16 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/240/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» (далі - ТзОВ «Органік Ескарго», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2024 №0181810707 про застосування штрафу в сумі 852 326,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 28.10.2020 по 22.05.2024 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій платника податку - ТзОВ «Органік Ескарго», про що складено відповідний акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.07.2024 №0181810707 про застосування штрафу в сумі 852 326,02 грн.
Вказали, що за контрактом № 1 від 25.03.2021, укладеним ТзОВ «Органік Ескарго» із нерезидентом «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща), останнім було оплачено експортований товар на суму 34 224, 00 євро на банківський рахунок Товариства, що підтверджується копіями виписок по особовим рахункам за 09.04.2021, 28.04.2021 та 19.05.2021, при цьому перевіркою ГУ ДПС у Волинській області встановлено порушення п. 2. ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Зазначили, що за контрактом № 28/10/20 від 28.10.2020, укладеним ТзОВ «Органік Ескарго» із нерезидентом MG Marzena Gwozdz (Польща) була укладена сторонами додаткова угода до контракту від 01.12.2021, у зв'язку із необхідністю проведення ремонту імпортованого товару (Екскаватор гусеничний LIEBHERR R914C HD-SL, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 ) та відповідно до п. 8.4. якої продовжено дію контракту до 28.02.2022 у зв'язку із технічною несправністю товару, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання, при цьому перевіркою ГУ ДПС у Волинській області встановлено порушення п. 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому звернулися до суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 24.02.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача у відзиві на позов заперечила позовні вимоги та у їх задоволенні просила відмовити. Зазначила, що у ході перевірки встановлено порушення «Органік Ескарго» 1) п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5; п. 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»: валютна виручка по контракту №1 від 25.03.2021, укладеному ТзОВ «Органік Ескарго» із нерезидентом «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (22-435 Komarow-Osada, ul.3-go Maja 160, ПОЛЬЩА) в сумі 24 422,00 євро не надійшла; 2) п. 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»: товар по контракту №28/10/20 від 20.10.2020, укладеному «Органік Ескарго» з нерезидентом MG Marzena Gwozdz (w Lubartow. ul. Wierzbowa 75. 21-100, Poland) надійшов з порушенням граничних термінів розрахунку, а саме - 20.01.2022 (граничний строк надходження товару - 10.12.2021), що відображено в акті перевірки від 30.05.2024 №14082/07-07/38373510, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 02.07.2024 №0181810707 про застосування штрафу в сумі 852 326,02 грн.
Зауважила, що відповідно до п. 5 статті ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару.
Вказала, що пунктом 14.2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Висновок на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не видавався.
У відповіді на відзив позивач підтвердили свої доводи, зазначені у позовній заяві та просили у задовольнити позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТзОВ «Органік Ескарго» зареєстроване 06.03.2013 як юридична особа, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області, основний вид діяльності « 01.49 Розведення інших тварин», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є платником ПДВ.
28.10.2020 ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) укладено контракт № 28/10/20 з нерезидентом MG Marzena Gwozdz (Польща) (постачальник), п. 1 якого передбачено, що: постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний поставити покупцю гусеничний екскаватор LIEBHERR R914C HD-SL, календарний рік виготовлення - 2008 р., WHHZ1062EZC024168, на умовах встановлених даним контрактом, а покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальником. Пунктом 1.2 розділу 1 контракту передбачено, що найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі. Згідно з п. 2.1 - 2.2 розділу 2 контракту ціна товару запропонованого покупцю встановлюється в польських злотих, сплата платежів в польських злотих, загальна вартість даного Контракту становить 82 800,00 польських злотих. Відповідно до п. 4.1 контракту видача товару здійснюється на умовах передоплати 100% вартості замовлення на підставі проформи-інвойсу, виставленого постачальником.
На виконання умов експортного контракту № 28/10/20 від 28.10.2020 постачальник виставив ТзОВ «Органік Ескарго» рахунок-фактуру (інвойс) № 0094/20 від 09.12.2020 на екскаватор гусеничний LIEBHERR R914C HD-SL, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 на суму 82 800,00 польських злотих.
11.12.2020 ТзОВ «Органік Ескарго» було здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням про сплату від 11.12.2020 № 2 на суму 82 800,00 польських злотих.
01.12.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) та MG Marzena Gwozdz (Постачальник) було укладено додаткову угоду до контракту № 28/10/20 про доповнення розділу « 8: п. 8.4. Продовжити контракт до 28.02.2022, у зв'язку із технічною несправністю товару, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання».
Крім того, 25.03.2021 між ТзОВ «Органік Ескарго» (продавець) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (покупець) укладено контракт Договір купівлі-продажу № 1, відповідно до пункту 1.1. розділу 1 якого, протягом дії цього договору постачальник зобов'язується поставити «рога оленя благородного (Cervus elaphus) POROZE JELENIA (CERVUS ELAPHUS) і рога лося (Alces Alces) POROZE LOSIA (ALCES ALCES)» відповідно до вказівок покупця, а покупець зобов'язується забезпечити належне приймання товару і оплатити його в розмірі і порядку, передбаченому цим договором. Пунктом 2.1 розділу 2 контракту ціна товару на умова DAP рога оленя благородного (Cervus elaphus) 20,00 євро за кг., рога лося (Alces Alces) 14,00 євро за кг, кількість товару і оплата за специфікаціями. Згідно п. 2.4 розділу 2 контракту поставка товару здійснюється до 31.12.2021. Розділом 4 контракту передбачений порядок розрахунку за товар, зокрема, оплата здійснюється покупцем протягом 3-х днів з моменту перетину грузом кордону Польщі на банківський рахунок постачальника в євро, але не пізніше 3-х днів від дати перетину грузом кордону Польщі і поставки покупцю за адресою: ul.3 Maja 160, 22-435 Komarow-Osada (Польща). Можлива передоплата.
06.04.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» (продавець) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 1 від 25.03.2021, у зв'язку із зміною банківських реквізитів продавця (позивача) та викладено актуальні банківські реквізити, за якими здійснювалася оплата товару по зазначеному контракту, а саме: IBAN: UA713003460000026005027024901 Банк Отримувача: AT «КБ «Альфа-Банк», вул. В. Васильківська, 100 м. Київ, Україна, SWIFT: ALFA UA UK.
На виконання умов експортного контракту № 1 від 25.03.2021 постачальник виставив «MILY GROUP» Sp.z.o.o. рахунок-фактуру (інвойс) № 06-04/21 від 06.04.2021 на рога оленя благородного (Cervus elaphus) 260 кг по 20,00 євро за кг., рога лося (Alces Alces) 1373 кг по 14,00 євро за кг на загальну суму 24 422,00 євро.
Відповідно до митної декларації № UA204120/2021/042184 від 06.04.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» було експортовано товар «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) на загальну суму 24 422,00 євро.
09.04.2021 «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) здійснено оплату позивачу на банківський рахунок за поставлений товар на суму 15 475,60 євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 09.04.2021 та 28.04.2021 - на суму 5 000,00 євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 28.04.2021.
Під час приймання поставленого товару, «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) виставив претензію (кредит ноту) про часткове порушення продавцем п. 2.2 розділу 2 контракту № 1 від 25.03.2021 в частині технологічних вимог товару (брак) наявності плісняви, тріщин на товарі рога оленя благородного (Cervus elaphus) в кількості 43 кг. (20,00 євро за кг.), рога лося (Alces Alces) 220 кг. (14,00 євро за кг.), що відповідно до п. 6.2. цього Договору є підставою для пропорційного зменшення вартості оплати товару на суму 3 940,00 євро.
25.04.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» (продавець) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (покупець) до контракту № 1 від 25.03.2021 укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони узгодили внести наступні зміни та доповнення: п. 2.4 Розділу 2 цього договору викласти у такій редакції: Постачання товару здійснюється до 25.03.2022; п. 10.2 Розділу 10 цього договору викласти у такій редакції: договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 25.03.2022; розділ 4 цього договору «Порядок розрахунків» доповнити пунктом: п. 4.3. Сторони мають право у відповідності з умовами цього Договору згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, здійснювати розрахунки щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Таке припинення зобов'язань підтверджується підписанням Сторонами відповідного Договору.
Згідно з рахунком фактурою № 07-05/21 від 07.05.2021 «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) було придбано товар на загальну суму 13 750,00 євро.
Відповідно до митної декларації № UA204120/2021/069024 від 18.05.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» експортовано товар «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) на загальну суму 13 750,00 євро.
19.05.2021 «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) було здійснено оплату позивачу на банківський рахунок за поставлений товар на суму 13 750,00 євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 19.05.2021.
На підставі повідомлення від 19.04.2024 №2105, виданого ГУ ДПС у Волинській області, О. Власюк - головному державному інспектору територіального відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області, згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 19.04.2024 № 1463-п проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Органік Ескарго» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 28.10.2020 по 22.05.2024 при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
30.05.2024 за результатами перевірки складено акт №14082/07-07/38373510, за яким встановлено порушення ТзОВ «Органік Ескарго» вимог:
- п. 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»: товар по контракту №28/10/20 від 20.10.2020, укладеному «Органік Ескарго» з нерезидентом MG Marzena Gwozdz (w Lubartow. ul. Wierzbowa 75. 21-100, Poland) надійшов з порушенням граничних термінів розрахунку, а саме - 20.01.2022 (граничний строк надходження товару - 10.12.2021);
- п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5; п. 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»: валютна виручка по контракту №1 від 25.03.2021, укладеному ТзОВ «Органік Ескарго» із нерезидентом «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (22-435 Komarow-Osada, ul.3-go Maja 160, Польща) в сумі 24 422,00 євро не надійшла.
На підставі акту №14082/07-07/38373510 від 30.05.2024 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2024 №0181810707 про застосування штрафу в сумі 852 326,02 грн.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернулися з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до статті 62 - ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Як визначено ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 79.3 ст. 79 ПК України визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом - у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до її початку. З наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Ця вимога є обов'язковою, в тому числі і при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Як зазначено в наказі від 19.04.2024 № 1463-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Органік Ескарго», перевірка проведена на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Що стосується листування між платниками податків та контролюючими органами, то ці вимоги регламентуються статтею 42 ПК України.
У відповідності до даної статті платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження)платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як слідує з матеріалів справи наказ від 19.04.2024 № 1463-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Органік Ескарго» був надісланий позивачу з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак не був отриманий через відсутність адресата за юридичною адресою реєстрації товариства, а саме: вул. Незалежності, 8, смт. Торчин, Волинська область, 45612, тому в розумінні пункту 42.2 статті 42 ПК України вважається належним чином врученим, а в діях посадових осіб ГУ ДПС у Волинській області відсутні процедурні порушення.
З огляду на вищезазначене, контролюючим органом не порушено вимог законодавства під час проведення такої перевірки, які тягнуть протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.
Приписами статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція- операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб'єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Приписами статті 4 Закону України Про валюту і валютні операції визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.
За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII, Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).
Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
З матеріалів справи вбачається, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій ТзОВ «Органік Ескарго» по контрактах з нерезидентами встановлено порушення: 1) п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5; п. 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»: валютна виручка по контракту №1 від 25.03.2021, укладеному ТзОВ «Органік Ескарго» із нерезидентом «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (22-435 Komarow-Osada, ul.3-go Maja 160, ПОЛЬЩА) в сумі 24 422,00 євро не надійшла; 2) п. 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»: товар по контракту №28/10/20 від 20.10.2020, укладеному «Органік Ескарго» з нерезидентом MG Marzena Gwozdz (w Lubartow. ul. Wierzbowa 75. 21-100, Poland) надійшов з порушенням граничних термінів розрахунку, а саме - 20.01.2022 (граничний строк надходження товару - 10.12.2021).
Щодо порушень ТзОВ «Органік Ескарго» по контракту №1 від 25.03.2021, суд зазначає наступне.
Статтею 44 Закону України Про Національний банк України №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7, Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7, Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
З аналізу наведених норм чинного законодавства можливо дійти висновків, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7.
Отже, чинне законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов'язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов'язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.
При цьому, пунктами 9, 10 розділу ІІІ Інструкції №7 чітко визначено умови, за яких банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків в експортних (імпортних) операціях, зокрема, навіть у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів для завершення здійснення банком валютного нагляду за такою операцією має відбутися зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, а також мають бути надані відповідні документи про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів, і недотримання таких умов у сукупності з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з експорту (імпорту) тягне за собою застосування до резидента первісного кредитора відповідальності у вигляді пені.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2021 між ТзОВ «Органік Ескарго» (продавець) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (покупець) укладено контракт Договір купівлі-продажу № 1, відповідно до пункту 1.1. розділу 1 якого, протягом дії цього договору постачальник зобов'язується поставити «рога оленя благородного (Cervus elaphus) POROZE JELENIA (CERVUS ELAPHUS) і рога лося (Alces Alces) POROZE LOSIA (ALCES ALCES)» відповідно до вказівок покупця, а покупець зобов'язується забезпечити належне приймання товару і оплатити його в розмірі і порядку, передбаченому цим договором. Пунктом 2.1 розділу 2 контракту ціна товару на умова DAP рога оленя благородного (Cervus elaphus) 20,00 євро за кг., рога лося (Alces Alces) 14,00 євро за кг, кількість товару і оплата за специфікаціями. Згідно п. 2.4 розділу 2 контракту поставка товару здійснюється до 31.12.2021. Розділом 4 контракту передбачений порядок розрахунку за товар, зокрема, оплата здійснюється покупцем протягом 3-х днів з моменту перетину грузом кордону Польщі на банківський рахунок постачальника в євро, але не пізніше 3-х днів від дати перетину грузом кордону Польщі і поставки покупцю за адресою: ul.3 Maja 160, 22-435 Komarow-Osada (Польща). Можлива передоплата.
