16 червня 2025 року Справа № 160/9906/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
04 квітня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Хомича Івана Олександровича, через систему "Електронний Суд" звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 та періоду догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серіі НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 з 03.08.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 03.10.1988, з 01.11.1988 по 27.10.1989, з 15.02.1990 по 30.09.2002, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серіі НОМЕР_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періодів роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 з 03.08.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 03.10.1988, з 01.11.1988 по 27.10.1989, з 15.02.1990 по 30.09.2002, періоду догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 , починаючи з 24.02.2025 (дати призначення пенсії).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, згідно із ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.02.2025 року. Проте при призначенні пенсії до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 та період догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку. Вказані дії вважає протиправними, оскільки відповідний стаж роботи позивача підтверджено даними трудової книжки. Також зазначає, що позивач не може відповідати правильність заповнення трудової книжки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було направлено копію зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 10.04.2025. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у період з 09.06.2025 по 13.06.2025 у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено 16.06.2025.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, згідно із ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.02.2025 року.
03.02.2025 Позивач звернувся (через портал електронних послуг) до Відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки.
Проте до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 та період догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку.
Представником позивача було подано адвокатський запит у якому він просив надати інформацію, про те, чому до страхового стажу позивача не було зараховано періоди роботи згідно трудової книжки та періоди дитиною до досягнення нею трьох річного Віку.
Листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2025 №0400-010307-8/51906 повідомлено представника позивача, що - «… До страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи до 1998 року, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987, оскільки на титульному аркуші трудової книжки дата заповнення внесена з порушеннями (містить виправлення) та печатка підприємства не відповідає печатці першої установи, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162. Зарахувати до страхового стажу період догляду за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до досягнення ним трирічного віку немає підстав, оскільки в свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_2 , прізвище заявниці “ ОСОБА_3 » (російською мовою) не відповідає паспортним даним - прізвище “ ОСОБА_3 » (російською мовою).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернулась за захистом порушених прав до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 03.08.1987, визначено періоди роботи:
- запис №1, 03.08.1987 - прийнята на посаду прибиральниці, наказ №211 від 03.08.1987;
- запис №2, 31.12.1987 - на основі постанови УК КПСС і Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987№ 821 у зв?язку з реорганізацією системи Госванка СРСР звільнена через переведення в Індустріальної Громстройванка СРСР м. Дніпропетровська п. 5 ст. 36 УРСР, наказ №17 від 30.12.1987;
- запис №3, 01.01.1988 - назначена на посаду прибиральниці, наказ №1 л/с від 01.01.1988;
- запис №4, 03.10.1988 - звільнена за власним бажанням за доглядом за дитиною до 8 років згідно ст. 38 УРСР, наказ №38 л/с від 03.10.1988;
- запис №5, 01.11.1988 - прийнята на Дніпропетровський відділ п. 2 на термоізоляції по 2 розряду, наказ №42/125 від 01.11.1988;
- запис №6, 27.10.1989 - звільнена по ст. 38 УРСР по догляду за дитиною до 8 років., наказ №24/125 від 27.10.1989;
- запис №7, 15.02.1990 - прийнята на «Лівобережний» тепловий район оператором котельні по третьому розряду на час відпусток, наказ №59 від 14.02.1990;
- запис №8, 01.02.1995 - присвоєно 4 розряд оператора котельні, наказ №56 від 10.02.1995.
Суд зазначає, що в трудовій книжці наявні підписи осіб, підтверджуючих записи, та печатки підприємств.
Стосовно не зарахування до страхового стажу періоди роботи до 1998 року, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987, оскільки на титульному аркуші трудової книжки дата заповнення внесена з порушеннями (містить виправлення) та печатка підприємства не відповідає печатці першої установи, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 та період догляду за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до досягнення ним трирічного віку немає підстав, оскільки в свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_2 , прізвище заявниці “ ОСОБА_3 » (російською мовою) не відповідає паспортним даним - прізвище “ ОСОБА_3 » (російською мовою). - суд зазначає наступне.
Ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (надалі - Інструкція № 162).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Пунктами 2.25 та 2.26 Інструкції № 162 визначено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Наприклад, "Звільнений за згодою сторін", п.1 ст.29 КЗпП РСФСР".
Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".
Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вказує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17.
Також Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд вказує, що Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону № 1058-IV).
Отже, територіальний орган Пенсійного фонду може скористатись своїм правом перевірки даних трудової книжки позивача.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 та періоду догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серіі НОМЕР_2 - є протиправними, а тому є підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 з 03.08.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 03.10.1988, з 01.11.1988 по 27.10.1989, з 15.02.1990 по 30.09.2002, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серіі НОМЕР_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періодів роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 з 03.08.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 03.10.1988, з 01.11.1988 по 27.10.1989, з 15.02.1990 по 30.09.2002, періоду догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 , починаючи з 24.02.2025 (дати призначення пенсії).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 03.04.2025.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 968,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 та періоду догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серіі НОМЕР_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 з 03.08.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 03.10.1988, з 01.11.1988 по 27.10.1989, з 15.02.1990 по 30.09.2002, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серіі НОМЕР_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням періодів роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.08.1987 з 03.08.1987 по 31.12.1987, з 01.01.1988 по 03.10.1988, з 01.11.1988 по 27.10.1989, з 15.02.1990 по 30.09.2002, періоду догляду за дитиною відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 , починаючи з 24.02.2025 (дати призначення пенсії).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_4 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 16 червня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков