16 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/9298/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ФАБРИКА ТЕХНІЧНИХ ТКАНИН «ТЕХНОФІЛЬТР» до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада про зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство «ФАБРИКА ТЕХНІЧНИХ ТКАНИН «ТЕХНОФІЛЬТР» (далі - ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР», позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада (далі - третя особа) про зобов'язання Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направити вимогу до постійної профільної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про направлення оригіналу проекту рішення «Про передачу земельної ділянки Приватному акціонерному товариству «ФАБРИКА ТЕХНІЧНИХ ТКАНИН «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративної, виробничих та складських будівель на вул. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва» та подати проект рішення «Про передачу земельної ділянки Приватному акціонерному товариству «ФАБРИКА ТЕХНІЧНИХ ТКАНИН «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративної, виробничих та складських будівель на вул. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва» для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 06.03.2020 письмово звернувся до Київської міської ради із інформаційним запитом з метою отримати інформацію на якій стадії знаходиться розгляд проекту землеустрою та у відповідь на яку отримав лист від 12.03.2020, з якої і дізнався, що відповідач повторно подав проект рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративної, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва» до Київської міської ради, який, за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 03.09.2019 було передано на розгляд профільної постійної комісії Київської міської ради та управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради. Зазначив, що наразі відсутні будь-які рішення профільної постійної комісії Київської міської ради, а тому позивачу було запропоновано відслідковувати засідання та рішення такої комісії на сайті Київської міської ради.
З урахуванням зазначених вище обставин позивач вважає неправомірною бездіяльність Департаменту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що полягає в не направленні вимоги до постійної профільної комісії Київської міської пади з питань містобудування, архітектури та землекористування про направлення Відповідачу оригіналу проекту рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративної, виробничих та складських будівель і споруд на вул.. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва», в непроставленні самостійно за власним підписом на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку ч. 11 ст. 30 Регламенту», а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку «підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту» та не поданні такого проекту рішення для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/9298/20 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) цю адміністративну справу Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 справу прийнято до провадження; розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У поданому до Волинського окружного адміністративного суду відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» звернулась до Київської міської ради з клопотанням від 26.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва та подальшому, позивач замовив розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки на праві використання «мовчазної згоди» відповідно до статті 123 Земельного кодексу України. Також, 14.03.2018 до Київської міської ради надійшло клопотання щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду. Департаментом, було підготовлено проект рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серповій, 11 у Святошинському районні міста Києва та передано на розгляд до Київської міської ради.
В подальшому, проект рішення був розглянутий постійною комісією Київської міської ради та відповідно до протоколу від 28.11.2018 № 18/77 було відхилено у зв'язку з технічною помилкою у проекті рішення. Враховуючи зазначене, Департамент 03.09.2019 повторно підготував проект рішення «про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серповій, 11 у Святошинському районні міста Києва та передав на розгляд до Київської міської ради.
Листом Департаменту від 26.02.2020 № 0570202/2-3989 повідомлено ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР», що Департаментом підготовлено відповідний проект рішення Київської міської ради та передано для подальшого розгляду до Київської міської ради.
Зазначає, що на сьогоднішній день, інформація стосовно прийняття рішення Київською міською радою в Департаменті відсутня.
Окремо зауважує, що з аналізу норм Регламенту КМР та норм Регламенту КМДА можна дійти висновку, що Департамент не наділений правом проставляти підписи на оригіналах проектів рішень Київської міської ради, а також відмітки відповідно до статті 30 Регламенту КМР, оскільки суб'єктом подання зазначених норм с заступник голови, до відання якого відносяться питаний землекористування.
Відтак вважає, що дій Департаменту не порушують права позивача оскільки відповідач у своїй діяльності не наділений повноваженнями прийняття рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування, а тільки за результатами розгляду клопотань розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради.
Третя особа правом подачі пояснень не скористалась, хоча копія ухвали про прийняття справи до провадження від 03.03.2025 була надіслана останньому в Електронний кабінет.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встанови такі обставини.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі те, що ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» звернулась до Київської міської ради з клопотанням від 26.03.2015 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва.
В подальшому, позивач замовив розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки на праві використання «мовчазної згоди» відповідно до статті 123 Земельного кодексу України.
14.03.2018 позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду.
Департаментом, було підготовлено проект рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серповій, 11 у Святошинському районні міста Києва та передано на розгляд до Київської міської ради.
Проект рішення був розглянутий постійною комісією Київської міської ради та відповідно до протоколу від 28.11.2018 № 18/77 було відхилено у зв'язку з технічною помилкою у проекті рішення.
03.09.2019 відповідач повторно підготував проект рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серповій, 11 у Святошинському районні міста Києва та передав на розгляд до Київської міської ради, про що позивача повідомлено листом від 26.02.2020 № 0570202/2-3989.
Позивач, вважаючи протиправну бездіяльність відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить зобов'язати відповідача направити вимогу до постійної профільної комісії Київської міської пади з питань містобудування, архітектури та землекористування про направлення Відповідачу оригіналу проекту рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративної, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серпова, 11 у Святошинському районі м. Києва», проставити самостійно за власним підписом на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку «підтримано в порядку ч. 11 ст. 30 Регламенту», а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку «підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту» та подати такий проект рішення для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради.
Вирішуючи справу, суд застосовує вимоги законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
З метою визначення особливостей землекористування у місті Києві як столиці України, Київська міська рада своїм рішенням від 20.04.2017р. № 241/2463 затвердила Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі - Порядок № 241/2463).
Відповідно до п. 4.8 Порядку № 241/2463, після державної реєстрації земельної ділянки (внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру про проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) звертається в установленому порядку до приймальні Київради з земельних питань для прийняття Київською міською радою відповідного рішення. До заяви зацікавлена особа подає погоджену в установленому порядку документацію із землеустрою, витяг з Державного земельного кадастру, електронний файл іп4 та файл XML. Приймальня Київради з земельних питань у день надходження заяви або протягом наступного робочого дня надсилає подані матеріали до Департаменту земельних ресурсів для:
-підготовки висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні";
-занесення відповідної інформації до міського земельного кадастру (за необхідності);
-підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування);
-підготовки пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування).
Пунктом 4.9 Порядку № 241/2463 передбачено, що підготовка висновку щодо надання в установленому законом порядку земельної ділянки, внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру, підготовка проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) здійснюється у десятиденний термін. Внесення відповідної інформації до міського земельного кадастру здійснюється безпосередньо Департаментом земельних ресурсів на безоплатній основі.
Згідно п. 4.10 Порядку № 241/2463, за результатами розгляду проекту рішення Київської міської ради про передачу (надання) земельної ділянки у власність (в користування) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки у власність (в користування) Київська міська рада приймає відповідне рішення щодо розпорядження земельною ділянкою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.
Згідно ч. 1 статті 26 Регламенту Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 579/579 (далі - Регламент), суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.
Відповідно до ч. 5 статті 29 Регламенту, протягом п'яти днів з дня реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради Київський міський голова або за його дорученням заступник міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проекту рішення постійній комісії, яка, враховуючи функціональну спрямованість постійних комісій, визначається ним профільною для попереднього розгляду відповідного проекту рішення, а також іншим постійним комісіям виходячи з їх функціональної спрямованості.
Частиною 1 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Частиною 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії.
Згідно частин 2 та 3 статті 1 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого Рішенням Київської міської ради № 9/9 від 19.06.2014 р. (надалі - Положення про постійні комісії), постійні комісії Київської міської ради здійснюють свою діяльність, керуючись Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями Київської міської ради, Статутом територіальної громади міста Києва, Регламентом Київської міської ради та цим Положенням. Постійні комісії Київської міської ради є підзвітними раді та відповідальними перед нею.
Відповідно до ч. 1 статті 5 Положення про постійні комісії: постійні комісії Київської міської ради перелік яких затверджений рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 № 10/10 «Про перелік та склад постійних комісій Київської міської ради», здійснюють повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламентом Київської міської ради, цим Положенням та відповідно до функціональної спрямованості, яка визначена цією статтею.
Частиною 12 статті 11 Регламенту передбачено, що функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються цим Регламентом та Положенням про постійні комісії. Перелік та склад постійних комісій Київради затверджуються окремим рішенням Київради.
