ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3995/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») - адвокат Клепиков М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED»)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову, суддя суду першої інстанції Нікітенко С.В., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 16.09.2024
по справі №916/3995/24
за позовом: Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») (54/F, Хоупвелл Центр, 183 Квінз Роуд Іст, Ванчай, Гонконг),
до відповідача-1: Компанії «Омега Термінал С.А.» («OMEGA TERMINAL SA») (бульвар Пероллес 7, через Ме Седрік Пейдж, Етюд Хартманн Дреєр, 1700, м.Фрібург, Швейцарія),
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» («PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») (Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с),
про застосування наслідків недійсності пункту договору та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина.
Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (далі - апелянт, позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії «Омега Термінал С.А.» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (далі - відповідач-2) про застосування наслідків недійсності пункту договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (вх. № 2-1456/24 від 12.09.2024) було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- Встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (реєстраційний номер 14785565, місцезнаходження: Республіка Естонія, Хар 'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Ине, 4с) вчиняти дії з передачі (здачі) у суборенду іншим особам, підприємствам, установам чи організаціям наступне нерухоме майно: (1) нежитлову будівлю «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно); підписувати відповідні акти приймання-передачі (приймання-здачі) за договором суборенди.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 відмовлено Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» у задоволенні заяви (вх. суду № 2-1456/24 від 12.09.2024) про вжиття заходів забезпечення позову.
Суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач-2 може продовжувати здійснювати незаконні дії з об'єктом оренди, яке є предметом іпотеки, самі по собі не створюють підстав для заборони відповідачу-2 вчиняти певні дії стосовно нерухомого майна, про які просить позивач, оскільки обставини щодо порушення відповідачами прав позивача, як іпотекодержателя, будуть встановлюватись судом під час розгляду справи по суті. Позивачем також і не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на передачу в суборенду нерухомого майна.
Крім того, суд вважає, що заявником не обґрунтовано того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення або позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право в цьому судовому процесі. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем-2 дій, які призведуть до позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право, без наведення відповідного обґрунтування та надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24.
Апелянт зазначив, що в якості заходу забезпечення позову Позивачем був обраний такий його вид, як встановлення заборони Відповідачу-2 вчиняти дії з передачі (здачі) у суборенду нерухомого майна (об'єкта оренди, предмета іпотеки) третім особам. При цьому, такий захід забезпечення позову не перешкоджає ТОВ «Санолта ОУ» користуватися предметом оренди.
Позивач вказав, що обрані Позивачем заходи забезпечення позову не є тотожними предмету позову, не підміняють собою рішення суду по суті позовних вимог, оскільки вони спрямовані на тимчасове обмеження правомочностей Відповідача-2 щодо подальшої неправомірної передачі майна третім особам, тобто заходи мають лише тимчасовий характер. Крім цього, таку правомочність Відповідач-2 отримав на підставі нікчемного правочину, який не породжує жодних правових наслідків. Відтак, очевидно логічним є прохання встановлення такої заборони, щоб унеможливити подальшу незаконну передачу майна у несанкціоноване субкористування третіми особами.
Позивач послався на те, що невжиття вказаного вище заходу забезпечення позову призведе до того, що у випадку отримання позитивного для Позивача судового рішення, може бути з'ясовано пост-фактум передача майна третім особам. З огляду на це може виникнути потреба у залученні третіх осіб, які неправомірно отримали певні правомочності щодо предмета іпотеки, у вимаганні в третіх осіб звільнити об'єкт оренди, або у новому зверненні до суду. Крім цього, треті особи, які отримають майно у суборенду, можуть здійснювати користування ним у такий спосіб, що передача предмета іпотеки (об'єкта оренди) в натурі, у цілісному вигляді буде неможливою, що призведе до унеможливлення виконання рішення суду з огляду на обраний Позивачем спосіб захисту.
