13 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2089/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ УПФ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення відділу перерахунків пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 241670046232 від 06.02.2025 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу»; зарахувати періоди роботи з 30.08.1996 по 01.05.2016 та з 30.03.2020 по день винесення судом рішення до стажу державної служби; здійснити перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу», врахувавши періоди з 30.08.1996 по 01.05.2016 та з 30.03.2020 по день винесення судом рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
31.01.2025 позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), перерахунку пенсії і вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ у Волинській області.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 06.02.2025 № 241670046232 відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, у зв'язку із відсутністю правових підстав для цього.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням з тих мотивів, що у нього наявні всі необхідні підстави (загальний страховий стаж, стаж на посадах в органах державної служби який на підставі Порядків обчислення стажу державної служби, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) та від 25.03.2016 № 229 (далі -Порядок №229) зараховується до стажу державної служби та необхідний вік для переведення на пенсію державного службовця. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення, оскільки позивачем не було дотримано сукупності всіх вимог, визначених ст. 37 Закону України “Про державну службу» №3723-ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо стажу державної служби.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , перебуває на обліку в пенсійному фонді та отримує пенсію по віку відповідно до Закону № 1058-IV.
31.01.2025 позивач звернувся із заявою до Шевченківського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова ГУ ПФУ у Волинській області про призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» та перерахунку пенсії (а.с.59-60).
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 06.02.2025 № 241670046232 (а.с.30-31) відмовлено позивачу в переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у переведенні на пенсію є недостатність стажу державної служби, а саме: не зарахування служби позивача в митних органах до державної служби з 30.08.1996 по 01.05.2016 та органі казначейства з 30.03.2020 по день винесення судом рішення.
Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 8 розділу ХІ Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) (вказаний правовий висновок відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 735/939/17).
За змістом пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.
Стаття 154 Митного кодексу України 1991 року передбачала, що службовим особам митних органів України присвоюються персональні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи.
Статтею 430 Митного кодексу України 2002 року (який набрав чинності 1 січня 2004 року) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.
Частиною 1 статті 569 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Відповідно до статті 588 Митного кодексу України 2012 року пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Згідно із частиною першою статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Тобто вказаними кодексами, які діяли під час роботи позивача було однаково врегульовано питання щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу, на що звернута увага у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.12.1981 (а. с. 15-27) ОСОБА_1 з 30.08.1996 по 01.05.2016 працював на різних посадах у державній митній службі та позивачу присвоювалися спеціальні звання.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що висновки ГУ ПФУ у Волинській області про відсутність у позивача стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач має стаж роботи в митних органах з 30.08.1996 по 01.05.2016 .
Тобто, стаж державної служби станом на 01.05.2016 у позивача становив 19 років 08 місяців 01 день, про що він і сам вказує у позовній заяві.
Рішення відповідачем було прийнято відповідно до вимог заяви від 31.01.2025 (про зарахування періоду роботи в митниці до стажу державної служби). За змістом позовних вимог спірним є період роботи в митній службі з 30.08.1996 по 01.05.2016, якому суд надав правову оцінку.
Крім того, у позовній заяві позивач просив зарахувати йому до стажу державної служби період роботи з 30.03.2020 по день винесення рішення судом.
Однак, у поданій позивачем заяві від 31.01.2025 до ПФУ про цей період не було зазначено.
Як встановлено судом період роботи про який просить позивач не був предметом розгляду відповідачем, і з приводу цього ним будь-яких рішень не приймалось.
Отже, враховуючи те, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не надавалась оцінка спірному періоду, в ньому не містяться висновків щодо можливості зарахування даного періоду роботи до стажу державної служби, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Як встановлено судом, станом на 01.05.2016 позивач займав посаду, віднесену до посад державної служби (пункт 10 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII застосовується до осіб, які станом на 01 травня 2016 року перебували на посадах державної служби та мали не менше 10 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців), та на даний час продовжує працювати на державній службі не підтвердив в межах спірних періодів наявність у нього стажу 20 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Таким чином, на підставі системного аналізу наведених нормативно-правових актів суд дійшов висновку, що незважаючи на помилковість висновку відповідача у спірному рішенні від 06.02.2025 № 241670046232 про відсутність у ОСОБА_1 стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (в частині періоду проходження позивачем служби в митних органах ) з 30.08.1996 по 01.05.2016, однак це не є достатнім для переведення його на підставі заяви від 31.01.2025 на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та пов'язаного з цим розрахунку пенсійних виплат.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 06.02.2025 № 241670046232, а також вимог про зобов'язання перевести на пенсію державного службовця та перерахунок пенсії з 31.01.2025 на підставі поданої заяви.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову відсутні підстави для присудження на користь позивача судових витрат.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк