іменем України
Справа № 210/3101/24
Провадження № 1-кп/210/245/25
16 червня 2025 року
Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024046710000195 від 06.05.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Горлівського району Донецької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, а саме:
-13.12.2021 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до двох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
-10.02.2022 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця обмеження волі. 20.07.2022 року вироком Дніпровського апеляційного суду вирок від 10.02.2022 скасовано в частині призначення покарання та визначено вважати засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі. Вирок Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2021 виконувати окремо;
- 08.09.2022 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі. Звільнений 06.09.2023 року;
- 01.12.2023 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.126 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12.03.2024 замінено несплачену суму штрафу, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. від 01.12.2023, в розмірі 850 гривень на 60 годин громадських робіт,
- 01.10.2024 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ч. 4 ст. 358 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
- 21.11.2024 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 126 КК України, який вироком Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2025 року скасовано в частині призначення покарання, призначено покарання за ч. 1 ст. 126, ст. 71, ст. 72 КК України у вигляді 2 років 15 днів обмеження волі,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за ч. 2 ст. 389 КК України,
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин при наступних обставинах.
Так, вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.12.2023, ОСОБА_4 , визнаний винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850 гривень. Вирок набрав законної сили 02.01.2024.
22.01.2024 до Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшло та прийнято до виконання розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, засудженого ОСОБА_4 , поставлено на облік та заведено особову справу.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. від 12.03.2024 замінено несплачену суму штрафу, призначеного вироком Дзержинського районного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. від 01.12.2023, в розмірі 850 гривень на 60 годин громадських робіт. Ухвала набрала законної сили 20.03.2024.
01.04.2024 до Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області надійшло та прийнято до виконання розпорядження про виконання судового рішення.
15.04.2024 ОСОБА_4 прибув до органу пробації, де працівником вказаного органу, під підпис, його було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, у т.ч. повідомлено про те, що на підставі ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України, він зобов'язаний додержуватись встановлених, відповідно до закону, порядку та умов відбування покарання, а саме сумлінно ставитись до праці, працювати на визначеному об'єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтись з викликом до уповноваженого органу з питань пробації. Також ОСОБА_4 роз'яснено, що поважними причинами неявки до уповноваженого органу з питань пробації в призначений строк визначаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, які фактично унеможливлюють своєчасне прибуття за викликом і які документально підтверджені, а також те, що відповідно до ст.40 КВК України ухиленням від відбування у вигляді громадських робіт є систематичне невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, які були вчинені після письмового попередження, невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
ОСОБА_4 також було роз'яснено, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності передбаченої ч.2 ст.389 КК України.
17.04.2024, працівником органу пробації, ОСОБА_4 було видано направлення на підприємство, яке визначене рішенням Криворізької міської ради від 17.12.2021 № 104 «Про перелік об'єктів та види суспільно-корисних робіт для відбування покарання засудженими та правопорушниками, які притягуються до адміністративної відповідальності, у вигляді громадських робіт», а саме до КП «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Святогеоргіївська, буд. № 8А. Згідно якого ОСОБА_4 був зобов'язаний приступити до відпрацювання громадських робіт з 18.04.2024.
Наказом по підприємству від 23.04.2024 № 258 ОСОБА_4 прийнято на громадські роботи, складено графік виходу на роботу засудженого до громадських робіт на квітень 2024.
Відповідно до повідомлення з підприємства КП «Криворізька міська лікарня №1», встановлено, що засуджений 22.04.2024, 23.04.2024, 24.04.2024 та 25.04.2024 року не з'являється для відбування громадських робіт. Цього ж дня останньому за адресою його проживання надіслано виклик до органу пробації на 01.05.2024 року у зв'язку із неявкою для відпрацювання призначеної кількості громадських робіт.
26.04.2024 р. ОСОБА_4 прибув за викликом до органу пробації, де надав письмове пояснення, в якому зазначив, що не виходив для відпрацювання громадських робіт без поважних причин. За фактом невиходу для відбування покарання без поважної причини до засудженого застосовано застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, та попереджено, що у разі подальшого порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.
01.05.2024 року під час здійснення контрольної перевірки, встановлено, що засуджений ОСОБА_4 не був присутній на робочому місці згідно з графіком, причини його неявки адміністрації підприємства невідомі.
02.05.2024 року на адресу Металургійного районного відділу філії Центру пробації у Дніпропетровській області надійшла інформація з КП «Криворізька міська лікарня №1» про те, що засуджений ОСОБА_4 22.04.2024, 23.04.2024, 24.04.2024, 25.04.2024, 26.04.2024, 29.04.2024, 30.04.2024, 01.05.2024, 02.05.2024 року не з'являється до підприємства, для відпрацювання громадських робіт, причини невідомі. 02.05.2024 року за вих. № 21/15/1822-24 на адресу засудженого надіслано виклик про термінове прибуття до органу пробації з приводу надання пояснення, щодо неявки до підприємства для відпрацювання громадських робіт.
03.05.2024 року з КП «Криворізька міська лікарня №1» до органу пробації надійшла інформація про невихід засудженого для відбування громадських робіт 03.05.2024 року, а також табель виходу на роботу засудженого до громадських робіт за квітень 2024 року. Згідно з цим табелем засуджений фактично відпрацював лише 8 годин із 36 запланованих.
На час відвідування адреси проживання засуджений ОСОБА_4 знаходився вдома, де надав письмове пояснення, в якому зазначив, що 29.04.2024, 30.04.2024, 01.05.2024, 02.05.2024 та 03.05.2024 року він не виходив для відбування громадських робіт без поважних причин, виправдувальних документів не має та надати не може.
Отже, відповідно до повідомлення з підприємства КП «Криворізька міська лікарня №1», встановлено, що засуджений 22.04.2024, 23.04.2024, 24.04.2024, 25.04.2024, 26.04.2024, 29.04.2024, 30.04.2024, 01.05.2024, 02.05.2024, 03.05.2024, 06.05.2024, 07.05.2024, 08.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, 20.05.2024, 21.05.2024, 22.05.2024 не з'являється для відбування громадських робіт.
Таким чином, станом на 22.05.2024 р. з призначених судом 60 годин громадських робіт гр. ОСОБА_4 відпрацював 8 годин.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, за ознаками ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся та зазначив, що не оспорює фактичні обставини обвинувачення, дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.
Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Обвинувачений дане клопотання підтримав.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.
Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_4 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 2 статті 389 КК України, ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Згідно з частиною 2 статті 12 КК України вчинений ОСОБА_4 є кримінальним проступком.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Як вказує законодавець у ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який раніше судимий, не одружений, дітей на утриманні не має, не працевлаштований, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебував і не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі у мінімальних межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.
Крім того, судом встановлено, що вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 листопада 2024 року визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначено йому покарання у вигляді громадських робіт строком 100 (сто) годин. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.2024 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 (двох) років 10 (десяти) днів обмеження волі.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2025 року вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 21 листопада 2024 року відносно ОСОБА_4 скасовано в частині призначеного покарання. Призначено ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 126 КК України покарання у виді 100 (ста) громадських робіт. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.12.2023 та вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.10.2024, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 (двох) років 15 (п'ятнадцяти) днів обмеження волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за необхідне визначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання покарань, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, оскільки, кримінальне правопорушення, за яке призначається покарання ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, було вчинене ним у квітні - травні 2025 року, тобто до постановлення попереднього вироку 21.11.2024 року.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Цивільний позов відсутній.
Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
У зв'язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування даного кримінального провадження запобіжний захід не застосовувався та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.
Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного даним вироком та покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2025 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази відсутні.
Витрати на проведення експертиз відсутні.
Матеріали кримінального провадження №12024046710000195 від 06.05.2024 року залишити при матеріалах справи № 210/3101/24, пр. № 1-кп/210/245/25.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя: ОСОБА_1