Апелянт зазначив, що встановлення заборони Відповідачу-2 щодо передачі нерухомого майна, що є об'єктом оренди та предметом іпотеки, у суборенду третім особам, спрямоване на застосування цього виду забезпечення як дієвого механізму охорони прав та законних інтересів Позивача. Це повною мірою відповідає ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 у справі № 916/3995/24 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» про застосування заходів забезпечення позову.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3995/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2024.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/3995/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 залишено без руху; встановлено Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу Компанії «Омега Термінал С.А.» («OMEGA TERMINAL SA») - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до даної заяви були додані докази направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу Компанії «Омега Термінал С.А.» («OMEGA TERMINAL SA»). Таким чином, недоліки апеляційної скарги були усунуті.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 01.03.2025; призначено справу №916/3995/24 до розгляду на 20.03.2025 о 12:00 (резервна дата наступного судового засідання 21.04.2025 о 14:00); встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на німецьку чи французьку мову: апеляційної скарги з доданими до неї документами та ухвали суду про відкриття апеляційного провадження у справі, надавши їх до суду в строк до 22.11.2024; зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на естонську чи російську мову: апеляційної скарги з доданими до неї документами та ухвали суду про відкриття апеляційного провадження у справі, надавши їх до суду в строк до 22.11.2024; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 зупинено до отримання відповіді від компетентного органу іноземної держави.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на німецьку чи французьку мову: прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню, надавши їх до суду в строк до 17.01.2025; зобов'язано позивача надати до суду в трьох екземплярах нотаріально засвідчений переклад на естонську чи російську мову прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, короткий виклад документа, що підлягає врученню, надавши їх до суду в строк до 17.01.2025.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від уповноваженого органу компетентного органу Швейцарської конфедерації по кантону Фрібург - Tribunal cantonal Fribourg надійшла відповідь щодо виконання прохання про вручення судових документів Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA»).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 зобов'язано позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на українську мову відповіді компетентного органу Швейцарської конфедерації по кантону Фрібург - Tribunal cantonal Fribourg щодо виконання прохання про вручення судових документів Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA»).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24.
20.03.2025 у судовому засіданні прийняв участь представник Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») - адвокат Клепиков М.С.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд справи №916/3995/24 відбудеться 21.04.2025 о 14:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 зупинено до отримання відповіді від компетентного органу іноземної держави.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від уповноваженого органу компетентного органу Республіки Естонія - Міністерства юстиції Республіки Естонія надійшла відповідь щодо виконання прохання про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (“PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 поновлено провадження за апеляційною скаргою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24; зобов'язано позивача невідкладно надати до суду нотаріально засвідчений переклад на українську мову відповіді компетентного органу Республіки Естонія - Міністерства юстиції Республіки Естонія щодо виконання прохання про вручення судових документів Товариству з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (“PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU»).
21.04.2025 представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 відкладено розгляд справи №916/3995/24 на 12.06.2025 о 14:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнається обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
12.06.2025 у судовому засіданні прийняв участь представник Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») - адвокат Клепиков М.С.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідачами у даній справі є юридичні особи (суб'єкт господарювання) іноземної держави - Компанія “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») (бульвар Пероллес 7, через Ме Седрік Пейдж, Етюд Хартманн Дреєр, 1700, м. Фрібург, Швейцарія) та Товариство з обмеженою відповідальністю “САНОЛТА ОУ» (“PRIVATE LIMITED COMPANY “SUNOLTA OU») (Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с).
Згідно зі ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 367 ГПК України встановлено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до ст. 1, 2, 5 Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованого Україною 22.11.1995, Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони стосовно своїх особистих та майнових прав таким самим правовим захистом, як і громадяни цієї Договірної Сторони. Установи юстиції Договірних Сторін надають взаємно правову допомогу у цивільних та кримінальних справах відповідно до положень даного Договору. Прохання про здійснення правової допомоги та додатки до них складаються на мові запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони або російську мову.
При здійсненні правової допомоги установи Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Державну Прокуратуру Естонської Республіки, якщо даним Договором не передбачено інше. (ст. 4 Договору ).
Підтвердження вручення документів оформлюється відповідно до правил, що діють на території запитуваної Договірної Сторони. У підтвердженні повинні бути зазначені час і місце вручення, а також особа, якій вручено документ.
