16 червня 2025 року м. Житомир справа № 640/5034/20
категорія 111030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019 №0364280410.
В обґрунтування позову вказано, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято за наслідками камеральної перевірки по двох податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств. Позивач стверджує, що відповідачем не враховано погашення податкових зобов'язань по податку на прибуток за 2018 рік за рахунок переплати у 2013 та 2014 роках. Вказує, що факт наявності переплати підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5034/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019.
Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Судове засідання 15.04.2025 відкладено на 29.04.2025 у зв'язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів.
В судовому засіданні 29.04.2025 заслухано пояснення сторін по справі та відбувся перехід для подальшого розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. Стверджує, що позивачем не сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання, у зв'язку з чим його притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.
Позивачем у додаткових поясненнях підтримано позовні вимоги та наведено обставини у спростування фактів несплати узгодженого грошового зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна".
Висновки за результатами проведеної перевірки викладено у акті від 26.11.2019 №001607/26-15-04-10/30777122.
Перевіркою встановлено порушення платником податків термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.
У подальшому контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 06.12.2019 №0364280410 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" штрафних санкцій в сумі 1160405,80 грн.
Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та подавав до ДПС України скаргу.
Рішенням ДПС України від 20.02.2020 №6455/6/99-00-08-050506 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 06.12.2019 №0364280410, а скаргу без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із таким повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Нормами пункту 76.2 статті 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, яким підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що на платника податків покладено обов'язок вчасного погашення сум узгоджених грошових зобов'язань. У разі затримки сплати таких сум, платник податків притягується до відповідальності шляхом накладення штрафу на суму прострочення.
Відтак, спірним у наявних правовідносинах є факт сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток за півріччя 2018 року та три квартали 2018 року згідно поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" податкових декларацій.
Так згідно 19 рядку податкової декларації за півріччя 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" нараховано 7 198816 грн податку на прибуток.
Позивач на підтвердження сплати вказаного грошового зобов'язання зазначає, що 4895 438 грн сплачено згідно платіжного доручення №200000144 від 16.08.2018 та 2 303378 вважаються погашеними за рахунок попередньої переплати згідно заяви №102 від 03.08.2018.
На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано платіжне доручення від 16.08.2018 №200000144 про сплату на користь держави податку на прибуток за 1 півріччя 2018 року в сумі 4895438,00 грн та заяву про сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток за рахунок надміру сплачених сум такого податку від 03.08.2018 №102.
Згідно 19 рядку податкової декларації за три квартали 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" нараховано 5 646901 грн податку на прибуток.
Вказана сума податку сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" згідно платіжного доручення №200000202 від 13.11.2018.
Аналіз наявних в матеріалах справи доказів та встановлених обставин справи свідчить, що спірним у наявних правовідносинах є факт зарахування сплати податку на прибуток за рахунок попередньо переплачених коштів.
Водночас згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016 у справі №826/24331/15 (набрала законної сили 28.12.2016) судом в ході розгляду спору про визнання протиправним та скасування податкової вимоги № 131-11 від 15 жовтня 2015 року та рішення про опис майна у податкову заставу від 15 жовтня 2015 року №23128/10/28- 10-23-26 встановлено, що станом на 31.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" мало позитивне сальдо розрахунків з бюджетом в сумі 26366913,00 грн.
Слід зауважити, податковим органом не наведено аргументів та не надано жодних доказів на спростування наведених вище обставин.
Також, у зв'язку з відмовою податкового органу відобразити в інтегрованій картці позивача погашення грошових зобов'язань ТОВ «Ріглі Україна» звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов'язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Ріглі Україна» погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27.06.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 та постановою Верховного Суду від 14.07.2020, позов задовольнив: зобов'язав Офіс здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків - Товариства, відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 26366915,00 грн., яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн., яка зазначена Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації); зобов'язав Офіс відобразити в інтегрованій картці платника податків - Товариства погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та 2014 рік.
Листом від 25.03.2025 №28518/6/26-15-04-06-06 підтверджено факт виконання відповідачем судового рішення 01 грудня 2020 року шляхом коригування інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна".
Наведені обставини визнаються судом беззаперечними доказами на підтвердження факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" переплати з податку на прибуток станом на 01.12.2020.
У відповідь на адвокатський запит від 18.03.2025 №А/2025-02-01 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві підтвердило факт зарахування до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" переплати по податку на прибуток. Однак щодо відкликання податкових повідомлень-рішень заперечило, оскільки резолютивна частина рішення не зобов'язує ГУ ДПС у м. Києві скасувати зазначені рішення податкового органу.
Слід також зауважити, податковим органом вже нараховувався штраф за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за декларацією №2, однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2020 у справі №640/18998/20 відповідне податкове повідомлення-рішення скасовано.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першої статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Відтак, висновки відповідача про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" термінів сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства визнається судом безпідставними, а податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.12.2019 №0364280410 - протиправним.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в рахунок відшкодування судових витрат 16746,1 грн.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 100, Літ. А, ЄДРПОУ 30777122) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2019, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 06.12.2019 № 0364280410.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" 16746,1 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
16.06.25