Справа № 204/6305/25
Провадження № 1-кс/204/1741/25
17 червня 2025 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання cлідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22025040000000950 від 15.06.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання cлідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22025040000000950 від 15.06.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000000950 від 15.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування, та, в подальшому, неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України. Так, досудовим розслідуванням установлено, що представник спеціальних служб РФ, перебуваючи на території РФ, спільно з іншими представниками спеціальних служб держави-агресора, створили на території України розгалужену агентурну мережу з числа громадян України, якою керував за допомогою багатоплатформового месенджеру Telegram, який надає можливість створювати опціональні наскрізні зашифровані чати, здійснювати дзвінки, відеодзвінки, обмін файлами та інші функції, використовуючи при цьому обліковий запис із конспіративним найменуванням «treugolniklnr» у соціальній мережі «Telegram». Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, до підривної діяльності проти України користувач облікового запису «treugolniklnr» залучив неповнолітнього громадянина України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який погодився виконувати завдання щодо підривної діяльності проти України, а саме збирав та передавав йому інформацію щодо розташування особового складу Збройних сил України, розміщення військової техніки їх кількісний та якісний склад, забезпечував своїх кураторів інформацією про громадян України для їх подальшого вербування. При цьому, ОСОБА_5 , маючи умисел на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, будучи проросійськи налаштованою особою, з використанням власного мобільного телефону марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис « ОСОБА_6 » зареєстрований за номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 в багатоплатформовому месенджері «Telegram», вирішив надавати представнику іноземної організації - ЗС РФ, допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, а саме виконувати завдання представника спеціальних служб РФ користувача облікового запису « ОСОБА_7 ». В подальшому, ОСОБА_5 , після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 025 року, використовуючи власний мобільний телефон марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , та власний обліковий запис у месенджері «Telegram» з найменуванням « ОСОБА_6 », що авторизований із використанням SIM-карти оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_3 , діючи умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, на виконання злочинного завдання представника іноземної організації - представника спеціальних служб РФ, користувача облікового запису « ОСОБА_7 » отримав завдання щодо збирання для подальшого передання останньому інформації щодо розташування особового складу Збройних сил України, розміщення військової техніки їх кількісного та якісного складу з метою надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України представникам держави агресора. Так, ОСОБА_5 , після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України та введення в Україні воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 червня 2025 року, використовуючи власний обліковий запис « ОСОБА_6 » у соціальній мережі «Telegram» здійснив передачу інформації щодо місця розташування контейнерів із паливом, яке використовується для заправки військових автомобілів ЗСУ та інших військових формувань представнику спеціальних служб РФ користувачу облікового запису « ОСОБА_7 » соціальної мережі «Telegram». Крім того, ОСОБА_5 , не відмовляючись від свого злочинного умислу на надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з використанням власного мобільного телефону, з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , в інтернет-месенджері «Telegram», у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 16 червня 2025 року, з метою звітування перед представниками спеціальних служб РФ та надання допомоги у завданні шкоди суверенітету, недоторканності та виконанні підривної діяльності проти України, здійснив пересилку місця влучання ворожих ракет у селі Миколаївка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, а саме на обліковий запис «treugolniklnr» інтернет-месенджеру «Telegram». 16 червня 2025 року громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Так, 16.06.2025 під час проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 1, ОСОБА_5 добровільно видав наступне: мобільний телефон марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 . 16.06.2025 вказаний вище об'єкт визнано речовим доказом, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що зазначений предмет бул знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Враховуючи, що санкція ч. 3 ст. 110-2 КК України, зокрема передбачає конфіскацією майна, незастосування арешту на зазначене майно може призвести до унеможливлення подальшого застосування санкції вказаної статті. Статтею 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Принцип змагальності у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 22 КПК України, полягає у збиранні та поданні до суду речей, документів, інших доказів, тощо. Незастосування арешту щодо зазначених предметів, речей та документів, може унеможливити використання їх як доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що зазначене майно може бути втрачено, знищено, перетворено, переміщено та відчужено на користь третіх осіб. Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до вжиття невстановленими в ході досудового розслідування особами заходів щодо зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування та відчуження останнього. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Враховуючи викладене, оскільки вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, підставою для накладення арешту є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, збереження речових доказів. Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи. Необхідність накладення арешту шляхом заборони відчуження, користування, розпорядження майном зумовлена тим, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна та просить проводити розгляд клопотання на підставі ч.2 ст. 172 КПК України.
Від слідчого надано заяву про проведення судового засідання без його участі.
Вважаю за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000000950 від 15.06.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Також встановлено, що постановою слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 від 16.06.2025 року, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 22025040000000950 предмети, які були добровільно видане ОСОБА_5 16.06.2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 1 а саме: мобільний телефон марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 .
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання cлідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22025040000000950 від 15.06.2025 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було добровільно видане ОСОБА_5 16.06.2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 1, а саме на: мобільний телефон марки «Nubia NEO 2 5G» модель «Z2352N», IMEI1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1