Справа № 128/2757/24
17 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі Нагірняк Т.А.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скачування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.07.2024 року відкрито провадження по справі з призначенням справи до підготовчого розгляду (суддя Саєнко О.Б.)
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13.09.2024 року постановлено: відвести головуючу суддю Саєнко Олену Борисівну від розгляду цивільної справи за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона Василя в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скачування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17.09.2024 року постановлено: прийняти до провадження судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І. та призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 14 год. 00 хв. 05.12.2024.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.03.2025 року вжито заходи забезпечення позову по даній цивільній справі.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.02.2025 року постановлено: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 02 квітня 2025 року.
28.05.2025 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона В. надав суду клопотання про призначення по даній справі судової земельно-технічної експертизи для об'єктивного та повного розгляду справи.
17.06.2025 року в судове засідання прокурор Кравчук О.Л. надав суду заяву, якою підтримує клопотання про призначення по даній справі судової земельно-технічної експертизи, не заперечує про розгляд клопотання без технічної фіксації та просить проведення експертизи доручити судовому експерту Арашину О.Л. і витрати за проведення експертизи покласти на Вінницьку обласну прокуратуру.
Представник ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в особі Римський М.В. підтримує клопотання про призначення по даній справі судової земельно-технічної експертизи, при виборі установи проведення покладається на розсуд суду та просить справу слухати у його відсутність.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача НААН України та ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України» надала суду пояснення, які просить врахувати при вирішенні судового спору та справу слухати у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 надав суду заяву, якою заявлені позовні вимоги не визнаються в повному обсязі, справу просить слухати у його відсутність (т.2, а.с.77).
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Присяжнюк О.В. надала суду заперечення проти клопотання прокурора та просить клопотання представника позивача про призначення у справі земельно-технічної експертизи - залишити без розгляду з підстав, викладених у заяві від 17.06.2025 та судове засідання провести у її відсутність.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно статті 120 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно частини першої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 ЦПК України).
У частині восьмій статті 83 ЦПК України закріплено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом . Згідно з гл. 3 розділу ІІІ ЦПК України якою врегульовані питання та межі підготовчого судового засідання, клопотання про проведення експертного дослідження в межах цивільної справи, вирішується на стадії підготовки до судового розгляду.
Ч. 2 ст. 189 ЦПК України, передбачає, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Також ч. 2 ст. 197 ЦПК України передбачає, які дії слід вчинити суду при проведені підготовчого судового засідання.
На виконання вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні було здійснено визначені у вказаній нормі дії, необхідні для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви судом встановлено та заявлено не було.
У підготовчому засіданні відводів не заявлено.
Сторони не бажають укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.
Сторони вказали на відсутність підстав для вступу у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову.
Сторони не заперечували щодо розгляду справи суддею одноособово.
Клопотань про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження, про забезпечення доказів, призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста, про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення, направлення судових доручень до суду не надійшло.
Та на виконання п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Звертаючись із зазначеним клопотанням 28.05.2025 стороною позивача таке клопотання заявлено не тільки після закінчення підготовчих дій, а і після початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Поновлення процесуального строку визначено ст. 127 ЦПК України. Так, згідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За змістом ч. 4 ст. 127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. З огляду на положення ст. 76 ЦПК України висновок експерта може бути одним із доказів у справі.
При цьому відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Крім того, суд нагадує, що як встановлено у ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Враховуючи, що клопотання про призначення земельно-технічної експертизи подано з порушенням відповідних процесуальних строків та без належного обґрунтування причин його подання з порушенням таких строків, суд його відхиляє, оскільки не вбачає підстав для його розгляду на даній стадії судового процесу.
Позивач (його представник) були присутні та обізнані про судові засідання, щодо закриття підготовчого провадження у справі не заперечували (т.2, а.с.105), хоча з огляду на норми процесуального закону мали усвідомлювати відповідні наслідки. При цьому, судом також взято до уваги, те, що ст. 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Враховуючи всі зазначені фактори в сукупності, суд прийшов висновку про залишення клопотання представника позивача про призначення у справі земельно-технічної експертизи без розгляду.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 466/10464/16-ц (провадження № 61-12736св19) ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов?язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які подаються апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Ухвала щодо залишення без задоволення заяви про призначення експертизи відсутня в переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 83, 126, 222, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона В. про призначення судової земельно-технічної експертизи - залишити без розгляду.
Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО