Справа № 357/1020/25
Провадження № 2/357/1956/25
16 червня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
секретар судового засідання - Пугач В.І.,
за участю представника позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Паламарчук О.А.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Павлецької М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква Київської області клопотання представника відповідача адвоката Павлецької М.А. про повернення на стадію підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну (зменшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини
В провадженні Білоцерківсько міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну (зменшення) розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Представник відповідача Павлецька М.А. 29.05.2025 через підсистему Електронний суд подала клопотання, в якому просила повернутись до розгляду даної справи на стадію підготовчого провадження.
Клопотання обгрунтовує тим, що у даній справі, на думку представника відповідача, потрібно порівняти доходи ОСОБА_2 , які він мав на час ухвалення рішення суду про стягнення з нього аліментів та за період до подання даної позовної заяви до суду, для чого необхідно витребувати інформацію про його доходи у Державної податкової служби України. Також вважає, що з метою з'ясування дійсного стану здоров'я позивача, потрібно витребувати медичну документацію ОСОБА_2 в ДНП «Національний інститут раку». При цьому, посилається, що лише суд може витребувати таку інформацію про позивача, оскільки вона є конфіденційною. Окрім того, вважає, що для об'єктивного розгляду справи до матеріалів справи необхідно долучити документи виконавчого провадження №73709387 згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.01.2024 (стягнення аліментів на дитину). Усі ці дії можливо зробити лише повернувшись на стадію підготовчого провадження.
Вважає, що відповідач ОСОБА_1 з поважної причини пропустила строки, визначені ст.83 ЦПК України для подання клопотання про витребування доказів, оскільки вона не має правової освіти, а тому не змогла самостійно вибудувати правильну правову позицію. Договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом Павлецькою М.А. відповідач уклала лише 19.05.2025.
Під час судового засідання 13.06.2025, відповідач ОСОБА_1 та її представник Павлецька М.А. заявлене клопотання підтримали з викладених у ньому підстав та наполягали на його задоволенні.
Представник відповідача адвокат Паламарчук О.А. проти задоволення клопотання заперечувала та вважала його необгрунтованим. Свою позицію обгрунтовувала тим, що відповідач ОСОБА_1 мала достатньо часу та можливостей для своєчасного подання суду доказів та заявлення, за необхідності, клопотання про їх витребування, але вона таким правом не скористалась. Вважає, що відсутні вагомі підстави, у зв'язку з якими необхідно повертатись на стадію підготовчого провадження, а посилання представника відповідача на відсутність правової освіти у ОСОБА_1 не є такою підставою. Окрім того, вважає, що відповідачу ще під час підготовчого провадження було відомо про наявність виконавчого провадження про примусове стягнення на її користь аліментів, а також відомо про доходи позивача за період, як на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, так і в період їх відрахування. Також звертала увагу суду, що відповідач подаючи суду відзив на позовну заяву та письмові пояснення не заперечувала те, що їй відомо про хворобу позивача, встановлений діагноз та про призначене лікування.
Суд, розглянувши клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заслухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Отже підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому розглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи по суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Крім того, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
Відповідно до частини 2 статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: «відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Таким чином обставини для повернення до підготовчого провадження повинні бути саме вагомими. Суд також зауважує, що повернення до стадії підготовчого провадження є правом суду, а не його обов'язком.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України.
На виконання завдань цивільного судочинства сторони мають належним чином використовувати свої процесуальні права.
Відповідно до частини 1, 4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.3, 4 статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною десятою зазначеної статті передбачено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦПК у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Так, ухвалою судді від 22 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Роз'яснено відповідачу право надати відзив і усі наявні докази на підтвердження заперечень. З матеріалів справи вбачається, що судом в ході підготовчого провадження вирішені питання визначені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, проведені підготовчі дії, які є достатніми для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті і 16.04.2025 підготовче провадження було закрите.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористалася своїм правом та 10.02.2025 надала до суду відзив на позовну заяву, в якій виклала свої заперечення щодо позовних вимог ОСОБА_2 27.02.2025 відповідач надала до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, до яких додала докази, а 25.03.2025 подала ще додаткові пояснення. Окрім того, 14.03.2025 вона подала суду клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та про приєднання поданих доказів до справи, чим виконала вимоги ч.3, ч.10 ст.83 ЦПК України. Надання зазначених заяв та клопотань до суду свідчить, що відповідач уже на стадії підготовчого провадження була обізнана зі своїми правами та обов'язками, як сторони у справі, які вона активно реалізувала. Про обізнаність зі своїми правами та обов'язками ОСОБА_1 також зазначала суду під час судового засідання, яке відбулось 01.05.2025. Таким чином, відповідач самостійно визначила об'єм доказів, якими вона бажала доводити свої заперечення в суді та на власний розсуд розпорядилась своїми правами щодо предмета спору.
Отже, стороною відповідача не надано суду переконливих доказів, що для забезпечення справедливого розгляду справи слід повернутися до стадії підготовчого провадження. Викладені у заяві обставини не зумовлюють необхідності повернення до стадії підготовчого провадження.
Суд вважає, що повернення до стадії підготовчого провадження у цій справі призведе до порушення принципу рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що є неприпустимим зважаючи на принципи цивільного судочинства.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відсутні вагомі обставини для повернення до підготовчого провадження у даній справі, у зв'язку з чим заява представника відповідача про повернення до підготовчого провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12,13,49,64,76,83,91,177,182,189,211,223,247,258-261,263 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Павлецької Марини Анатоліївни про повернення до стадії підготовчого провадження відмовити.
Відкласти розгляд справи на 15.07.2025 о 14 год. 30 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК