Справа № 369/1801/24
Провадження № 2-а/369/64/25
Іменем України
16.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Осіпова В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції у Київській області, Департаменту патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -
У січні 2024 року на адресу суду надійшла вищевказана адміністративна справа. Свої вимоги мотивувала тим, що 14.01.2024 року інспектором 2 взводу 2 роти БЗС батальйону із забезпечення супроводження ДПП Ланцевським Є.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху серії ЕНА №1241919 від 14.01.2024 року, якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 680 грн. Вказала, що в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 , 14.01.2024 року в м. Києві по вул. Васильківській, 118 керуючи транспортним засобом здійснила зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.11, чим порушила п. 17.1 ПДР. Вважає, що постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню. Просила суд скасувати постанову серії ЕНА №1241919 від 14.01.2024 року та закрити провадження у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2024 року відкрито провадження у даній справі, розгляду якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін
26.03.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказали, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Інспектор після виявлення правопорушення, встановив причини та умови вчинення позивачем адміністративного правопорушення та попередив позивача , що до нього буде розгляд адміністративної справи. Позивач з виявленим правопорушенням не погоджувався. Враховуючи викладені обставини у відзиві на позовну заяву просили суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 січня 2024 року інспектором 2 взводу 2 роти БЗС батальйону із забезпечення супроводження ДПП старшим лейтенантом поліції Ланцевським Є.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1241919, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Зі змісту даної постанови вбачається, що 14.01.204 року о 17:00 год. в м. Києві, вул. Васильківська, 118 ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 здійснила зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.17.1 ПДР України.
У відповідності до положення ч.3 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, у вигляді накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами п.17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У відповідності до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.122 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами ч.1, ч.2 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Як вбачається з постанови серії ЕНА №1241919 до постанови, а саме п.7 додається «Бодікамера 474039», однак відповідачем до відзиву на позовну заяву даного доказу надано не було.
Таким чином, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
За змістом правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача слід стягнути понесені нею витрати на оплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.8, п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», ч.3 ст.122, ч.1 ст.222, ст.251, ст.252, ст.280 КУпАП, ч.1 та ч.2 ст.77, ч.1 ст.139, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-246, ч.3 ст.286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції у Київській області, Департаменту патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №81241919 від 14.01.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження по справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