Справа № 128/271/24
Іменем України
(заочне)
17 червня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Савченко Я.С.,
за участю: представника позивача - Сопруна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» "про захист прав споживача, стягнення пені за прострочене виконання робіт та зобов'язання вчинити дії", -
У січні 2024 року позивач звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із вищевказаною позовом, який обґрунтував тим, що між ним та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» ( далі- ЖБК) в особі голови кооперативу Бануляка С.В., 22.04.2019 укладено договір № 25 про пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 , згідно до п. 2.1. якого ЖБК зобов'язується організувати будівництво об'єкту будівництва за рахунок внеску учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, забезпечити здачу його в експлуатацію, передати учаснику новозбудоване майно га документи, необхідні учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов'язується сплатити до ЖБК внесок у розмірі та в порядку, встановлених даним договором та додатками до нього, та має право отримати новозбудоване житло.
Позивач зазначає, що вищевказаним договором визначено, що об'єкт будівництва - багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, що буде побудований за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:09:001:0126; новозбудоване майно це квартира, будівельний АДРЕСА_2 , план та схема розташування якої зазначена у додатку № 2 до договору. Орієнтовний строк закінчення будівництва об'єкту будівництва та здачі його в експлуатацію червень - липень 2019 року.
Також вказує, що додатком № 1 урегульовано, що відповідно до п. 4.2. Договору та ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна за один квадратний метр визначена у національній валюті (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даного Додатку.
На виконання умов договору та відразу після його підписання 22.04.2019, позивачем здійснено оплату у сумі 426 693 грн., таким чином, вважає, що позивач свої зобов'язання по договору виконав вчасно та у повному обсязі.
В той же час,позивач вказує , що відповідач свої зобов'язання не виконав, адже будівництво будинку не завершено, в експлуатацію його не здано, документи для реєстрації права власності на квартиру позивачу не передано.
Окрім цього вказує, що укладений договір між ним та відповідачем є угодою про послуги з будівництва житла. За характером урегульовані договором правовідносини подібні до положень ст. 875 ЦК України (договір будівельного підряду), а отже правовідносини між відповідачем, який здійснює будівництво житлових будівель, і позивачем, як споживачем (замовником), слід кваліфікувати як угоду про послугу - будівництво житла, а тому вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів».
З посиланням на ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» вказує, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством, тому у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку в розмірі 3% за кожен день прострочення, а саме за період з 23.01.2023 по 22.01.2024 у розмірі 4 672 288,35 грн.
Також позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує визначені договором зобов'язання, не повідомляє про точну дату їх виконання, тому позивач вважає доцільно з метою повного відновлення його порушених прав, зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання законної сили рішення суду добудувати об'єкт будівництва (багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:09:001:0126,, здати його в експлуатацію та передати позивачу документи для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 поверсі об'єкта будівництва, загальною площею 44.6 кв.м.
У зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом та просить суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» на його користь неустойку (пеню) за період з 23.01.2023 по 22.01.2024 у сумі 4 672 288, 35 грн., а також зобов'язати відповідача у місячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду добудувати об'єкт будівництва (багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:09:001:0126), здати його в експлуатацію та передати йому документи для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 поверсі об'єкта будівництва, загальною площею 44,6 кв.м.
28.05.2025 до судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився по невідомим для суду причинам; про судове засідання повідомлявся судом завчасно та належним чином, будь яких заяв та (або) клопотань на адресу суду від позивача не надходило.
Також, в дане судове засідання представник відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» повторно не з'явився по невідомим для суду причинам; про судове засідання повідомлявся судом завчасно та належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України. Будь яких заяв та (або) клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
З урахуванням позиції представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду даної справи, суд постановив відповідно ухвалу про проведення судового розгляду справи у відсутності представника відповідача.
28.05.2025 судовому засіданні представник позивача - адвокат Сопрун В.В., підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав зазначених у позові. Суду представник позивача зазначив, що дійсно 22.04.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОК «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» було укладено договір № 25 про пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 , на виконання вимог якого позивачем було сплачено грошові кошти в розмірі 426 693 грн., а відповідач зобов'язався добудувати житловий багатоквартирний будинок. Вказує, що договором було визначено орієнтовний строк закінчення будівництва об'єкту будівництва та здачі його в експлуатацію, а саме червень - липень 2019 року, однак відповідач свої зобов'язання не виконав, адже будівництво будинку не завершено, в експлуатацію його не здано. Також зазначив, що сторона позивача вважає, що укладений договір між позивачем та відповідачем є угодою про послуги з будівництва житла; за характером урегульовані договором правовідносини подібні до положень ст. 875 ЦК України, а отже правовідносини між відповідачем, який здійснює будівництво житлових будівель, і позивачем, як споживачем (замовником), слід кваліфікувати як угоду про послугу - будівництво житла, а тому вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про захист прав споживачів».
Вивчивши позов, вислухавши вступне слово представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов необґрунтований та такий, що підлягає відмові в задоволенні, виходячи з такого.
Судом установлено, що 22 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом « Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» було укладено договір про пайову участь №25, згідно п.2.1 якого, відповідач зобов'язався організувати будівництво Об'єкту будівництва за рахунок внеску Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, забезпечити здачу його в експлуатацію, передати Учаснику Новозбудоване майно та документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов'язується сплатити до ЖБК внесок у розмірі та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Новозбудоване майно (а.с.4-14).
Згідно п.2.2 учасник здійснює оплату внеску, пов'язаного з будівництвом Новозбудованого майна, і може отримати Новозбудоване майно лише за умови оплати внеску у розмірі 100 (сто) відсотків від суми, вказаної в Додатку № 1 до Договору, в строки та порядку, передбаченими цим Додатком та Розділом 4 цього Договору.
Пунктом 3.3 визначено орієнтований строк закінчення будівництва Об'єкту будівництва та здачі його в експлуатацію - червень-липень 2019 року.
Також у відповідності до пункту 5.4.1. відповідач зобов'язаний організувати будівництво об'єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк, вказаний у пункті 3.3 даного договору, при умові дотримання Учасниками порядку та строків сплати внесків, однак на даний час об'єкт будівництва не збудований та не введений в експлуатацію.
Після сплати учасником повного розміру внеску (з урахуванням даних технічної інвентаризації щодо Загальної площі Новозбудованого майна), введення Об'єкту будівництва в експлуатацію та присвоєння адреси Об'єкту будівництва ЖБК надає Учаснику Довідку про асоційоване членство у ЖБК та Довідку про внесення паю/пайового внеску в повному обсязі (пункт 4.8).
Учасник зобов'язаний, зокрема не пізніше 15 календарних днів після отримання ЖБК документу, що підтверджу присвоєння адреси Об'єкту будівництва та з моменту сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) прийняти від ЖБК за Актом прийому передачі Новозбудоване майно (пункт 5.2.12).
Додатком №1 до договору №25 про пайову участь від 22.04.2019 визначено, що відповідно до п. 4.2. Договору та ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони дійшли згоди, що ціна за один квадратний метр визначена у національній валюті (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даного Додатку (а.с.15).
На виконання умов договору № 25 про пайову участь від 22.04.2019, позивач ОСОБА_1 , як асоційований член Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14», 22.04.2019 повністю вніс пайовий внесок у суму 426 693 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_4 , про що свідчить копія довідки №25 від 22.04.2019, виданої головою ОК ЖБК «Кварталбуд-14» (а.с.16).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права суд виходить з наступного.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 обґрунтовував вимогу про стягнення з відповідача неустойки (пені) за неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасної завершення будівництва квартири за договором від 22.04.2019 положеннями ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, з досліджених в судовому засіданні документів, судом установлено, що за укладеним між сторонами договором ОСОБА_1 набув права асоційованого члена ОК «ЖБК «Кварталбуд-14», вніс грошові кошти, як внесок у ОК «ЖБК «Кварталбуд-14», з метою організації кооперативом будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:09:001:0126 за рахунок внесків учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
У статті 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.
Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.
Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов'язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Аналіз вказаних норм свідчить, що не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу. Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018року у справі №466/7136/15-ц, від 19 травня 2021 року у справі № 569/15105/19.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про неможливість застосування положень частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин, оскільки сплачені ОСОБА_1 кошти є пайовим внеском, який сплачений членом кооперативу на виконання його обов'язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи виконані роботи.
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 369/10006/17 (провадження № 61-35777св18) зроблено висновок по застосуванню частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та вказано, що вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов'язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення, відтак на спірні правовідносини дія цього закону не розповсюджується.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 607/1569/19 (провадження № 61-5516св20) міститься висновок про те, що правовідносини між будівельною компанією (виробником), видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель, і позивачем як споживачем (замовником) необхідно кваліфікувати як угоду про послугу - будівництво житла.
Договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, тому до таких правовідносин підлягають застосуванню норми частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені.
Крім того, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється також на правовідносини, які виникли на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, стороною яких є фізична особа, метою якої є придбання житла для власних потреб.
Відповідно прострочення зобов'язань, що виникли з договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Натомість правові підстави для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні з огляду на те, що така пеня підлягає нарахуванню у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) виконавцями робіт і надавачами послуг, а не продавцями товарів. Способи захисту прав покупця за споживчим договором купівлі-продажу передбачені статтями 8,9 Закону України «Про захист прав споживачів».
У даній цивільній справі відсутні докази того, що ОК «ЖБК «Кварталбуд-14» є виконавцем будівельних робіт, об'єкту будівництва, що унеможливлює нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2024року у справі №357/6883/22.
Таким чином, оскільки на спірні правовідносини, які виникли між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» та ОСОБА_1 , як його асоційованим членом, яким було сплачено пайовий внесок (пай), не поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язання з підстав, передбачених ч. 5ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за період з 23.01.2023 по 22.01.2024 у сумі 4 672 288, 35 грн., є необґрунтованою, а тому підлягає відмові в задоволенні.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання ОК «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» у місячний термін з дня набрання законної сили рішення суду добудувати об'єкт будівництва, здати його в експлуатацію та передати позивачу документи для реєстрації права власності на квартиру, суд виснуває таке.
В постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11 зроблений висновок про те, що що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст.55,124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У даній постанові Верховний Суд України висловив позицію, що порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та реальну можливість захисту порушеного права, зокрема і реальну можливість примусового виконання.
Так, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про зобов'язання відповідача ОК «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» завершення будівництва та здати об'єкт в експлуатацію за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0520688900:09:001:0126.
Відповідно укладеного між сторонами договору, позивачем не доведено такого обов'язку відповідача як будівництво об'єкту.
Обв'язки сторін договору визначені розділом 5, де п.п.5,4.1. - 5.4.7. визначено обов'язки ЖБК, за ними ЖБК зобов'язаний:
п. 5.4.1. Організувати будівництво Об'єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у строк, вказаний у п. 3.3 даного договору, при умові дотримання Учасниками порядку та строків сплати внесків;
п. 5.4.2. Не пізніше 15 календарних днів з дати отримання ЖБК документу про присвоєння введеному в експлуатацію об'єкту будівництва адреси, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати Учаснику за Актом прийому-передачі новозбудоване майно;
п.5.4.3. Надавати Учаснику інформацію, що стосується ходу будівництва;
п. 5.4.5. Повідомляти Учасника про зміну вартості будівництва одного квадратного метра в порядку передбаченому Розділом 4 цього Договору;
п. 5.4.6. Забезпечити процес закінчення будівництва Об'єкту будівництва та введення його в експлуатацію в строки, передбачені даним Договором;
п. 5.4.7. Нести інші обов'язки, передбачені даним Договором та чинним законодавством України.
Отже ЖБК за Договором зобов'язаний організувати будівництво Об'єкта будівництва, а не безпосередньо здійснити таке будівництво, тому позовна вимога про зобов'язання відповідача добудувати будинок є також необгрунтованою , оскільки спонукає відповідача вчиняти дії які не охоплюються укладеним між сторонами Договором.
В свою чергу, решта позовної вимоги позивача про зобо'язання відповідача здати будинок в експлуатацію та передати йому документи для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_5 на 4 поверсі об'єкта будівництва, загальною площею 44,6 кв.м., також не підлягають до задоволення, оскільки є похідними від позовної вимоги про обов'язання відповідача добудувати вищевказаний будинок.
Керуючись ст.ст.263-268, 280,281 ЦПК України, Суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кварталбуд-14» "про захист прав споживача, стягнення пені за прострочене виконання робіт та зобов'язання вчинити дії", - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду складено 17.06.2025 о 16.00 годин.
Суддя Олена САЄНКО