22.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/2208/25
Єдиний унікальний номер судової справи 205/2208/25
Номер провадження 2-а/205/42/25
22 травня 2025 року
Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
11.02.2025 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК) № 226/CC позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що будучи належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК шляхом направлення на його адресу повістки, у визначений час не прибув, про причини неприбуття та документи, що підтверджують поважність причин неприбуття до ТЦК не повідомив. Вина позивача у вчиненні даного правопорушення відсутня, оскільки свої дані уточнив через систему «Резерв+» вчасно, про виклик до ТЦК не знав, ніколи не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку направлялася повістка. В оскаржуваній постанові не вказано мету виклику позивача до ТЦК. Також зазначив, що з 23.08.2024 по 06.09.2024 року та з 01.11.2024 року по 15.11.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Позивач не був присутній під час розгляду справи, про постанову дізнався лише 11.02.2025 року через застосунок «Дія».
На підставі викладеного просить поновити строк на подання позову, визнати протиправною та скасувати постанову № 226/CC, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2025 року, адміністративну позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року витребувано у відповідача копію адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Вказана ухвала відповідачу була доставлена до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 21.03.2025 року, а також на офіційну електронну пошту, однак, відповідач станом на дату розгляду справи ухвалу суду не виконав, про причини неможливості не повідомляв.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Малеги С.О. надійшла заява, у якій просила розглянути справу без її участі та без участі позивача, позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надходив.
За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.
У ході судового розгляду встановлено, що постановою № 226/СС від 30.10.2024 року за справою про адміністративне правопорушення, яка була винесена начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
У постанові зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також у постанові вказано, що за місцем проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , 04.10.2024 року направлено повістку про виклик до ТЦК на 24.10.2024 року. Поштове відправлення повернулося без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 34 та п. 31 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року, ОСОБА_1 було належним чином оповіщено про виклик до ТЦК. Однак позивач у визначений у повістці час не прибув, про причини неприбуття та документи, що підтверджують поважність причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 29.10.2024 року не надав та не повідомив. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушив вимоги абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , було направлено повістку про виклик до ТЦК на іншу адресу: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що ТЦК було відома адреса проживання позивача, але повістка була направлена на іншу адресу, про що зазначено в постанові, доказів, що позивачу було відомо про виклик його до ТЦК матеріали справи не містять.
У позові ОСОБА_1 просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що про постанову дізнався з застосунку «Дія» 11.02.2025 року. Оскаржувана постанова не містить підпису позивача щодо її отримання. Відповідач, отримавши ухвалу про витребування матеріалів адміністративної справи, не виконав її, доказів, що позивач отримав постанову раніше, ніж 11.02.2025 року, не надав.
Враховуючи, що позивач отримав постанову лише 11.02.2025 року, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом та наявність правових підстав для його поновлення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно із ч. 7 ст. 1 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, у тому числі повторне, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Норма ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.
Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ТЦК, будучи належним чином повідомлений, чим порушив вимоги абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 487 від 30.12.2022 року.
Так, відповідно до абзацу 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп.2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 487 від 30.12.2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Як встановлено судом, повістку про виклик до ТЦК ОСОБА_1 вручено не було, оскільки було направлено не на його адресу, а поштове відправлення повернуто адресанту у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Враховуючи викладене, підстав вважати, що позивач був належним чином повідомлений та обізнаний про дату його виклику до ТЦК, немає.
Згідно із ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об'єкт, об'єктивна сторона; суб'єктивна сторона; суб'єкт.
Зокрема, суб'єктивна сторона, тобто вина - психічне ставлення суб'єкта до вчиненого ним правопорушення і до шкідливих наслідків, які настали чи могли б настати.
Враховуючи встановлені судом обставини, у діях позивача відсутність склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки йому не було відомо про виклик до ТЦК.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
З огляду на викладене, враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, а тому наявні підстави для скасування зазначеної постанови і закриття провадження по справі.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання постанови протиправною в суду відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 77, 78, 90, 229, 242-246, 255, 286 КАС України, ст.ст. 126, 245, 251-252, 280 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову № 226/СС, винесену 30.10.2024 року начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г.Остапенко