Відповідно до п. 2.5. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації від 27.06.2008 №1092/5/54 (далі - Інструкція), суд України направляє доручення через Головне управління юстиції до Мін'юсту, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Судове доручення надсилається в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція), до якої приєднались Україна та Естонська Республіка.
Також 15 листопада 1965 року у Гаазі була прийнята Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Конвенція), учасником якої є Швейцарська Конфедерація.
19 жовтня 2000 року Україна приєдналась до умов Конвенції.
Оскільки між Україною та Швейцарською Конфедерацією відсутні двосторонні договори про правову допомогу, суд вважає за необхідне керуватися положеннями Конвенції.
Статтею 1 Конвенції встановлено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом (стаття 2 Конвенції).
Відповідно до статті 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
Статтею 5 Конвенції передбачено, що Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.
Згідно із статтею 6 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню. Запитуючий орган може вимагати, щоб підтвердження, яке було складене не Центральним Органом або судовим органом, було скріплено підписом представника одного з цих органів. Підтвердження направляється безпосередньо запитуючому органу.
Відповідно ж до статті 18 Конвенції кожна Договірна Держава може призначити інші органи влади на додаток до Центрального Органу і визначити обсяг їх компетенції. Запитуючий орган, однак, в будь-якому випадку має право звернутися з проханням безпосередньо до Центрального Органу. Федеративні держави мають можливість призначити більш ніж один Центральний Орган.
Порядок звернення суду України з дорученням за кордон визначені розділом ІI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 зі змінами та доповненнями (Інструкція).
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави (пункт 2.1.1).
Згідно пункту 2.2 розділу ІІ Інструкції у разі надіслання судом України доручення для виконання за кордоном цивільна справа, у зв'язку з якою складається доручення, призначається до розгляду з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. У разі можливості судом України призначається дата наступного судового засідання, на яке може прибути особа, що викликається.
Компетентним органом Естонської Республіки у розумінні ст. ст. 2, 6 та 18 Конвенції є Republic of Estonia Ministry of Justice, Suur-Ameerika 1, 10122 Tallinn.
В свою чергу компетентним органом Швейцарської конфедерації по кантону Фрібург є - Rue des Augustins 3 Case postale 630 1701 Fribourg.
З огляду на вищезазначене, для забезпечення повідомлення відповідачів - Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU»), Південно-західний апеляційний господарський суд звернувся з проханням про вручення судових документів до компетентних органів Естонії та Швейцарії. До даного прохання було додано переклад ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 по справі №916/3995/24 та апеляційної скарги Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 з додатками (вх. суду №3645/24 від 25.09.2024) по справі №916/3995/24.
Як вбачається з відповіді компетентного органу Естонської Республіки (Republic of Estonia Ministry of Justice), направлені Південно-західним апеляційним господарським судом документи, а саме ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 по справі №916/3995/24 та апеляційна скарга Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед», були вручені Товариству з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») - 27.02.2025.
Крім того, відповідно до відповіді компетентного органу Швейцарської конфедерації по кантону Фрібург, направлені Південно-західним апеляційним господарським судом документи, а саме ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 по справі №916/3995/24 та апеляційна скарга Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед», були вручені Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») - 28.01.2025.
Таким чином, відповідачі - Компанія “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») та Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») були належним чином, шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів, повідомлені про розгляд Південно-західним апеляційним господарським судом Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 та про призначення розгляду даної справи на 20.03.2025 о 12:00 та на 21.04.2025 о 14:00
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" ("Ciricosta and Viola v. Italy", заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18).
У постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №904/6151/16, від 09.06.2020 у справі №910/3980/16 вказано, що у ст.125 ГПК встановлено право суду, а не обов'язок у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, звертатися до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.
У постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №910/570/16 зазначено, що жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб'єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв'язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це б приводило до порушення розумного строку розгляду справи (така ж позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17, від 09.06.2020 у справі 910/3980/16).
Як вбачається з матеріалів справи, переклад ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025, якою відкладено розгляд справи №916/3995/24 на 12.06.2025 о 14:00, направлено на адресу Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») засобами поштового зв'язку.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, копія даної ухвали була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») - 09.05.2025.
Крім того, відповідно до відомостей з офіційного сайту УкрПошта, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 не була вручена Компанії “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») у зв'язку з відсутністю одержувача під час доставки, що свідчить про вручення даної ухвали в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
З огляду на викладені вище обставини, враховуючи повідомлення відповідачів шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів про розгляд Південно-західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24, неявку відповідачів у призначені ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 судові засідання 20.03.2025 та 21.04.2025 без повідомлення про причину неявки, та подальше направлення безпосередьо на їх адресу ухвали, якою відкладено розгляд справи №916/3995/24 на 12.06.2025 о 14:00, колегія суддів доходить до висновку, що Компанія “Омега Термінал С.А.» (“OMEGA TERMINAL SA») та Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 12.06.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Південного міжобласного територіального відділення Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 по суті, не дивлячись на відсутність представників відповідачів, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (далі - апелянт, позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Компанії «Омега Термінал С.А.» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (далі - відповідач-2), в якій просить:
- Застосувати наслідки недійсності нікчемного пункту 1 Додатку 1 до Договору оренди нерухомого майна та обладнання №24/08/23/1 від 24.08.2023, укладеного між Компанією «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU»), про передачу в оренду: (1) нежитлової будівлі «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно), а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») повернути вказані об'єкти нерухомості Компанії «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA);
- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») припинити дію, яка порушує права Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), шляхом звільнення Об'єкта оренди, а саме: (1) нежитлової будівлі «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (вх. № 2-1456/24 від 12.09.2024) було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- Встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (реєстраційний номер 14785565, місцезнаходження: Республіка Естонія, Хар 'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Ине, 4с) вчиняти дії з передачі (здачі) у суборенду іншим особам, підприємствам, установам чи організаціям наступне нерухоме майно: (1) нежитлову будівлю «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно); підписувати відповідні акти приймання-передачі (приймання-здачі) за договором суборенди.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що 28 листопада 2019 року між Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» та Компанії «Омега Термінал С.А.» був укладений Договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3953 та № 3954.
За умовами Договору іпотеки, відповідач-1 є іпотекодавцем, а позивач - іпотекодержателем предмета іпотеки. Згідно Додатку № 1 Договору іпотеки, до предмета іпотеки входять:
- (1) нежитлова будівля «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Відповідно до положень Договору іпотеки:
- 7.2.4 Іпотекодавець повинен не відчужувати та іншим чином не передавапш або відступати, та не дозволяти будь-яке відчуження або іншу передачу Предмета іпотеки чи будь-яку його частину будь-якій третій особі;
- 7.3.2. Іпотекодавець не має права без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя продати, передати, відступити, розпоряджатися будь-яким чином чи надавати будь-яке право, право власності або користування на або частку в Предметі іпотеки, чи укласти будь-який договір відносно Предмета іпотеки, який надає будь-якій особі будь-яке право придбати чи отримати Предмет іпотеки або будь-яку його частину.
Позивач зазначив, що 24 серпня 2023 року між відповідачем-2 та відповідачем-1, який також є іпотекодавцем за Договором іпотеки, було укладено Договір оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023 року (далі - «Договір оренди»), на умовах якого першому було надано в строкове платне користування, зокрема, нерухоме майно, визначене в Додатку № 1 Договору оренди (далі - «Об'єкт оренди»). Зі змісту положень пункту 1 Додатку № 1 до Договору оренди, вбачається, що до Об'єкта оренди входили: (1) нежитлова будівля «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Таким чином, заявник вважає, що відповідач-1 незаконно, без згоди позивача, надав право користування нерухомим майном, яке є предметом іпотеки, а відповідач-2 неправомірно отримав це майно у користування, на підставі нікчемного Договору оренди.
Дізнавшись про факт передачі предмета іпотеки в оренду, 24 червня 2024 року представник позивача надіслав відповідачу-2 вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Цією вимогою відповідача-2 було повідомлено про нікчемність Договору оренди та необхідність повернути орендоване майно.
