вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" червня 2025 р. Справа№ 910/16014/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О.
представники:
від позивача: Дударенко А.Д. в режимі відеоконференції
від відповідача: Дубчак С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 (повна ухвала складена 19.03.2025)
у справі № 910/16014/24 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН"
до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА"
про стягнення 1 615 845,60 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (відповідача) про стягнення 1 477 800,00 грн основної заборгованості, 127 587,60 грн пені, 10 458,00 грн 3 % річних та 55 184,01 грн інфляційних збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю № 13/2290-МТР від 13.06.2024, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, на підставі якої останнім було нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
27.01.2025 в підсистемі "Електронний суд" представником позивача було сформовано заяву про зміну предмету позову (додаткова позовна вимога), відповідно до якої, представником позивача доповнено позовні вимоги новою вимогою, зокрема, про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 120 210,00 грн.
Короткий зміст клопотання про призначення судової експертизи
Від представника відповідача до місцевого господарського суду надійшло клопотання про призначення експертизи, яке обґрунтоване тим, що сторонами було погоджено відповідність генераторів п. 4 додатку № 1 до договору: "рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні".
Водночас, представник відповідача зауважив на тому, що поставлений позивачем товар не є новим та був у використанні, про що свідчать виявлені співробітниками відповідача характеристики, які ставлять під сумнів відповідність товару п. 4 додатку № 1 до договору, а відтак поставка двох генераторів INVO DGS20R, генератора INVO DGS35R і генератора INVO DGS225 не відбулася.
Враховуючи, що підтвердження або спростування факту встановлення невідповідності якісних характеристик поставленого позивачем товару, на переконання відповідача, потребує спеціальних знань й проведення окремого експертного дослідження, для можливості отримання відповідей на питання чи є товар новим або чи був у вжитку, представник відповідача просив суд першої інстанції призначити у справі № 910/16014/24 судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
- чи відповідають якісні характеристики двох генераторів TNVO DGS20R, генератора INVO DGS35R, генератора INVO DGS225, які доставлені згідно з додатком 1 до договору від 13.06.2024 № 13/2290-МТР на адресу структурних підрозділів ПАТ "УКРНАФТА" (далі - генератори), вимогам стандартів, технічних умов, що звичайно ставляться до обладнання такого типу?
- чи відповідають генератори п. 4 додатку № 1 до договору: "рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні"?
- чи можлива експлуатація генераторів без проведення пусконалагоджувальних робіт, передбачених наказом ТОВ "ІНВО ЮНІОН" від 01.01.2024 № 0101-04?
Короткий зміст оскаржуваного ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/16014/24 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про призначення судової товарознавчої експертизи.
Призначено у справі № 910/16014/24 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено експертам наступні питання:
- Чи відповідають якісні характеристики двох генераторів TNVO DGS20R, генератора INVO DGS35R, генератора INVO DGS225, які доставлені згідно з додатком 1 до договору від 13.06.2024 № 13/2290-МТР на адресу структурних підрозділів ПАТ "УКРНАФТА" (далі - генератори), вимогам стандартів, технічних умов, що звичайно ставляться до обладнання такого типу?
- Чи відповідають генератори п. 4 додатку № 1 до договору: "рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні"?
- Чи можлива експлуатація генераторів без проведення пусконалагоджувальних робіт, передбачених наказом ТОВ "ІНВО ЮНІОН" від 01.01.2024 № 0101-04?
Зупинено провадження у справі № 910/16014/24 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 про призначення судової товарознавчої експертизи. Направити справу № 910/16014/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що призначаючи судову товарознавчу експертизу, судом першої інстанції не було враховано:
- наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують, що зобов'язання з поставки товару виконані у повному обсязі;
- відсутність належним чином оформлених документів / інших доказів, які б підтверджували поставку неякісного товару.
Поряд з цим, на переконання позивача, проведення експертизи у 2025 році не дасть об'єктивних висновків по якості товару на момент його поставки, а лише слугуватиме підставою для ухилення відповідача від виконання його договірних зобов'язань, оскільки відповідач просить провести експертизу товару - генераторів, які були поставлені йому в серпні-вересні 2024, тобто понад шість місяців тому.
За таких обставин, позивач вважає, що вказане унеможливлює об'єктивне дослідження товару, оскільки:
- генератори знаходяться у відповідача понад пів року, і невідомо, у яких умовах вони зберігаються;
- відповідач міг здійснювати їх експлуатацію, технічне обслуговування чи інші маніпуляції, що могли вплинути на їхній стан.
Таким чином, за твердження позивача, оцінка стану товару після такого тривалого строку не дозволяє встановити його відповідність умовам договору на момент постачання.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що поставлений позивачем товар не є новим та був у використанні, про що свідчать виявлені співробітниками відповідача характеристики, які ставлять під сумнів відповідність товару п. 4 додатку № 1 до договору, а відтак поставка двох генераторів INVO DGS20R, генератора INVO DGS35R і генератора INVO DGS225 не відбулася.
При цьому, відповідач посилається на необхідність проведення судової експертизи, оскільки ні представники сторін, ні суд першої інстанції не є спеціалістами в експлуатації промислових генераторів, тому підтвердження або спростування факту встановлення невідповідності якісних характеристик поставленого позивачем товару потребує спеціальних знань й проведення окремого експертного дослідження, для можливості отримання відповідей на питання чи є товар новим або чи був у вжитку.
Короткий зміст відповіді на відзив та узагальнення її доводів
У відповіді на відзив, позивач наголошує на тому, що:
- позивачем був виконаний обов'язок з поставки товару відповідачу в повному обсязі;
- відповідачем не надано жодних доказів допустимих та достовірних доказів про начебто недоліки товару на момент його прийняття.
Разом з цим, на думку позивача, експертиза, яка призначена стосовно товару, що був поставлений майже рік тому, унеможливлює об'єктивне дослідження характеристик цього товару.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/16014/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16014/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/16014/24; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 11.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Дударенко А.Д. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/16014/24.
В судове засідання, яке відбулося 11.06.2025, до приміщення суду апеляційної інстанції прибув представник відповідача. Представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, які містяться у матеріалах справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги та відзиву, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи.
За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За правилами ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.
У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та вимог ст. 234 Господарського процесуального кодексу України повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи, навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком неприпустимого затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17 та від 26.10.2018 у справі № 910/9971/17, від 08.11.2018 у справі №910/14672/17).
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання відповідача про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що поставлений позивачем товар не є новим та був у використанні, а отже для з'ясування таких обставин на переконання відповідача, необхідні спеціальні знання.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Судова колегія зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованість мотивів стосовно необхідності спеціальних знань, які потребують дослідженню судовим експертом у даній справі з урахуванням того, що спірний товар перебуває у відповідача більше півроку, зокрема з'ясування таких питань (які є предметом дослідження експертною установою): стосовно відповідності якості характеристики двох генераторів TNVO DGS20R, генератора INVO DGS35R, генератора INVO DGS225, які доставлені згідно з додатком 1 до договору від 13.06.2024 № 13/2290-МТР на адресу структурних підрозділів ПАТ "УКРНАФТА" вимогам стандартів, технічних умов, що звичайно ставляться до обладнання такого типу; щодо відповідності генераторів п. 4 додатку № 1 до договору: "рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. А саме, чи товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні; про можливість експлуатації таких генераторів без проведення пусконалагоджувальних робіт, передбачених наказом ТОВ "ІНВО ЮНІОН" від 01.01.2024 № 0101-04.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Судова колегія звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що питання, поставлені місцевим господарським судом входять до кола питань, що вирішуються у правовому полі та можуть бути з'ясовані судом першої інстанції шляхом дослідження доказів у справі під час її розгляду та не потребують спеціальних знань, як помилково зазначено судом першої інстанції.
Крім того, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не навів обґрунтувань необхідності призначення у справі судової експертизи у відповідності до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не вказав, які саме спеціальні знання необхідні.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що призначення судової товарознавчої експертизи у даному випадку не направлене на встановлення обставин, які входять до кола доказування, з'ясування яких потребуватиме спеціальних знань і на підставі яких суд має ухвалити рішення по суті спору, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про призначення експертизи є хибними та не відповідають обставинам справи, а оскаржувана ухвала в частині такого призначення підлягає скасуванню.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Наведені у апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Твердження відповідача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду в частині призначення судової експертизи є необґрунтованою та суперечить приписам ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлює її скасування в цій частині відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України і як наслідок підлягає направленню справа для продовження розгляду до суду першої інстанції
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з направленням справи на розгляд суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судового збору за перегляд ухвали суду в апеляційному порядку не здійснюється та повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 255, 269-271, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/16014/24 - скасувати.
Матеріали справи № 910/16014/24 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повна постанова складена 16.06.2025.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко