» моделі «ВАН2-L09», IMEI: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору.
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060400003993, та/або відповідальних працівників за місцем зберігання вказаного майна повернути ОСОБА_4 ноутбук марки Lenovo G505S model name 20255, SIN: CB28024772 PIN: 59409773, MO: CB03122270, Factory/D: PRC4 в корпусі чорного кольору; планшет марки «Huavei» моделі «ВАН2-L09», IMEI: НОМЕР_1 в корпусі чорного кольору.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя ОСОБА_1