Попри отриману вимогу, відповідач-2 ігнорує законні вимоги позивача як іпотекодержателя та продовжує неправомірно користуватися майном, використовувати його в цілях своєї діяльності. Така поведінка відповідача-2 демонструє його недобросовісність і викликає обґрунтовані сумніви щодо відповідності поточних характеристик предмета іпотеки його опису за Договором іпотеки, впливу цих характеристик на його вартість. Крім цього, така поведінка відповідача-2 унеможливлює виникнення до нього довіри як до учасника господарських відносин, що дотримується вимог розумності, справедливості та доброчесності, та викликає побоювання щодо долі цього майна та можливості повернення предмета іпотеки цілісним в натурі.
Позивач зазначає, що в межах даної справи є достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач-2 може продовжувати здійснювати незаконні дії з Об'єктом оренди, яке водночас є предметом іпотеки, зокрема: здійснити неправомірну передачу майна, що є предметом іпотеки, іншим особам; пристосувати Об'єкт оренди (предмет іпотеки) до цілей діяльності відповідача-2 шляхом його зміни або реконструкції таким чином, що знизить його ринкову вартість; здійснювати перебудову чи перепланування, що в подальшому позбавить позивача безперешкодного доступу предмета іпотеки; вчинити інші неправомірні дії, які призведуть до позбавлення можливості позивача захистити своє порушене право в даному судовому процесі.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та можливість поновлення порушених прав та інтересів позивача як іпотекодержателя у межах однієї судової справи про застосування наслідків недійсності нікчемного договору оренди та припинення дії, яка порушує право.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову, являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
У даному випадку, позивач звернувся з наступними вимогами:
- Застосувати наслідки недійсності нікчемного пункту 1 Додатку 1 до Договору оренди нерухомого майна та обладнання №24/08/23/1 від 24.08.2023, укладеного між Компанією «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU»), про передачу в оренду: (1) нежитлової будівлі «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно), а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») повернути вказані об'єкти нерухомості Компанії «Омега Термінал С.А.» (OMEGA TERMINAL SA);
- Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» (PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») припинити дію, яка порушує права Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (MADISON PACIFIC TRUST LIMITED), шляхом звільнення Об'єкта оренди, а саме: (1) нежитлової будівлі «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплексу для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
28 листопада 2019 року між Компанією «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» та Компанії «Омега Термінал С.А.» був укладений Договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 3953 та № 3954.
За умовами Договору іпотеки, відповідач-1 є іпотекодавцем, а позивач - іпотекодержателем предмета іпотеки. Згідно Додатку № 1 Договору іпотеки, до предмета іпотеки входять:
- (1) нежитлова будівля «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
Відповідно до положень Договору іпотеки:
- 7.2.4 Іпотекодавець повинен не відчужувати та іншим чином не передавапш або відступати, та не дозволяти будь-яке відчуження або іншу передачу Предмета іпотеки чи будь-яку його частину будь-якій третій особі;
- 7.3.2. Іпотекодавець не має права без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя продати, передати, відступити, розпоряджатися будь-яким чином чи надавати будь-яке право, право власності або користування на або частку в Предметі іпотеки, чи укласти будь-який договір відносно Предмета іпотеки, який надає будь-якій особі будь-яке право придбати чи отримати Предмет іпотеки або будь-яку його частину.
24 серпня 2023 року між відповідачем-2 та відповідачем-1, який також є іпотекодавцем за Договором іпотеки, було укладено Договір оренди нерухомого майна та обладнання № 24/08/23/1 від 24.08.2023 року (далі - «Договір оренди»), на умовах якого першому було надано в строкове платне користування, зокрема, нерухоме майно, визначене в Додатку № 1 Договору оренди (далі - «Об'єкт оренди»).
Зі змісту положень пункту 1 Додатку № 1 до Договору оренди, вбачається, що до Об'єкта оренди входили:
(1) нежитлова будівля «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та
(2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно).