Пунктом 1 ч. 3 статті 5 Положення про постійні комісії передбачено, що постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу з питань володіння, користування та розпорядження землями територіальної громади міста (включаючи питання передачі земельних ділянок у власність чи користування, приватизації земельних ділянок, припинення права користування та вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності).
Таким чином, постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури за своєю функціональною спрямованістю, визнається профільною у даних правовідносинах.
Згідно ч. 1 статті 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким:
1)підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його;
2)підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями";
3)відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови ЦІЄЇ постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.
Згідно ч. 4 статті 30 Регламенту висновок постійної комісії про підтримку чи відхилення проекту рішення, а також висновок про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями викладається у протоколі засідання комісії. Постійна комісія повідомляє профільну постійну комісію про результати розгляду проекту рішення та в разі прийняття висновку про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями або висновку про відхилення проекту рішення направляє відповідний витяг з протоколу до профільної постійної комісії. Висновок постійної комісії про підтримку проекту рішення із зауваженнями чи рекомендаціями або висновок про його відхилення є обов'язковим для розгляду профільною постійною комісією.
Відповідно до ч. 5 статті 30 Регламенту, у разі, якщо постійна комісія, що не є профільною з розгляду відповідного проекту рішення, протягом встановленого частиною першою цієї статті 30 Регламенту строку не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною першою цієї статті 30 Регламенту висновків, або у випадку ненадходження до профільної постійної комісії повідомлення про результати розгляду постійною комісією проекту рішення, проект рішення вважається підтриманим такою постійною комісією. В такому випадку суб'єкт подання або голова профільної постійної комісії після розгляду проекту рішення профільною постійною комісією самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії, що не є профільною, відмітку «підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту».
Згідно ч. 6 статті 30 Регламенту профільна постійна комісія протягом тридцяти п'яти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовує його та за результатами розгляду проекту рішення приймає висновок, яким:
1)підтримує проект рішення Київради без зауважень та підписує його;
2)підтримує проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "із зауваженнями" або "з рекомендаціями";
3)за згодою суб'єкта подання створює робочу групу постійної комісії для доопрацювання проекту рішення;
4)відхиляє проект рішення з відповідним обґрунтуванням та повертає його суб'єкту подання; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії поряд із підписом голови профільної постійної комісії ставиться відмітка "відхилено" із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії.
Висновок профільної постійної комісії викладається у протоколі засідання комісії.
Відповідно до ч. 11 статті 30 Регламенту у разі, якщо профільна постійна комісія протягом строку, встановленого частиною шостою цієї статті 30 Регламенту, не розглянула проект рішення або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті 30 Регламенту висновків, проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією. В такому випадку профільна постійна комісія зобов'язана на вимогу суб'єкта подання протягом трьох днів направити йому оригінал проекту рішення. Суб'єкт подання може протягом тридцяти днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради. В такому разі суб'єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення навпроти назви профільної постійної комісії відмітку "підтримано в порядку ч. 11 ст. 30 Регламенту", а навпроти назв інших постійних комісій у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку "підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту".
Суд погоджується із доводами представника відповідача, що Департамент у своїй діяльності не наділений повноваженнями прийняття рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в користування, а тільки за результатами розгляду клопотань розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, що і було зроблено відповідачем, що підтверджується листом від 26.02.2020 № 0570202/2-3989.
Суд звертає увагу, що Департамент не є суб'єктом подання, який за власним підписом ставить відмітки, які передбачені у статті 30 Регламенту, оскільки частиною першою статті 26 Регламенту Київської міської ради визначено, що суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради. виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавством та цим Регламентом.
Відповідно до частини другої статті 26 Регламенту проекти рішень, суб'єктом подання яких є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), підписуються посадовими особами, визначеними Регламентом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 № 1810 «Про затвердження Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (із змінами та доповненнями) (далі - Регламент КМДА) в якому пунктом 3.2 визначено, що суб'єктами подання проектів розпоряджень є перший заступник голови, заступники голови, керівник апарату, керівники структурних підрозділів виконавчого органу, керівники структурних підрозділів апарату виконавчого органу, голови районних в місті Києві державних адміністрацій, керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади.
Враховуючи зазначене, оскільки в розумінні підпункту 1 пункту 3.4 Регламенту КМДА подання візується керівником розробника, а у разі, якщо суб'єктом подання виступає перший заступник голови, заступник голови, керівник апарату - відповідною посадовою особою.
Крім того, пунктом 2.3 Регламенту КМДА визначено, що проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами візують як суб'єкти подання заступник голови, до відання якого відносяться питання землекористування, керівник структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівник юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджують відповідні постійні комісії Київської міської ради.
Відтак з аналізу норм Регламенту КМР та норм Регламенту КМДА слід дійти висновку, що Департамент не наділений правом проставляти підписи на оригіналах проектів рішень Київської міської ради, а також відмітки відповідно до статті 30 Регламенту КМР, оскільки суб'єктом подання зазначених норм є заступник голови, до відання якого відносяться питаний землекористування.
Також судом встановлено, що відповідно до рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 року № 3135/3176 яким затверджено Регламент Київської міської ради який встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначення пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.
Частиною десятою статті 30 Регламенту КМР у разі якщо профільна постійна комісія Київради протягом строку, встановленого частиною шостою цієї статті, не розглянула проект рішення Київради або не прийняла жодного з передбачених частиною шостою цієї статті рішень (висновків, рекомендацій), проект рішення вважається підтриманим профільною постійною комісією Київради.
У такому випадку профільна постійна комісія Київради зобов'язана на вимогу суб'єкта подання протягом 3 робочих днів направити йому оригінал проекту рішення Київради.
Суб'єкт подання може протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналу проекту рішення Київради подати його для опрацювання до управління правового забезпечення діяльності Київради.
У такому разі суб'єкт подання самостійно за власним підписом ставить на оригіналі проекту рішення Київради навпроти назви профільної постійної комісії Київради відмітку «Підтримано в порядку частини 10 статті 30 Регламенту», а навпроти назв інших постійних комісій Київради у випадку, якщо відповідні підписи та відмітки ще не проставлені, ставить за власним підписом відмітку «Підтримано в порядку ч. 5 ст. 30 Регламенту».
Враховуючи зазначене, з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 04.11.2021 № 3135/3176 яким затверджено новий Регламент Київської міської ради, до сьогодні позивачем не подано до суду заяву про зміну підстав та предмету позову, що дає підстави вважати, що позивачем обраний невірний спосіб захисту.
У постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 826/15091/17 при розгляді подібних правовідносин зроблено висновок:
«...проставлення відмітки «підтримано» на відповідному проекті рішення міської ради, дійсно, є можливим у випадку якщо проект рішення не було розглянуто комісіями у визначений статтею 30 Регламенту строк.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 640/7221/19 зазначає: Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання проставити на проекті рішення відмітки «погоджено», оскільки профільною комісією міської ради було прийнято рішення про відхилення проекту рішення, яке с чинним та докази оскарження якого надано не було. Оскільки проект спірного рішення погоджено не було, а було відхилено, то підстави для зобов'язання відповідача розглянути цей проект також відсутні».
Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Так, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, зокрема, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд звертає увагу, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави, дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятими Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Відтак, судом не було встановлено протиправної поведінки Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що полягають у підготовці проекту рішення «Про передачу земельної ділянки ПАТ «ФТТ «ТЕХНОФІЛЬТР» для обслуговування та експлуатації адміністративних, виробничих та складських будівель і споруд на вул. Серповій, 11 у Святошинському районні міста Києва та передачі на розгляд до Київської міської ради, оскільки саме на цей орган покладено функцію з підготовки рішень для затвердження Київською міською радою та саме такий порядок вчинення дій встановлено Порядком.
Таким чином судом не встановлено обставин, що свідчили про протиправність дій відповідача в даному адміністративному спорі, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність його дій.
У цьому контексті варто відмітити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, пункт 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).
Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазнає таке.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ФАБРИКА ТЕХНІЧНИХ ТКАНИН «ТЕХНОФІЛЬТР» (03115, місто Київ, вулиця Серпова, будинок 11; код ЄДРПОУ 00306845) до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32-А; код ЄДРПОУ 26199097), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська рада (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський