іменем України
16 червня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 732/275/25
Головуючий у першій інстанції - Карпинська Н.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/873/25
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
заявник: ОСОБА_1 ,
боржник: ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу: представник ОСОБА_1 - адвокат Слєпченко Сергій Анатолійович,
на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2025 року, дата складання повного її тексту: 11.03.2025, місце постановлення: м. Городня,
У лютому 2025 р. представник ОСОБА_1 - адвокат Слєпченко С.А., звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на їхню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). Заява обґрунтована тим, що від спільного проживання (без реєстрації шлюбу) стягувач і боржник мають вказану доньку. Остання проживає з ОСОБА_1 і перебуває на її утриманні; ОСОБА_2 всупереч ст. 141 ч. 1, ст. 180 СК України не бере участі в утриманні доньки.
Оскаржуваною ухвалою у видачі судового наказу відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України. Постановляючи її, суд виходив з того, що ОСОБА_1 порушено п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України. Так, дочка ОСОБА_4 , на яку заявник просить стягнути аліменти, має прізвище матері - ОСОБА_5 , що дитина народжена не в шлюбі - шлюб між стягувачем і боржником не укладався, що суду не надано заяв, повного витягу із акта цивільного стану про народження дитини із відміткою про підставу включених відомостей про батька, або рішення про визнання батьківства боржника, та що у наказному провадженні суд самостійно не збирає докази.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Слєпченко С.А. просить скасувати вказану ухвалу та зобов'язати суд І інстанції видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на їхню дитину. Доводи скарги зводяться до того, що суду надано достатньо доказів для задоволення вимог заявника.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає задоволенню.
У справі встановлено таке.
До заяви про видачу судового наказу представником ОСОБА_1 - адвокатом Слєпченком С.А., приєднано копії: свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому батьками дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (арк. 5), витягу з реєстру Городнянської територіальної громади № 2025/0-01962654 від 10.02.2025 щодо місця реєстрації ОСОБА_1 (арк. 6), довідки Пекурівського старостинського округу № 8 Городнянської міської ради Чернігівської області від 09.12.2024 № 211 про те, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але постійно проживає разом із своїми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території старостату за адресою: АДРЕСА_1 та області (арк. 4, 35).
Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків.
У статті 165 ЦПК України наведено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, в якому нема такої підстави, яку зазначив суд в оскаржуваній ухвалі. Крім того, до заяви додано достатньо доказів про взаємини учасників справи. До того ж пунктом 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України передбачено, що у судовому наказі зазначається повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також апеляційний суд констатує, що боржник у заяві про скасування судового наказу (у разі видачі такого) може зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 170, ч. 3 ст. 171 ЦПК України), що є передбаченою процесуальним законом підставою для скасування судового наказу.
Виходячи з наведеного, колегія виснує, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Разом з тим відповідно до пп. 6, 7 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, у апеляційного суду відсутні підстави для зобов'язання суду І інстанції видати судовий наказ про стягнення аліментів за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відмову у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374 ч. 1 п. 6, 379 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слєпченка Сергія Анатолійовича задовольнити частково.
Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2025 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження її розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення.
Головуючий: Судді: