04 червня 2025 рокуСправа №160/12957/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/12957/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49101, м.Дніпро, вул. Старокозацька, буд.56; ЄДРПОУ 44703621), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д; ЄДРПОУ 14360570) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у виключені запису по ВП № 54880483 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників, викладеної у листі від 09.04.2025р.;
- зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити запис по ВП № 54880483 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників.
В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), був боржником у виконавчому провадженні №54880483. Зазначене провадження було відкрито на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в розмірі 1 987 894,23 грн. на підставі виконавчого листа № 200/6313/15-ц, виданого 25.07.17р. Бабушкінським районним судом на виконання рішення від 08.10.15р. по справі №200/6313/15-ц щодо стягнення заборгованості по кредитному договору №DNCOG100000138 від 22.08.01р. Виконавче провадження № 54880483 завершилось постановою про повернення виконавчого документу від 20.06.18р. в зв'язку з безрезультатністю вжитих заходів щодо розшуку боржника та його майна згідно п.5 частини першої ст.37 З.У. «Про виконавче провадження». Вимоги щодо сплати заборгованості по кредитному договору № DNCOG100000138 від 22.08.01р. були заявлені АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 908/2187/21, що розглядалася в Господарському суді Запорізької області. Ухвала від 02.02.22р., про визнання вимог, що грунтуються на рішенні Бабушкінського районного суду від 08.10.15р. по справі № 200/6313/15-ц та кредитному договору № DNCOG100000138 від 22.08.01р. Справа № 908/2187/21 завершилася ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.25р., якою звільнено від боргів ОСОБА_1 . Таким чином, зобов'язання по кредитному договору № DNCOG100000138 від 22.08.01р. та виконавчому листу № 200/6313/15-ц, виданого 25.07.17р. припинені, тобто є такими, що виконані. Викладене є підставою для вилучення державною виконавчою службою (Відповідачем) запису по ВП № 54880483 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників. 09.04.2025 відповідачем надано відповідь на заяву позивача, якою відмовлено у виключенні відомостей з Єдиного реєстру боржників позивача по ВП № 54880483 з посиланням на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затверджену наказом Мінюста України 02.04.2012 року. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Станом на день розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання 04.06.2025 представники сторін не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд на місці ухвалив здійнювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
На виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (на час розгляду справи - Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №54880483.
Виконавче провадження №54880483 завершилось постановою про повернення виконавчого документу від 20.06.2018 у зв'язку з безрезультатністю вжитих заходів щодо розшуку боржника та його майна згідно п.5 частини першої ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 по справі № 908/2187/21 вирішено звільнити банкрута - фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від боргів, зокрема, по справі № 200/6313/15-ц та кредитному договорі кредитному договору № DNCOG100000138 від 22.08.01р.
20.03.2025 представник позивача звернувся із заявою до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив здійснити дії щодо виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Листом Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2025 повідомлено представника позивача про те, що згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження №548804838 перебувало на виконанні у Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. 20.06.2018 виконавче провадження №54880483 закінчено постановою про повернення виконавчого документу у зв'язку з безрезультатністю вжитих заходів щодо розшуку боржника та його майна згідно п.5 частини першої ст.37 З.У. «Про виконавче провадження». З огляду на надані представником позивача документи, підстави для виключення позивача з реєстру боржників відсутні.
Не погоджуючись з бездіяльністю Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо невчинення дій по виключенню інформації про нього з Єдиного реєстру боржників при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №54880483, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина перша статті 5 Закону №1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Статтею 3 Закону №1404-VІІІ передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 18 Закону 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Частиною 1 статті 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною 6 ст. 48 Закону №1404-VIIІ встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону №1404-VIIІ виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
За приписами статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Судом з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_1 був боржником за двома виконавчими провадженнями: №54880483.
Водночас виконавче провадження №54880483 закінчено у зв'язку з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
При прийнятті рішення у справі суд враховує, що відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 по справі № 908/2187/21 ОСОБА_1 не має заборгованості перед Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Судом встановлено наявність в Єдиному державному реєстрі боржників інформації про позивача як боржника за виконавчим провадженням №54880483.
Оскільки наведене виконавче провадження закінчено, суд вважає, що має місце протиправна бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо невиключення інформації про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у межах виконавчого провадження №54880483.
Як наслідок, підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити запис по виконавчому провадженню № 54880483 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), як органу, яким допущено протиправну бездіяльність та порушено права позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49101,м.Дніпро, вул. Старокозацька, буд.56; ЄДРПОУ 44703621), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д; ЄДРПОУ 14360570) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови у виключенні запису по виконавчому провадженню № 54880483 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників, викладеної у листі від 09.04.2025.
Зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити запис по виконавчому провадженню № 54880483 відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49101,м.Дніпро, вул. Старокозацька, буд.56; ЄДРПОУ 44703621) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 96 копійок.
Відповідно до ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Згідно ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з ч.3 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складений 04.06.2025.
Суддя О.В. Царікова