В якості заходу забезпечення позову Позивачем був обраний такий його вид, як встановлення заборони Відповідачу-2 вчиняти дії з передачі (здачі) у суборенду нерухомого майна (об'єкта оренди, предмета іпотеки) третім особам.
При цьому, такий захід забезпечення позову не перешкоджає ТОВ «Санолта ОУ» користуватися предметом оренди.
Крім цього, право передавати об'єкти оренди в суборенду Відповідач-2 отримав на підставі правочину, який на переконання позивача є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків.
Встановлення обставин нікчемності такого правочину буде проведено судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, тому очевидно логічним є прохання позивача встановлення заборони відповідачу-2 передавати спірне майно в суборенуду, щоб унеможливити подальшу передачу майна у субкористуванням третіми особами та зафіксувати стан правовідносин, який існує між сторонам на момент звернення з позовом.
В свою чергу, невжиття вказаного вище заходу забезпечення позову може призвести до того, що у випадку отримання позитивного для Позивача судового рішення, може бути з'ясовано факт передачі майна третім особам.
З огляду на це може виникнути потреба у залученні третіх осіб, які отримали певні правомочності щодо предмета іпотеки та зверненні з новими вимогами до даних третіх осіб про звільнення об'єкту оренди.
Крім цього, треті особи, які отримають майно у суборенду, можуть здійснювати користування ним у такий спосіб, що передача предмета іпотеки (об'єкта оренди) в натурі, у цілісному вигляді буде неможливою, що призведе до унеможливлення виконання рішення суду з огляду на обраний Позивачем спосіб захисту.
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що встановлення заборони Відповідачу-2 щодо передачі нерухомого майна, що є об'єктом оренди та предметом іпотеки, у суборенду третім особам, спрямоване на забезпечення ефективного виконання рішення суду як дієвого механізму охорони прав та законних інтересів Позивача. Це повною мірою відповідає ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову не є тотожними предмету позову, не підміняють собою рішення суду по суті позовних вимог, оскільки вони спрямовані на тимчасове обмеження правомочностей Відповідача-2 щодо подальшої передачі майна третім особам, тобто заходи мають лише тимчасовий характер.
На переконання колегії суддів, вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Крім того, у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний “забезпечувальний» характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
В свою чергу, колегія суддів вважає, що заява Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» («PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») (реєстраційний номер 14785565, місцезнаходження: Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с) вчиняти дії з передачі (здачі) у суборенду іншим особам, підприємствам, установам чи організаціям наступне нерухоме майно: (1) нежитлову будівлю «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно); підписувати відповідні акти приймання-передачі (приймання-здачі) за договором суборенди.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку судом першої інстанції не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, крім того судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.09.2024 про відмову у забезпеченні позову по справі №916/3995/24 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
Заяву Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» («PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») (реєстраційний номер 14785565, місцезнаходження: Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с) вчиняти дії з передачі (здачі) у суборенду іншим особам, підприємствам, установам чи організаціям наступне нерухоме майно: (1) нежитлову будівлю «виробнича башня», загальною площею 766,2 кв.м., що розташована за адресою: Площа Митна, 1/11, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 851820051101 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно); (2) комплекс для перевезення, розвантаження та зберігання сипучих вантажів загальною площею 2858,8 кв.м., що розташований за адресою: Площа Митна, 1, м. Одеса, Україна (реєстраційний номер 17367108 за Реєстром прав власності на нерухоме майно); підписувати відповідні акти приймання-передачі (приймання-здачі) за договором суборенди.
Стягувач: Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» («MADISON PACIFIC TRUST LIMITED») (реєстраційний номер 1619851, місцезнаходження: 54/F, Хоупвелл Центр, 183 Квінз Роуд Іст, Ванчай, Гонконг).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА ОУ» («PRIVATE LIMITED COMPANY «SUNOLTA OU») (реєстраційний номер 14785565, місцезнаходження: Республіка Естонія, Хар'юрський повіт, 10151, місто Таллінн, район Кесклінна, вулиця Йне, 4с).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та дійсна для пред'явлення до виконання у строк, передбачений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2025.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран