Житомирський апеляційний суд
Справа №295/5958/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/376/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
представника власника
майна - адвоката: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу заступника начальника відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 13 травна 2025 року, якою частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62024240020001840 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України,
Вказаною ухвалою слідчого судді від 13 травня 2025 року накладено арешт на документи щодо господарської діяльності ФОП ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , флеш накопичувач з цифровими підписами, мобільні телефони, комп'ютер, блокноти, аркуші паперу із записами.
В цій частині ухвала слідчого судді не оскаржується.
Разом з тим, відмовлено у накладенні арешту на:
- грошові кошти в сумі 2 885 274 (два мільйони вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят чотири) гривні, які зі слів ОСОБА_11 належать йому особисто, походження та точну суму яких повідомити не зміг,
- копію розписки ОСОБА_11 про отримання в борг від ОСОБА_12 грошових коштів в сумі 300 000 гривень від 18.07.2023 р.,
- копію розписки ОСОБА_11 про отримання в борг від ОСОБА_13 грошових коштів в сумі 300 000 гривень від 20.07.2023;
- копію розписки ОСОБА_11 про отримання в борг від
ОСОБА_14 грошових коштів в сумі 300 000 гривень від 19.07.2.023 р.,
- договір відповідального зберігання від 01.01.2023 р. на 1 аркуші та акт прийому передачі від 01.01.2023 р., відповідно до якого ОСОБА_11 передав для ТОВ «Партнер ДІС» сейф для зберігання майна та грошових коштів.
Прийняте рішення, про відмову у накладенні арешту на майно, слідчий суддя мотивував тим, що на момент розгляду клопотання відсутні відомості про причетність ОСОБА_11 до кримінальних правопорушень.
Крім того, прокурором не надано жодних належних доказів, що вилучені кошти можуть мати незаконне походження.
В апеляційній скарзі прокурор оскаржує ухвалу слідчого судді в частині відмови у накладенні арешту, просить задовольнити клопотання про накладення арешту на майно у повному обсязі.
Вважає, що підставою для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме на: грошові кошти в сумі 2 885 274 (два мільйони вісімсот вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят чотири), копії розписок ОСОБА_11 про отримання в борг від ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 грошових коштів, договір відповідального зберігання та акт прийому-передачі від 01.01.2023 р., у відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, є сукупність розумних підозр вважати, що вони є доказами кримінальних правопорушень, можуть у подальшому підлягати спеціальній конфіскації та конфіскації як виду покарання.
Звертає увагу апеляційного суду, що під час обшуку ОСОБА_11 не зміг пояснити походження вказаних коштів, що свідчить про можливу його протиправну діяльність.
Щодо стосується розписок, то згідно розписки ОСОБА_11 про отримання в борг від ОСОБА_14 грошових коштів в сумі 300 000 гривень від 19.07.2023 р. міститься інформація про те, що ОСОБА_11 зобов'язується повернути грошові кошти упродовж 7 (семи) днів. Натомість, обшук проводився 01.05.2025 р., тобто майже через 2 роки від дати, коли вказані грошові кошти повинні були бути повернуті власнику.
Аналогічно в розписках ОСОБА_11 про отримання в борг від ОСОБА_12 та ОСОБА_13 датованих 18.07.2023 р. та 20.07.2023 р. відповідно, в яких також наявне зобов'язання повернути грошові кошти упродовж 7 (семи) днів.
Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати, що вказані розписки відношення до вилучених грошових коштів відношення не мають.
В запереченні представник власника майна ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника власника майна, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до змісту ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні 2-го СВ (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР розташованого у місті Хмельницькому перебувають матеріали кримінального провадження №62024240020001840 від 28.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактами привласнення бюджетних коштів службовими особами ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)», ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» та ТОВ «Альтеренерго ЛТД».
Крім того, слідство вважає, що працівники ТОВ «Альтеренерго ЛТД» та ТОВ «Партнер ДК» здійснили легалізацію коштів отриманих злочинним шляхом та за цим фактор внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.209 КК України.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що прокурором не надано жодних належних доказів, що вилучені грошові кошти можуть мати незаконне походження, оскільки під час обшуку слідчому було надано пояснення та документи на підтвердження походження коштів, які були вилученні з сейфу ТОВ «ПАРТНЕР-ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ».
Кошти належать співвласнику ТОВ «ПАРТНЕР-ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_11 на підтвердження цих обставин слідчому були наданні розписки про отримання в боргу коштів ОСОБА_11 в розмірі 900 000,00грн. (розписки знаходились разом з коштами в сейфі).
Крім того, відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_11 , його дохід за 2024 склав 5 864 037,23грн., також ОСОБА_11 отримував заробітну плату і відповідно до довідки № ДК00-000001 від 02.05.2025, розмір заробітної плати ОСОБА_11 склав 87 929,45грн.
Дохід дружини ОСОБА_15 , яка також є власником ТОВ «ПАРТНЕР-ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» за 2024 складає 5875264,76 грн.
Також апеляційний суд бере до уваги, що у даному кримінальному провадженні лише перевіряється версія органу досудового розслідування про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 209 КК України та жодній особі, в тому числі і ОСОБА_11 не повідомлено про підозру.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування вказаної ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника начальника відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 13 травна 2025 року, якою частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62024240020001840 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.209 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: