Номер провадження 3/754/2168/25
Справа №754/7477/25
Іменем України
16 червня 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
14.05.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва відДеснянького УП ГУНП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2025 року серії ВАД №625309, 30 квітня 2025 року приблизно о 17 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , а саме виражався брутальною лайкою, голосно кричав, бив руками та ногами по голові та тілу, перебуваючи з явними ознаками в стані алкогольного сп'яніння, чим завдав психологічної та фізичної шкоди та порушив п.п. 14, 17 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповіднодо протоколу про адміністративне правопорушення від 30 квітня 2025 року серії ВАД №625310, 30 квітня 2025 року приблизно о 17 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , а саме голосно кричав, психологічно тиснув на дитину, ображав словесно дружину ОСОБА_2 в присутності дитини, чим довів дитину до істерики, сліз та дитина тряслась від страху, перебуваючи з явними ознаками в стані алкогольного сп'яніння, чим завдав психологічної шкоди та порушив п.2 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином.
До початку судового засідання від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить закрити провадження по справі у зв'язку з тим, що конфлікт з дружиною стався на побутовому рівні, на даний час вони примирились та претензій один до одного не мають. Просив справу розглядати без його участі.
Враховуючи, що згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
До початку судового засідання від потерпілої ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи без її участі. Зазначає, що конфлікт з чоловіком стався на побутовому рівні, жодних претензій один до одного не мають. Просить закрити провадження по справі стосовно її чоловіка ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж реальна можливість завдання вказаної шкоди.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини. Що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, умисного вчинення ОСОБА_1 будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного та фізичного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілих, 30 квітня 2025 року близько о 17 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 .
Сам лише факт наявності між учасниками справи сварки, конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення домашнього насильства психологічного або фізичного характеру, в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо настання відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства в присутності малолітнього/неповнолітнього, якщо особа безпосередньо не вчиняла дій, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП стосовно такої малолітньої/неповнолітньої особи, варто звернути увагу на таке.
Частина 2 статті 173 - 2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення діяння передбаченого частиною першою цієї статті - домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно частини 4 статті 269 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
За протоколом про адміністративне правопорушення № 635310 від 30.04.2025 ОСОБА_1 ставиться за провину вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 в присутності малолітнього ОСОБА_3 , однак не ставиться за провину вчинення домашнього насильства стосовно саме неповнолітнього ОСОБА_3 .
Суд зазначає, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП у присутності малолітньої особи, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, є підставою для визнання такої особи потерпілою на підставі частини 4 статті 269 КУпАП із зазначенням про це у протоколі за ч.1 ст. 172-3 КУпАП, або, залежно від обставин, за ч.2 чи 3 ст. 173-2 КУпАП, та не потребує додаткової окремої кваліфікації за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Тобто, якщо правопорушення вчинено не стосовно малолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою й у працівників поліції немає необхідності складати окремий протокол, оскільки жодних дій стосовно дитини вчинено не було.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Таким чином, суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, у відповідності до норм ст. 251 КУпАП, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
За викладених обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Л. Банах