125/308/25
2/125/88/2025
09.05.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Питель О.В.,
секретар судового засідання Войтюк В.М.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу 125/308/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Служба у справах дітей Барської міської ради про позбавлення батьківських прав,
за участі: позивача ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 ,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. На обґрунтування позовних вимог вказав, що на початку 2010 року, працюючи у м. Санкт-Петербург російської федерації він познайомився з ОСОБА_2 . Від спільного життя у них з відповідачкою народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час оформлення свідоцтв про народження відомості про батька за вказівкою матері не були внесені. Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 25.11.2024 визнано ОСОБА_1 батьком дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду набрало законної сили 28.12.2024. Барським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновлено та внесено зміни до актових записів про народження дітей, де батьком вказаний позивач - ОСОБА_1 , змінено прізвище дітей з « ІНФОРМАЦІЯ_4)» на « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». З 2012 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживали періодично, як за місцем реєстрації позивача - в Україні так і за місцем реєстрації відповідачки - у російській федерації. 02.05.2016 сторони разом з дітьми усією сім'єю повернулися проживати до України за місцем проживання позивача. На той час позивач працював водієм-далекобійником, тому постійно був змушений їздити у відрядження на довготривалий термін у інші міста та країни. У серпні 2017 року, коли позивач повернувся з чергового відрядження, відповідачки за їх місцем проживання не було, вона залишила дітей його батькам та поїхала до рф. Номер телефону відповідачка змінила, додзвонитися до неї не вдалося, встановити її місцеперебування для позивача виявилося неможливим. З того часу відповідачка перебуває закордоном. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з 2016 року постійно проживають в Україні з батьком ОСОБА_1 , відвідували дитячі садочки, наразі навчаються у школі та відвідують спортивні секції, отримують медичну допомогу, що підтверджується відповідними довідками. Відповідачка не спілкується з дітьми, ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє зацікавленості у їх подальшій долі, не цікавиться станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує їм доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. За вісім років відповідачка жодного разу не приїжджала, не навідувала дітей, не цікавилася ними. Відповідачка не виконує покладених законом обов'язків, не бере педагогічної, матеріальної або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Усі питання щодо створення належних умов проживання та виховання дітей вирішує позивач самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. На підставі викладеного, позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася.
Щодо повідомлення відповідачки, яка мешкає у російській федерації, суд виходить з такого.
Листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 надано роз'яснення щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану і зазначено про те, що з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, не здійснюється будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції Росії і Білорусі на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, та у галузі міжнародного приватного права, крім випадків передачі судам чи громадянам на території України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.
01.12.2022 прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993». 22.12.2022 Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23.12.2022 він набрав чинності.
Закон передбачає: зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 № 240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР (стаття 2).
Щодо зупинення дії Мінської конвенції та Протоколу відповідно до статті 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов'язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.
Стаття 25 Закону України «Про міжнародні договори України» містить аналогічну норму, відповідно до якої зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого, чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов'язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами. У період зупинення дії міжнародного договору Україна утримується від дій, які могли б перешкодити поновленню дії договору.
З огляду на викладене, про судові засідання відповідачка повідомлялася через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, з урахуванням положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
09.05.2025 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, наполягав на його задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.
У судове засідання представник третьої особи - Служби у справах дітей Барської міської ради не з'явився, подав до суду висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Барської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що вона є матір'ю позивача ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Свідку відомо, що сторони проживали однією сім'єю та у них народилися діти: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . ЇЇ син та відповідачка з 2012 року по 2016 рік періодично проживали в Україні та у рф. Востаннє в Україні відповідачка була у 2017 році, тоді, коли син був у відрядженні, залишила дітей та поїхала до рф, з того часу зв'язок з нею було втрачено. Коли сина мобілізували, то діти почали проживати з нею, оскільки син перебуває на військовій службі. Матір дітей ОСОБА_14 з 2017 року жодного разу не намагалася спілкуватися з дітьми. Менший ОСОБА_13 навіть не пам'ятає матір.
У судовому засіданні були заслухані малолітні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за їх бажанням. Діти повідомили суду, що практично не пам'ятають своєї матері, з 2016 року вона жодного разу не приїздила до них, не підтримувала з ними зв'язок жодним чином, не цікавилася їхнім життям, навіть не телефонувала. Бажання підтримувати у подальшому зв'язок з матір'ю не мають. Підтримують думку батька щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, думку дітей, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 25.11.2024 визнано ОСОБА_1 батьком дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду набрало законної сили 28.12.2024.
Відповідно до даних копії повторного (запис поновлено) свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до даних копії повторного (запис поновлено) свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до даних акту обстеження фактичного проживання від 18.02.2025, складеного комісією у складі: депутата Барської міської ради Парчевського О.Б., сусідів: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з 2016 року проживають спільно з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з даними копії довідки Барського ліцею № 1 Відділу освіти Барської міської ради № 36 від 18.02.2025, виданої ОСОБА_1 , про те, що мати їхніх дітей ОСОБА_2 не бере участі у вихованні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а саме: не спілкується з учителями, не відвідує батьківських зборів, не цікавиться навчанням дітей, а усі клопоти щодо виховання дітей залишаються за батьком.
Згідно з даними довідки Барського ЗДО № 8 «Дружба» Відділу освіти Барської міської ради № 6 від 18.02.2025, виданої ОСОБА_1 , батьку: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відвідувала заклад з вересня 2017 року по травень 2020 року та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який відвідував заклад з жовтня 2017 року по травень 2018 року. Батько ОСОБА_1 постійно займався вихованням дітей, щоденно приводив і забирав із садочка, відвідував батьківські збори, приймав активну участь у житті груп, діти були доглянуті. Мати ОСОБА_2 не приймала участі у вихованні дітей.
Згідно з даними копії довідки Комунального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа «Колос» Барської міської ради № 30 від 18.02.2025, виданої ОСОБА_1 , про те, що мати ОСОБА_2 , не бере участі у вихованні їхньої доньки ОСОБА_10 , яка займається у дитячо-юнацькій спортивній школі на відділенні легкої атлетики з 01.09.2021, а саме: не відвідувала батьківські збори і не цікавилася спортивним життям своєї доньки, тож усі клопоти щодо виховання дівчинки залишаються за батьком.
Відповідно до даних висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Барської міської ради, що затверджений рішенням виконавчого комітету Барської міської ради № 2 від 24.04.2025, в інтересах малолітніх ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним позбавити їх матір ОСОБА_2 батьківських прав.
Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, а тому суд зобов'язаний, вирішуючи спір, у кожному конкретному випадку виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати в майбутньому.
Суд ураховує роз'яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", а саме, у п. 16, згідно з яким ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Суд вважає, що під час судового розгляду позивачем було доведено той факт, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_19 ; не проявляє жодної уваги та інтересу до життя дітей, не виявляє батьківської турботи, не надає допомоги на утримання дітей. При цьому встановлено, що ці обставини виникли задовго до повномасштабного вторгнення рф на територію України, тобто тоді, коли у відповідачки на заваді у спілкуванні та вихованні дітей не було обставин війни.
За викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , що відповідатиме інтересам останніх.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд ураховує думку позивача, який просив судові витрати не стягувати з відповідачки та вважає, що судові витрати слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного та ст. 164, 165 СК України, керуючись ст. 10-13, 81, 133, 141, 142, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати залишити без відшкодування.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Служба у справах дітей Барської міської ради (майдан Святого Миколая, 18, м. Бар, Вінницька область, 23000, ЄДРПОУ 44028622).
Повне судове рішення складено 19.05.2025.
Суддя