22.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/3919/25
Єдиний унікальний номер 205/3919/25
Провадження № 2/205/2809/25
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ «Ідея Банк» 24 січня 2025 року поштою направило до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який надійшов до суду 13 березня 2025 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2025 року позовну заяву було прийнято до провадження суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 19 березня 2021 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С-400-014142-21-980 шляхом підписання угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, що складає між банком і нею кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредитні кошти шляхом встановлення кредитної лінії з лімітом до 200 000 грн. строком користування 12 місяців з можливістю продовження та сплатою відсотків у розмірі 58,8 % річних за користування кредитом. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 14 січня 2025 року складає 94 770 грн. 52 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 66 458 грн. 22 коп. і заборгованості за відсотками у розмірі 28 312 грн. 30 коп. Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 94 770 грн. 52 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, у своєму відзиві на позовну заяву заборгованість за кредитним договором визнала. Зазначила, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем у неї відсутня можливість сплатити заборгованість за кредитним договором, оскільки вона на теперішній час не працює та не має доходу. Просила скасувати штрафні санкції та нарахування відсотків за користування кредитом, визнавши заборгованість за тілом кредиту та збільшити строк дії кредитного договору на 24 місяці.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 березня 2021 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С-400-014142-21-980 шляхом підписання угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, що складає між банком і нею кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачеві було надано кредитні кошти шляхом встановлення кредитної лінії з лімітом до 200 000 грн. строком користування 12 місяців з можливістю продовження та сплатою відсотків у розмірі 58,8 % річних за користування кредитом (а.с. 15).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 14 січня 2025 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 94 770 грн. 52 коп. (а.с. 19).
Листом від 05 листопада 2024 року вих. № 12.4.2/С-400-014142-21-980 позивач звернувся до боржника із вимогою про сплату заборгованості (а.с. 20, 21), яку відповідачем залишено без задоволення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стосовно вимог, зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Позивачем заявлено вимоги про стягнення тіла кредиту за кредитним договором та відсотки, передбачені умовами цього договору, про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій не заявлено. Також, ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору № С-400-014142-21-980 від 19 березня 2021 року відповідач усвідомлювала значення своїх дій, розуміла умови договору та наслідки його укладення, а також мала оцінювати ризики у разі не виконання умов договору. За таких обставин, викладені у відзиві відповідачем підстави про неможливість виконання нею зобов'язань в кредитному договорі через відсутність доходу не можуть бути підставою для відмови позивачеві у задоволенні його позовних вимог. Стосовно зміни умов кредитного договору в частині збільшення терміну його дії, зазначені вимоги мають бути розглянуті судом із дослідженням та оцінкою доказів та не можуть бути розглянуті судом поза межами позовних вимог, адже із зустрічним позовом ОСОБА_1 до позивача не зверталася. Крім того, з пропозицією змінити умови договору відповідач не позбавлена права звернутися до позивача.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), а також від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню
З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 94 770 грн. 52 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 66 458 грн. 22 коп. і заборгованості за відсотками у розмірі 28 312 грн. 30 коп.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.
Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк», складає 97 798 грн. 52 коп. (94 770 грн. 52 коп. + 3 028 грн. = 97 798 грн. 52 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, с. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11) заборгованість за кредитним договором № С-400-014142-21-980 від 19 березня 2019 року у розмірі 94 770 (дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят) гривень 52 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 66 458 (шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 22 коп. і заборгованості за відсотками у розмірі 28 312 (двадцять вісім тисяч триста дванадцять) гривень 30 коп., а також судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, а всього 97 798 (дев'яносто сім тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: