Провадження №2/359/1467/2025
Справа №359/13970/24
Іменем України
16 червня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,-
1. Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . За час свого життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповіла своїй онуці ОСОБА_1 . Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом звернення її законного представника до нотаріуса з відповідною заявою. Незважаючи на це, в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру позивачу було відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
2. Процесуальні дії у цивільній справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2024 року було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с.28-29).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року у Другої бориспільської державної нотаріальної контори Київської області було витребувано належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.37-38).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с.97).
3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред'явленого позову.
Представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву, якою підтримала пред'явлений позов та наполягала на його задоволенні, а розгляд цивільної справи просила здійснити за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Натомість направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника Золочівської сільської ради Бориспільського району та просив ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Це підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого на її ім'я, серії НОМЕР_1 (а.с.12).
25 серпня 2011 року ОСОБА_2 склала заповіт як особисте розпорядження на випадок своєї смерті, посвідчений секретарем Мартусівської сільської ради Бориспільського району Семенюк Л.О., зареєстрований в реєстрі за №49. На підставі якого все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповіла своїй онуці ОСОБА_1 (а.с.11).
Спірні правовідносини регулюються книгою шостою «Спадкове право» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положення ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
За змістом ч.1 ст.5 цього Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
В силу положення ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.4 ст.203 ЦК України.
Згідно з положенням ч.1 ст.77, ч.2 ст.78 ЦПК України, а також ч.1, ч.2 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що 30 жовтня 2013 року ОСОБА_3 , діючи в імені малолітньої дочки ОСОБА_1 , подала заяву про прийняття спадщини в межах встановленого шестимісячного строку (а.с.12). У такий спосіб ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1787/02-31 від 11 грудня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки, позивачем не надано оригіналу правовстановлюючого документа на зазначену квартиру (а.с.14).
Встановлено, що 07 березня 2007 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Будресурс-Економія» договір купівлі-продажу квартири. За умовами якого ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 (а.с.17-18).
ОСОБА_2 сплатила 100% вартості квартири (а.с.19). Згідно акту приймання-передачі квартири від 15 березня 2007 року ТОВ «Будресурс-економія» передало ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.20).
Вищевказані письмові докази є неналежними та недопустимими доказами. Зважаючи на те, що в силу вимог ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема у спірних правовідносинах квартири, підлягає укладенню у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню з подальшою державною реєстрацією права власності в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Всупереч цьому, встановлено, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не набула право власності на спірну квартиру. Відтак, в порядку спадкування до ОСОБА_1 не перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Тому суд вважає, що підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.392, ч.1, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1273 ЦК України, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного рішення суду - 16 червня 2025 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський