16 червня 2025 року Справа № 160/10010/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
07 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Москаль Ганни Сергіївни звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо оголошення Позивача в адміністративний розшук;
- зобов'язати Відповідача зняти адміністративний розшук з військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 2017р. перебуває за кордоном. В грудні 2024р. на консульському прийомі Позивач дізнався про те, що у нього фіксується порушення військового обліку. Зазначений факт не дає можливість отримати йому належний консульський супровід, оновити паспортні документи, ускладнює працевлаштування в країні перебування Позивача.
Ухвалою суду від 09.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем 03.04.2025 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, що ним не допущено неправомірних дій відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 , щодо внесення останнього в систему «ЄДРВП», як порушника правил військового обліку та оголошення у розшук так, як Позивач всупереч вимогам ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» , ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанови № 1487 від 30 грудня 2022 р. «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» не з'явився за викликом (повісткою) у встановлений час та дату до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також всупереч вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції станом на 01.01.2017 року перетину державного кордону Позивачем) - не знявся з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців та всупереч вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 18.05.2024 року - не оновив свої облікові (персональні) дані, у зв'язку з чим в ІНФОРМАЦІЯ_4 були відсутні дані, щодо місця перебування Позивача за кордоном.
25.04.2025 представником позивача було подано відповідь на відзив в якому зазначено, що на момент надсилання повістки Відповідачем, Позивач на законних підставах перебував за межами України. Відсутність військовозобов'язаного за зареєстрованою адресою в цьому випадку є поважною причиною неявки. Тому за наявності юридичного факту про перебування громадянина України на законних підставах за кордоном, оголошення його в адміністративний розшук на території України для приводу й складання протоколу є юридичною фікцією.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 09.06.2025 по 13.06.2025 у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено 16.06.2025.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - Позивач) є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку за місцем державної реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач), що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 .
З 2017р. Позивач перебуває за кордоном, що підтверджуються наступними доказами:
1) листом про підтвердження роботи ОСОБА_2 водієм вантажівки в компанії МЕК2 ТКАШРОКТ у період з 2017р. по січень 2025р. Від 11.03.2025 р. з перекладом на українську мову;
2) довідкою з місця роботи в компанії МЕК2 ТКАИЗРОКТ від 11.03.2025р.з перекладом на українську з копією конверту;
3) юридичним фактом укладання Позивачем одностороннього правочину у місті Франкфурті 25 лютого 2025р. а саме довіреності на представника ОСОБА_3 ;
4) копією закордонного паспорту Позивача № НОМЕР_2 .
В грудні 2024р. на консульському прийомі Позивач дізнався про те, що у нього фіксується порушення військового обліку.
Зазначений факт не дає можливість отримати йому належний консульський супровід, оновити паспортні документи, ускладнює працевлаштування країні перебування Позивача.
У зв'язку з цим Позивач звернувся за правовою допомогою.
З метою належного захисту прав та законних інтересів Позивача та отримання офіційної інформації та документів представником Позивача подавалися наступні адвокатські запити в порядку ст. 24 Закону України “.Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: адвокатський запит за вих № 16/02/2025 від 16.02.2025р., адвокатський запит за вих. № 01/03/2025 від 01.03.2025р.
Листом від 25.02.2025р. за вих. №4/1359 Відповідач повідомив представника Позивача проте, що - «… Військовозобов'язаному ОСОБА_1 відповідно до п. 34 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 р. «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі-Постанова КМУ №560) 18.11.2024 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням було належним чином направлено повістку № 1256687 на Прибуття 29.11.2024 року об 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних. 08.12.20І4 року з поштового зв'язку «Укрпошта» до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла довідка про причину повернення/досилання відправлення в якому зазначено причину повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. 29 листопада 2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_4 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин, чим порушив ч. 1 та ч. З статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів-комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. Відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 протокол та постанова про адміністративне правопорушення не виносились так, як останній до ІНФОРМАЦІЯ_4 - не прибув».
Також листом від 11.03.2025р. за вих. № 4/1584/3 Відповідач повідомив представника Позивача проте, що - «На Ваш запит за вих.№01/03/2025 від 01.03,2025 року, повідомляю, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запитувалася та отримувалася інформація про перетин державного кордону з бази даних «Аркан» перед оголошенням в адміністративний розшук, згідно якої відсутня інформація про перетин державного кордону військовозобов'язаним».
Позивач вважає зазначені дії протиправними у зв'язку з чим звернувся за захистом порушених прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частиною 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції до18.05.2024) встановлено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу (абзац восьмий).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 18.05.2024 року, внесено зміни до ст. 22 ч.З ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно до абз.6 п.1 ч.2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 18.05.2024 року, - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані (тобто у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно); - у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
До персональних даних персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, згідно п.15 ч.І ст. 7 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі-ЄДРВП) відносяться - відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України.
Як уже зазначалось ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку за місцем державної реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 .
З 2017р. Позивач перебуває за кордоном, що підтверджуються наступними доказами:
1) листом про підтвердження роботи ОСОБА_2 водієм вантажівки в компанії МЕК2 ТКАШРОКТ у період з 2017р. по січень 2025р. Від 11.03.2025 р. з перекладом на українську мову;
2) довідкою з місця роботи в компанії МЕК2 ТКАИЗРОКТ від 11.03.2025р.з перекладом на українську з копією конверту;
3) юридичним фактом укладання Позивачем одностороннього правочину у місті Франкфурті 25 лютого 2025р. а саме довіреності на представника ОСОБА_3 ;
4) копією закордонного паспорту Позивача № НОМЕР_2 .
В грудні 2024р. на консульському прийомі Позивач дізнався про те, що у нього фіксується порушення військового обліку.
З матеріалів справи вбачається, що адвокатськими запитами Відповідача було повідомлено про перебування Позивача за межами країни й неможливість явки в ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання адміністративного протоколу.
Таким чином за наявності юридичного факту про перебування громадянина України на законних підставах за кордоном, дії щодо оголошення його в адміністративний розшук на території України для приводу й складання протоколу є протиправними.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 31.03.2025 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оголошення ОСОБА_1 в адміністративний розшук.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 зняти адміністративний розшук з військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 червня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков