17.06.2025
Справа № 482/273/24
Номер провадження 3/482/14/2025
Іменем України
17 червня 2025 року м. Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Баранкевич В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
30.01.2024 р. близько 12.00 год., за адресою СТ «ТЕМП» 8 лінія 240 ділянка, ОСОБА_1 провадила господарську діяльность без державної реєстрації як суб'єкт господарюваннята без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами, 1 пачка сигарет марки «Комплімент» по ціні 60 грн., що є порушенням ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 від 19.12.1995 зі змінами та доповненнями, тобто, вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася.
Судом постановлено про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП є правом, а не обов'язком особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у справах про притягнення до такої відповідальності, покладається на посадову особу (орган) який складає протокол.
Згідно з ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на загальні висловлювання, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення, згідно з диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП, з конкретизацією суті порушення у відповідності до спеціального нормативного акту.
Натомість, у протоколі не викладено обставин, які відповідають диспозиції ст. 164 КУпАП, а фактично містить ознаки диспозиції іншого адміністративного правопорушення, а с аме передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, протоколу про вилучення речей та документів, а також інших документів.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України). Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) є адміністративним правопорушенням передбаченим ст.164 КУпАП.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями. Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.
Разом з тим, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більш разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
За вищевикладених обставин у судді виникають обґрунтовані сумніви, щодо систематичності здійснення ОСОБА_1 такого виду господарської діяльності без отримання ліцензії на його провадження і ці сумніви суддя тлумачить на користь особи що притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, на думку суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не є доведеною поза розумним сумнівом.
Керуючись ч.1 ст. 164, ст.247, ст. 256, ст.283, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Суддя: В.О.Баранкевич