Номер провадження 3/754/1125/25
Справа №754/3018/25
Іменем України
12 червня 2025 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Бабко В. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою:
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245395 від 13.02.2025 зазначено, що 13.02.2025 о 03:53 в м. Києві по вулиці Миропільська буд. 2, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Kia Sportage», державний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки. Результат тесту 1,22% проміле. Своїми діями порушила п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні надала свої пояснення, відповідно до яких зазначала, що 13.02.2025 вона вимушена була в нетверезому стані сісти за кермо, оскільки їй терміново потрібно було відвезти знайомого до лікарні, так як у нього була розбита голова та йшла кров. Оскільки швидка допомога відмовилась приїхати на виклик. Крім того зазначала, що екіпаж патрульної поліції дозволив повертатись їй до дому, до хворої дитини, а тому з їх дозволу вона керувала транспортним засобом у нетверезому стані. Просила закрити провадження у справі.
У судовому засідання також був присутній адвокат Бабич В. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 . Зазначав, що 13.02.2025 ОСОБА_1 керувала автомобілем в стані алкогольного сп'яніння у зв'язку з крайньої необхідністю. Оскільки потрібно було відвезти чоловіка з розбитою головою до лікарні з метою надання останньому невідкладної медичної допомоги.Просив закрити провадження у справі.
Також в судовому засіданні, призначеному на 12.06.2025, було допитано в якості свідка ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_2 надала суду свої свідчення про те, що вона разом з сестрою ОСОБА_1 , приблизно у три години ночі, привезли до лікарні знайомого чоловіка. Зазначала, що поліція дозволила їм повертатить додому, оскільки вдома у ОСОБА_1 була хвора дитини. Всі покази свідка були надані зі слів ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_2 повідомила, що вона особисто не чула розмову ОСОБА_1 з поліцейськими, які дозволили їй повертатись додому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, так як знаходилася в автомобілі.
Дослідивши матеріали справи та зібрані у справі докази та взявши до уваги пояснення ОСОБА_1 та її адвоката Бабич В. А, допитавши свідка суд дійшов до таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Крім того, суд зазначає, що адміністративне правопорушення це конкретне діяння (факт, явище, подія), що відбулося (мало місце) у реальній дійсності. Склад адміністративного правопорушення це опис діяння (події, факту, явища) в складеному, уповноваженою на те особою, протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
А відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до статей 7, 254, 279 КУпАП.
Всебічно вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема: Протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №245395 від 13.02.2025; відеодиском; Результатом тесту приладу «Drager» в 1,22% проміле; Розпискою, відповідно до якої ОСОБА_1 ознайомлена з тим, що вона відсторонена від керування та зобов'язана не керувати транспортним засобом протягом доби.
Суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 та її адвоката Бабич В. А, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в алкогольному сп'янінні в стані крайньої необхідності. Оскільки матеріали справи не містять жодного доказу такої крайньої необхідності
Так, згідно із ст. 18 КУпАП, крайня необхідність не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
ОСОБА_1 не надано доказів того, що після доставлення нею її знайомого чоловіка до лікарні, у неї була крайня необхідність знову сідати нетверезою за кермо та їхати додому.
Також ОСОБА_1 не надано доказів того, що швидка допомога відмовилась приїхати на виклик та відвести травмованого чоловіка до лікарні.
Також суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 та показів свідка ОСОБА_2 про те, що поліція дозволила повертатись ОСОБА_1 додому, при цьому керуючи транспортним засобом в нетверезому стані.
Оскільки матеріали справи містять розписку власноручно написану ОСОБА_1 , відповідно до якої вона ознайомлена з тим, що відсторонена від керування та зобов'язана не керувати транспортним засобом протягом доби.
При цьому з відеодиску, наданого до суду працівниками поліції, не вбачається дозволу будь-якого з поліцейських на дозвіл ОСОБА_1 керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшує відповідальність за правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини вчинення порушення, ступінь його вини, суд вважає правильним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60грн.
Керуючись ст. 1, 7, 8, 33, 34, 130, 254, 279-284 КУпАП України, суд,
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 17000грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60грн.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу, згідно з частиною першою статті 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Бабко