06.04.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» (продавець) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до контракту № 1 від 25.03.2021, у зв'язку із зміною банківським реквізитів продавця (позивача) та викладено актуальні банківські реквізити, за якими здійснювалася оплата товару по зазначеному контракту, а саме: IBAN: UA713003460000026005027024901 Банк Отримувача: AT «КБ «Альфа-Банк», вул. В. Васильківська, 100 м. Київ, Україна, SWIFT: ALFA UA UK.
На виконання умов експортного контракту № 1 від 25.03.2021 постачальник виставив «MILY GROUP» Sp.z.o.o. рахунок-фактуру (інвойс) № 06-04/21 від 06.04.2021 на рога оленя благородного (Cervus elaphus) 260 кг по 20,00 євро за кг., рога лося (Alces Alces) 1373 кг по 14,00 євро за кг на загальну суму 24 422,00 євро.
Відповідно до митної декларації № UA204120/2021/042184 від 06.04.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» було експортовано товар «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) на загальну суму 24 422,00 євро.
09.04.2021 «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) було здійснено оплату позивачу на банківський рахунок за поставлений товар на суму 15 475,60 євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 09.04.2021 та 28.04.2021 - на суму 5 000,00 євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 28.04.2021.
Під час приймання поставленого товару, «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) виставив претензію (кредит ноту) про часткове порушення продавцем п. 2.2 розділу 2 контракту № 1 від 25.03.2021 в частині технологічних вимог товару (брак) наявності плісняви, тріщин на товарі рога оленя благородного (Cervus elaphus) в кількості 43 кг. (20,00 євро за кг.), рога лося (Alces Alces) 220 кг. (14,00 євро за кг.), що відповідно до п. 6.2. цього Договору є підставою для пропорційного зменшення вартості оплати товару на суму 3 940,00 євро.
25.04.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» (продавець) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (покупець) до контракту № 1 від 25.03.2021 укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони узгодили внести наступні зміни та доповнення: п. 2.4 Розділу 2 цього договору викласти у такій редакції: Постачання товару здійснюється до 25.03.2022; п. 10.2 Розділу 10 цього договору викласти у такій редакції: договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 25.03.2022; розділ 4 цього договору «Порядок розрахунків» доповнити пунктом: п. 4.3. Сторони мають право у відповідності з умовами цього Договору згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, здійснювати розрахунки щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Таке припинення зобов'язань підтверджується підписанням Сторонами відповідного Договору.
Згідно з рахунком фактурою № 07-05/21 від 07.05.2021 «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) було придбано товар на загальну суму 13 750,00 євро.
Відповідно до митної декларації № UA204120/2021/069024 від 18.05.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» експортовано товар «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) на загальну суму 13 750,00 євро.
19.05.2021 «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) було здійснено оплату позивачу на банківський рахунок за поставлений товар на суму 13 750,00 євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам за 19.05.2021.
По МД від 18.05.2021 № UA204120/2021/069024 на загальну суму 13 750 євро. (згідно п.21 розділу II Постанови Правління Національного банку України від 02,01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), з урахуванням п.21 розділу II Постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) граничний строк розрахунків за операцією з експорту товарів від 18.05.2021, настав - 17.05.2022.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Суд зазначає, що валютна виручка від нерезидента «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) по контракту № 1 від 25.03.2021 надійшла на валютний рахунок ТзОВ «Органік Ескарго» IBAN: НОМЕР_2 відкритий в AT «КБ «Альфа-Банк» (з 01.12.2022 перейменовано у AT «Сенс Банк») в сумі 13 750,00 євро без порушення граничних строків розрахунків.
При цьому, 23.03.2022 між ТзОВ «Органік Ескарго» (Сторона - 1) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща) (Сторона - 2) укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2022 згідно якого сторона 1 і сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного, кодексу України про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких сторона 1 і сторона 2 є сторонами, а саме: за контрактом (Договором купівлі-продажу) № 1 від 25.03.2021, сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 3 946,40 євро; за контрактом (Договором купівлі-продажу) № 1 від 25.03.2021, сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 3 940,00 євро; відповідно до проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 3 946, 40 євро.
Зазначені в п.1 цього договору зобов'язання припиняються у зв'язку з їхнім зустрічним зарахуванням. Підписання цього договору сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної. Усі правовідносини, що виникають з цієї угоди або пов'язані із нею, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цієї угоди, тлумаченням її умов, визначенням: наслідків недійсності або порушення Угоди, регулюються цією Угодою та відповідними нормами чинного законодавства України. Цей Договір' набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін (за[їх наявності).
За приписами статті 4 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
При цьому, частиною 1 статті 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
У правовому регулюванні публічно-правових відносин між позивачем та контролюючим органом - відповідачем вказані цивільно-правові норми застосовуються опосередковано.
Резидент при здійсненні господарської діяльності не позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю або врахувати ризики їх недодержання.
Право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів передбачено частиною другою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований відповідним Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.
Так, відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За визначенням частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 Припинення зобов'язання розділу І книги п'ятої Зобов'язальне право Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов'язаннях, де кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов'язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов'язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов'язань можуть бути різними.
Із цього приводу Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (постанова від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц).
Наведені висновки відображено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 420/21182/21.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Так, відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
У разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов'язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
Таким чином, відповідно до законодавства України одним із способів припинення зобов'язання є зарахування зустрічних однорідних вимог.
На переконання суду, вимоги щодо заборгованості між ТзОВ «Органік Ескарго» (Сторона - 1) та «MILY GROUP» Sp.z.o.o. (Польща), були однорідними, оскільки мали грошовий характер і були виражені в одній валюті. Крім того, такі розрахунки за контрактом № 1 від 25.03.2021 було вчинено у межах встановленого 365 денного строку ( до 17.05.2022).
Оскільки оплата частини вартості товару (13 750,00 євро) та зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося в межах 365 денного строку, який встановлений пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, позивачем не було допущено порушення закону, що відповідно вказує на протиправність нарахування йому пені оскарженим рішенням відповідача.
Щодо порушень ТзОВ «Органік Ескарго» по контракту №28/10/20 від 20.10.2020, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, 28.10.2020 ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) укладено контракт № 28/10/20 з нерезидентом MG Marzena Gwozdz (Польща) (постачальник), п. 1 якого передбачено, що: постачальник, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний поставити покупцю гусеничний екскаватор LIEBHERR R914C HD-SL, календарний рік виготовлення - 2008 р., WHHZ1062EZC024168, на умовах встановлених даним контрактом, а покупець, в межах роботи свого підприємства, зобов'язаний придбати по обумовленій ціні товар, запропонований постачальником. Пунктом 1.2 розділу 1 контракту передбачено, що найменування, вид, кількість та ціна (з урахуванням вартості товару, пакування і маркування товару, умови постачання) обумовлюються в інвойсі. Згідно з п. 2.1 - 2.2 розділу 2 контракту ціна товару запропонованого покупцю встановлюється в польських злотих, сплата платежів в польських злотих, загальна вартість даного Контракту становить 82 800,00 польських злотих. Відповідно до п. 4.1 контракту видача товару здійснюється на умовах передоплати 100% вартості замовлення на підставі проформи-інвойсу, виставленого постачальником.
На виконання умов експортного контракту № 28/10/20 від 28.10.2020 постачальник виставив ТзОВ «Органік Ескарго» рахунок-фактуру (інвойс) № 0094/20 від 09.12.2020 на екскаватор гусеничний LIEBHERR R914C HD-SL, 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 на суму 82 800,00 польських злотих, а 11.12.2020 ТзОВ «Органік Ескарго» було здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжним дорученням про сплату від 11.12.2020 № 2 на суму 82 800,00 польських злотих.
01.12.2021 ТзОВ «Органік Ескарго» (Покупець) та MG Marzena Gwozdz (Постачальник) було укладено додаткову угоду до контракту № 28/10/20 про доповнення розділу « 8: п. 8.4. Продовжити контракт до 28.02.2022, у зв'язку із технічною несправністю товару. А в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання».
З урахуванням приписів абз. 11 п. 52-1 підрозд. XX «Перехідні положення» ПК України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ нарахування пені за порушення строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у період з 28.10.2020 по 15.01.2022 суперечить приписам чинного законодавства.
Згідно з п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому дев'ятому цього пункту.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України викладено в наступній редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Відповідно до пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
Отже, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Таким чином, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021 по день припинення дії карантину суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України є протиправним та підлягає скасуванню.
Схожа позиція викладена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 160/6317/23, від 30.05.2024 у справі 160/18792/23, Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі № 320/9656/23, Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 520/16808/23.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 12 784,89 грн., який сплачений квитанціями від 22.11.2024 та від 21.01.2025.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 02.07.2024 №0181810707.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» судовий збір у сумі 12 784,89 грн (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 89 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік Ескарго» (45612, Волинська обл., смт. Торчин, вул. Незалежності, 8, ЄДРПОУ 38373510).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Суддя С.Ф. Костюкевич