Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1522/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/326/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
11 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
заявника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 02 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на постанову дізнавача від 13.07.2024 року про закриття кримінального провадження №62020000000000675 від 26.08.2020 року,
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 02 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача від 13.07.2024 року про закриття кримінального провадження №62020000000000675 від 26.08.2020 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що досудове розслідування проведено в обсязі, який дозволяє встановити відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України та прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки висновкам експерта та доводом скарги заявника.
Наголошує, що дізнавач під час досудового розслідування не допитав ОСОБА_6 , як потерпілого.
Крім того, не попитано всіх експертів, що складали висновок №9 від 02.02.2019 року.
Вказує, що судово-медичні експерти Житомирського бюро СМЕ склали завідомо неправдивий висновок шляхом перевищення своїх службових повноважень.
Звертає увагу апеляційного суду, що вже існують рішення слідчих суддів про скасування постанови про закриття кримінального провадження №62020000000000675 від 26.08.2020 року, однак дізнавач повторно його закриває.
Також, вказує, що покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 неправдиві та написані одним почерком.
Заявник наголошує на тому, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадження проводилось упереджено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Під час розгляду скарги на рішення органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження слідчій суддя враховує положення ч.2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень кримінального процесуального кодексу України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. Тому таке рішення можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно п.4 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні в обов'язковому порядку підлягають доказуванню обставини, які виключають кримінальну відповідальність або являються підставою для закриття кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, згідно вимог ч.1 ст. 92 цього ж Кодексу покладається саме на слідчого та прокурора.
Як вбачається з матеріалів справи, в проваджені СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувало кримінальне провадження № 62020000000000675 від 26.08.2020 року, відомості по якому внесено до ЄРДР за ч.1 ст. 384 КК України.
Згідно обставин кримінального провадження напрямком розслідування стало складення експертами висновку з можливим перевищенням службових повноважень експертами та внесення завідомо недостовірних даних.
Постановами дізнавачів СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 22.03.2024 р., 26.02.2024 р., 13.07.2024 року кримінальне провадження № 62020000000000675 було закрите за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
За висновком дізнавачів, у ході досудового розслідування використано всі можливі та необхідні джерела збирання доказів, передбачені чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, однак не здобуто підтверджуючих даних, які б надали можливість встановити в діяннях склад кримінального правопорушення.
13.07.2024 року приймаючи рішення про закриття кримінального провадження дізнавач СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 навів аналіз складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, та вказав на зібрані під час досудового розслідування докази, отримані в результаті допиту свідків - судово-медичних експертів, які входили до складу комісії, що надавала висновок: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також за наслідком доступу до речей і документів, під час якого отримано, у тому числі, висновок експерта № 108 від 14.12.2017 року, додатковий висновок експерта № 9 від 02.02.2018 року.
Проте, дізнавач хоча і допитав свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які склали висновок № 9 від 02.02.2018 року, однак обставин, які підлягали перевірці в експертів не з'ясував.
Так, вони у своїх показаннях вказали, що пройшов значний проміжок часу, а тому вони не пам'ятають обставин справи, що не можна вважати належим проведенням слідчої дії - допиту, під час якого допитувана особа може користуватися власними документами, висновками, а дізнавач міг з'ясувати обставини, які стосуються справи поставивши відповідні питання свідку.
Крім того, дізнавачем не допитано голову комісії Завідуючого відділу комісійних судово-медичних експертиз обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради ОСОБА_12 , а тому доводи апелянта в цій частинні є слушними.
Також, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що вказане кримінальне провадження закривалося вже тричі та ухвалами слідчих суддів постанови дізнавачів було скасовано та вказано, що дізнавачем не здобуто достатніх відомостей щодо прояву та взаємного зв'язку суб'єктивного відношення експертів, які прийняли участь у складеннях висновків, до їх результатів, про наявність або відсутність даних із засвідченням відхилення/спотворення обов'язкових вимог спеціальної професійної сфери.
Крім того, в ухвалі слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 26.03.2025 року вказано, що в оскаржуваній постанові про закриття відсутні відомості про те, чи мають члени судово-медичної експертної комісії Житомирського обласного бюро СМЕ, якими складені висновки № 108 від 14.12.2027 та № 9 від 02.02.2018, спеціалізацію за фахом «радіаційна медицина» та на підтвердження повноважень проведення даної експертизи наявності розроблених методик проведення експертиз щодо встановлення зв'язку хвороб із впливом іонізуючого опромінення.
Зважаючи на вищевикладене, дізнавач не врахував положення ст. 91 КПК України та не використав всі необхідні джерела збирання доказів, передбачених чинним КПК України та не врахував висновки попередніх ухвал слідчих суддів за результатами розгляду скарг ОСОБА_6 на постанови дізнавача про закриття кримінального провадження №62020000000000675 та до кримінального провадження їх не долучив.
За таких обставин, заслуговують на увагу доводи апелянта, що дізнавач безпідставно повторно виніс постанову про закриття кримінального провадження, не виконавши обов'язкові для вказівки суду.
Крім того, як засвідчують матеріали кримінального провадження дізнавач не вирішив питання за заявою ОСОБА_6 про визнання його потерпілим, яка була подана останнім ще 08.12.2020 р.
В матеріалах кримінального провадження відсутня заява ОСОБА_6 про визнання його потерпілим, відповідне рішення дізнавача прийняте по цій заяві про відмову у визнання потерпілим, ухвала слідчого судді від 09.02.2021 року, якою було скасовано вказану постанову.
В матеріалах кримінального провадження міститься клопотання ОСОБА_6 подане ним 30.05.2024 р. про проведення слідчих дій, виконання вказівок, які надавали слідчі судді при скасуванні попередніх постанов про закриття кримінального провадження, яке дізнавач, в порушення ст. 220 КПК України не вирішив.
Колегія суддів зауважує, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
За таких обставин проведене дізнавачем досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вказаного кримінального правопорушення не можна вважати таким, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а отже, процесуальне рішення про закриття провадження є передчасним і підлягає скасуванню.
Органу дізнання необхідно долучити до матеріалів провадження усі ухвали слідчих суддів, які приймалися за результатами скарг ОСОБА_6 на рішення, дії та бездіяльність та врахувати про проведенні досудового розслідування висновки судів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 02 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на постанову дізнавача від 13.07.2024 року про закриття кримінального провадження №62020000000000675 від 26.08.2020 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 задовольнити, а постанову дізнавача від 13.07.2024 року про закриття кримінального провадження №62020000000000675 від 26.08.2020 року - скасувати.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: