Номер провадження: 22-ц/813/2229/25
Справа № 505/3901/22
Головуючий у першій інстанції Павловська Г. В.
Доповідач Назарова М. В.
10.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач-Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа - Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров'я,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області
на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року, ухвалене Котовським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Павловської Г.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа - Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров'я про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виправлення запису в трудовій книжці,
У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який згодом уточнив позовні вимоги, мотивував тим, що наказом КНП Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області № 65/к/тр від 18.03.2022 року, його було прийнято на посаду лікаря психіатра психіатричного відділення.
З адміністрацією закладу стосунки у нього не склались, тому адміністрація почала виносити догани та накладати стягнення з порушенням трудового законодавства.
Так, адміністрацією закладу було оголошено ряд доган, щодо нього, а саме: наказ № 90-ОД від 29.08.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 »; наказ № 104-Од від 23.09.2022 року «Про порушення ведення первинної документації лікарем-психіатром психіатричного відділення ОСОБА_1 »; наказ № 115 -ОД від 27.10.2022 року «Про винесення догани лікарю психіатру ОСОБА_3 »; наказ № 306/к/тр від 10.11.2022 року «Про звільнення ОСОБА_4 ».
Позивач зазначив, що накази № 90-ОД від 29.08.2022; № 104-ОД від 23.09.2022; № 115-ОД від 27.10.2022 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани не містять в собі посилання на конкретні норми права, а саме: статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт КЗпП, іншого нормативно-правового акту, локального акту, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку, статуту, положення, внутрішньої інструкції - які були ним порушені.
Так, в наказі № 90-ОД від 29.08.2022 відповідач посилається на порушення ним п. 25 Правил внутрішнього трудового розпорядку, який там відсутній.
В наказі №104-ОД від 23.09.2022 відповідач посилається на порушення ним абз. 7 ч.1 ст. 29 Закону України «Про психіатричну допомогу». Але за цією нормою передбачено обов'язки власника закладу з надання психіатричної допомоги, закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, спеціального навчального закладу або уповноваженого ним органу «своєчасно інформувати відповідно до закону членів сім'ї, інших родичів або законних представників чи інших осіб про стан здоров'я осіб, яким надається психіатрична допомога, соціальний захист, соціальні послуги або які проходять спеціальне навчання, та про перебування зазначених осіб у закладі з надання психіатричної допомоги, закладі соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, спеціальному навчальному закладі».
Також у вищезазначеному наказі відповідач посилається на порушення ним наказу МОЗ № 110 від 14.02.2012, без зазначення конкретного пункту або статті. Але, як вбачається з цього нормативного акту, ним затверджено форми медичної документації та наведено роз'яснення щодо їх заповнення і не має жодного посилання щодо покладення обов'язку саме на лікаря ведення цієї документації, та не вказано строки, у які вона повинна бути заповнення після надходження пацієнта до лікарні.
В наказі № 115-ОД від 27.10.2022 відповідач посилається на порушення ним Закону України «Про психіатричну допомогу», без посилання на конкретну його норму. Посилання відповідача на залишення ним пацієнта без медичної допомоги є безпідставними, так як він надав необхідну медичну допомогу пацієнту в психіатричному відділені лікарні, тому взагалі не зрозуміло в чому саме полягає порушення, так як матеріали справи не містять скарг від пацієнтів або їх родичів та доказів вчинення ним будь-якої іншої шкоди
Позивач зауважив, що відповідачем не було ознайомлено його з посадовими обов'язками, за невиконання яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Також, не було ознайомлено його з правами та обов'язками щодо здійснення ним нічних чергувань у КНЗП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області,
Відповідач не роз'яснив належним чином, що саме на позивача покладено обов'язок заповнення та ведення медичної документації, а не на інший медичний персонал, і в які строки це повинно ним вчинятися, замість цього його відразу притягли до дисциплінарної відповідальності, не надавши строк для усунення недоліків. Також відповідач не ознайомив позивача з правилами, які встановлюють маршрут пацієнта з ознаками психічного у КНЗП «Подільска міська лікарня», та обов'язками ургентного лікаря-психіатра.
Позивач зазначив, що він є молодим спеціалістом. Перед тим, як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення ним дисциплінарного проступку.
Наказ № 306/к/тр від 10.11.2022 року про його звільнення з посади оголошено з грубим порушенням норм трудового законодавства, адже наказ не містить зазначення конкретних фактів порушення позивачем трудової дисципліни і невиконання ним без поважних причин посадових обов'язків та обставин скоєння правопорушення; у чому полягає систематичність порушення та аргументації щодо необхідності прийняття саме рішення про звільнення.
Відповідач застосував до позивача два види дисциплінарних стягнення одночасно - догану та звільнення.
Догана, яка передувала звільненню, і звільнення були застосовані за одне й те саме порушення трудової дисципліни, однак повторне застосування дисциплінарного стягнення за одне й те саме порушення трудової дисципліни забороняється.
Таким чином, позивача звільнено з займаної посади за дії, відносно яких його вже було раніше притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що є порушенням ст. 147 КЗпП України.
Позивач зауважив, що о 09.00 28.10.2022 був складений акт про звільнення, тобто ще до засідання профспілкового комітету, як випливає з акту, що його, ОСОБА_1 звільнили за п. 3 ст. 40 КЗпП. Тобто рішення про звільнення прийняте ще до засідання профспілкового комітету, без отримання його пояснень.
Щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач зазначив, що його середньоденний заробіток становить 1036,87 грн, враховуючи, що починаючи з 11.11.2022 року по 25.05.2023 року наявно 152 дні вимушеного прогулу, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 157 604,24 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Щодо відшкодування моральної шкоди, позивач вказав, що внаслідок порушення відповідачем трудового законодавства він зазнав морального приниження яку оцінює у 25000 грн, яка є розумною і справедливою.
Таким чином, позивач вважає його звільнення незаконним, а він має бути поновлений на посаді зі стягненням з відповідача на його користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд визнати наказ головного лікаря КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО від 10.11.2022 року № 306/ктр про його звільнення з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього розпорядку, за п. З ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати. Поновити його в КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО на посаді лікаря-психіатра психіатричного відділення. Стягнути з КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 157604,24 грн та моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн.
Від відповідача КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у зв'язку з її необґрунтованістю та невідповідністю чинному законодавству, посилаючись на те, що позивача ОСОБА_1 було прийнято до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області 21.03.2022 року на посаду лікаря-психіатра психіатричного відділення.
Під час роботи ОСОБА_1 почали надходити скарги щодо його поведінки та неналежного виконання ним своїх обов'язків.
З 08.08.2022 р. по 28.08.2022 р. лікар-психіатр ОСОБА_1 був тимчасово переведений в консультативну поліклініку лікарні, на період відпустки лікаря-психіатра ОСОБА_5
26.08.2022 заступник головного лікаря з економічних питань ОСОБА_6 працювала в консультативній поліклініці з усіма лікарями, щодо ведення електронних записів та роботи з НСЗУ. Коли вона підійшла до кабінету психіатра о 08.год 30 хв., двері були зачинені, хоча лікар-психіатр ОСОБА_1 мав розпочати прийом пацієнтів з 08 год.00 хв. ранку. Після чого заступник головного лікаря з економічних питань ОСОБА_6 довела до відома завідувача консультативної поліклініки ОСОБА_7 про відсутність на робочому місці ОСОБА_1
ОСОБА_1 з'явився на роботі о 08.год. 40 хв., завідувач консультативної поліклініки ОСОБА_7 викликав ОСОБА_1 до себе в кабінет для з'ясування причин запізнення.
О 14 год. 00 хв. заступник головного лікаря вирішила опрацювати робочі питання щодо ведення електронних записів прийому пацієнтів з ОСОБА_1 , однак прийшовши до його кабінету, вона застала його закриваючим двері кабінету, без халату з сумкою.
Після чого ОСОБА_6 зробила йому зауваження, про те, що його робочий день ще не закінчився і він повинен продовжити прийом пацієнтів до 15 год. 42 хв., після чого ОСОБА_1 вернувся на своє робоче місце, на запитання заступника головного лікаря з економічних питань щодо ведення електронних записів прийому пацієнтів та на запропоновану йому помогу в правильному їх веденні, ОСОБА_1 повідомив, що він все знає, не потребує допомоги.
Начальник відділу кадрів та заступник головного лікаря з економічних питань поставили до відома завідувача консультативної поліклініки ОСОБА_7 та старшу медичну сестру ОСОБА_8 про відсутність на робочому місці в робочий час лікаря-психіатра ОСОБА_1 . Про що був складений акт про встановлення факту відсутності лікаря-психіатра ОСОБА_1 на робочому місці в робочий час.
29.08.2022 лікар ОСОБА_1 пояснень щодо складеної ситуації не надав, тільки надав пояснювальну записку, зазначивши в ній, що робоче місце він залишив за сімейними обставинами, конкретних поважних причин не зазначив.
29.08.2022 на ім'я головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області надійшла доповідна записка від в.о. завідувача, лікаря-психіатра психіатричного відділення ОСОБА_9 про те, що лікар-психіатр ОСОБА_1 був відсутній 28 та 29 серпня 2022 р. на ургентному чергуванні (період чергування з 16.00 год. 28.08.2022 р. по 07.45 год.29.08.2022 р.), про що свідчить Журнал ургентних лікарів відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги та графік чергувань за серпень 2022 р., також в той же день 29.08.2022 р. на ім'я головного лікаря був наданий Рапорт від сестри медичної (чергової) відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги ОСОБА_10 , в якому зазначається, що під час чергування було потрібно надати психіатричну медичну допомогу пацієнту, черговий лікар ОСОБА_11 наказав визвати ургентуючого на той час лікаря-психіатра ОСОБА_1 , однак додзвонитися до нього не змогли, так як він не відповідав на телефонні дзвінки, після чого за ним, на його домашню адресу був відправлений службовий автомобіль, однак ніхто не відчинив двері, після чого лікарем ОСОБА_11 було прийнято рішення визвати на чергування лікаря-психіатра ОСОБА_9 , про що було складено Акт про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці.
29.08.2022 головному лікарю ОСОБА_1 надав пояснювальну записку, в якій зазначена причина відсутності - за сімейними обставинами, пояснювати будь що відмовився.
У зв'язку із порушенням трудової дисципліни лікарем-психіатром ОСОБА_1 , а саме у зв'язку з відсутністю його на ургентному чергуванні, було видано Наказ Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 29.08.2022 р. № 90-ОД «Про оголошення догани ОСОБА_12 ».
В даному наказі зроблена опечатка при зазначені порушення пункту Правил внутрішнього трудового розпорядку, замість п. 2, зазначено п. 25. На підставі вище викладеного, факт опечатки в Наказі Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 29.08.2022 р. № 90-ОД «Про оголошення догани ОСОБА_12 » не є підставою для його скасування.
16.09.2022 на ім'я головного лікаря ОСОБА_13 надійшов рапорт від в.о. завідувача психіатричного відділення ОСОБА_9 , в якому він повідомляв про те, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої посадові обов'язки та проявляє агресивну поведінку як до пацієнтів (побиття) так і до персоналу (зневажливе ставлення, доведення до поганого самопочуття). Також проводив експерименти над пацієнтами (лікував не згідно із затвердженим протоколом, застосовував нетрадиційне лікування: обливав водою, розкладав ритуальні речі, займався лікуванням хворих на рак, маючи сертифікат спеціаліста психіатра, а не онколога. Заяви і рецепти та інше викладав в інтернеті.
20.09.2022 заступник головного лікаря з медичної частини ОСОБА_14 проводила перевірку щодо якості надання психіатричної допомоги у психіатричному відділенні, в ході якої були виявлені грубі порушення по веденню первинної документації лікарем ОСОБА_1 , про що був складений рапорт від 20.09.2022.
03.10.2022 на ім'я головного лікаря надійшов рапорт від лікаря з медицини невідкладних станів (лікаря-терапевта) ОСОБА_15 про те, що з 30.09.2022 на 01.10.2022 ургентний лікар-психіатр ОСОБА_1 (в цей день ОСОБА_1 був черговим лікарем, з графіком роботи був ознайомлений під підпис, копії графіків додаються) мав приїхати у відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги для огляду особи з психічними розладами, в телефонному режимі він відмовився їхати до відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги, та дав доручення черговій сестрі медичній цього відділення ОСОБА_16 , чим порушив вимоги виконання своїх обов'язків, права пацієнта та Закону України «Про психіатричну допомогу.
Відповідно, лікар ОСОБА_1 мав прибути до відділення (екстреної) невідкладної медичної допомоги для огляду пацієнта, встановлення діагнозу та вирішення питання про доцільність його госпіталізації.
Дані обставини також зазначені в Рапорті в.о. завідувача, лікаря-психіатра психіатричного відділення ОСОБА_9 , який був наданий головному лікарю. 27.10.2022 лікарем ОСОБА_1 була надана пояснювальна записка.
Таким чином, лікарем-психіатром ОСОБА_1 був вчинений дисциплінарний проступок, а саме: неналежне виконання покладених на нього обов'язків, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані. Було встановлено факт порушень неналежного виконання ОСОБА_1 обов'язків.
Для попередження подальшого порушення Закону України "Про психіатричну допомогу" та на підставі вище викладеного було видано Наказ № 115-ОД від 27.10.2022 року «Про винесення догани лікарю-психіатру ОСОБА_3 », з яким його було ознайомлено.
Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 не підпадає під поняття молодого спеціаліста, так як він навчався на контрактній основі, у нього відсутнє направлення на працевлаштування та потреба підприємством не була заявлена, керуючись ст. 197 КЗпП України зазначено, що молоді спеціалісти - випускники закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тому, відповідно до ст. 43 КЗпП України було прийнято рішення отримати згоду на звільнення лікаря-психіатра психіатричного відділення ОСОБА_1 від профспілкового комітету КИП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО , відповідно до п. З ст. 40 КЗпПУ за систематичне невиконання працівником ОСОБА_1 без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції.
27.10.2022 ОСОБА_1 профспілковий комітет намагався вручити повідомлення щодо запрошення його на засідання профспілкового комітету з питань надання згоди на його звільнення. Однак, він відмовлявся його отримувати, про що було складено акт від 27.10.2022.
28.10.2022 о 08.40 год голова профспілкового комітету ОСОБА_17 намагалася повторно вручити ОСОБА_1 повідомлення щодо запрошення ОСОБА_1 на засідання профспілкового комітету з питань надання згоди на його звільнення. Однак, ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись з даним повідомленням, про що було складено Акт.
28.10.2022 о 09.00 год. розпочалося засідання профспілкового комітету, в присутності представників профспілкового комітету та представників лікарні. На даному засіданні був присутній ОСОБА_1 , відмовлявся надавати пояснення та покинув засідання, про що було складено Акт.
31.10.2022 було одержано від профспілкового комітету згоду на звільнення лікаря-психіатра ОСОБА_1 , згідно п. З ст. 40 КЗпП України і було прийнято рішення звільнити лікаря-психіатра ОСОБА_1 , про що було видано наказ № 306/к/тр від 10.11.2022 «Про звільнення ОСОБА_4 ».
Також Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області під час надання відповіді на вимогу ОСОБА_1 щодо добровільного поновлення на посаді запросив ОСОБА_1 з оригіналом трудової книжки до відділу кадрів для перевірки зробленого відповідного запису в трудовій книжці та вирішення даного питання.
Моральну шкоду, заявлену позивачем ОСОБА_1 відповідач вважає безпідставною, оскільки позивач не зазначив у чому саме вона полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, відсутні докази які це підтверджують. Відсутня наявність причинного зв'язку між шкодою й протиправним діянням відповідача.
21.04.2023 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, які зареєстровані в канцелярії Котовського міськрайонного суду за вх. № 5270.
Позивач зазначив, що 21.03.2022 він був прийнятий на роботу лікарем-психіатром в Комунальне Некомерційне Підприємство “Подільська міська лікарня» Подільської Міської Ради, Подільського району Одеської Області.
В травні 2022 року він виконував обов'язки завідуючого відділення, в момент відпустки ОСОБА_9 , нарікань з боку адміністрації лікарні на його роботу не було.
26.08.2022 він покинув робоче місце в 15:30, оскільки у нього стався конфлікт з заступником головного лікаря по економічним питанням ОСОБА_6 під час роботи в консультативній поліклініці. В процесі розмови він не використовував нецензурну лексику та поводив себе адекватно.
29.08.2022 він був відсутній на нічному ургентному чергуванні через відсутність зв'язку в телефонній мережі. Зазначив, що він проживає в сільській місцевості в зв'язку з чим стан мобільного покриття незадовільний.
За час своєї роботи він завжди ретельно відносився до ведення медичної документації. 20.09.2022 у нього дійсно було багато медичної документації, яка потребувала доопрацювання. Однак, зауважив що в той час була велика кількість пацієнтів та велике навантаження. Відсутність закріпленого за ним робочого місця, безумовно вплинуло на швидкість ведення робочої документації.
В телефонній розмові на виклик ургентного чергування на період з 30.09.2022 - 01.10.2022 в розмові з ОСОБА_16 було прийняте взаємне рішення щодо його приїзду в психіатричне відділення до пацієнта, враховуючи той факт, що він добре знав особу, яка поступала на лікування.
27.10.2022 ОСОБА_6 вимагала від нього написати добровільну заяву, щодо його звільнення. Під час спілкування в кабінет забіг громадянин, який вимагав надання медичної допомоги людині на вулиці. Під час його виходу з кабінету ОСОБА_6 почала кричати та вимагала, щоб він писав заяву, а не займався “дурницями».
На вулиці разом з ОСОБА_9 була надана перша медична допомога першої необхідності громадянці, яка мала проблеми з тиском.
28.10.2022 профспілковий комітет без пояснення причин відірвав його від роботи з пацієнтами, що на його думку, являється недопустимим враховуючи серйозність лікарського процесу.
31.10.2022 він був поставлений перед фактом свого звільнення з чим категорично не погоджується та вважає його незаконним.
Ухвалою суду від 10.06.2024 заяву про збільшення позовних вимог позивача ОСОБА_1 до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа - Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров'я прийнято до розгляду.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області», третя особа - Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров'я про визнання незаконним та скасування наказу про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, виправлення запису в трудовій книжці задоволено частково.
Визнано наказ Головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 10.11.2022 року № 306/к/тр про звільнення ОСОБА_1 10.11.2022 року з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього розпорядку за п.3 ст. 40 КЗпП України незаконним та скасувати.
Поновлено ОСОБА_1 в Комунальному некомерційному підприємстві «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області на посаді лікаря-психіатра психіатричного відділення.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міськоїради Подільського району Одеської області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 453112,19 грн, з утриманням з цієї суми податків й інших обов'язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь виплати заробітної плати в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. Вирішено судові витрати.
В апеляційній скарзі Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області просить скасувати рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції належним чином не були досліджені та оцінені надані до матеріалів справи докази, які підтверджені
показаннями викликаних свідків про вчинені порушення ОСОБА_1 .
Зазначає, що 29.08.2020 було видано Наказ головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 29.08.2022 № 90-ОД «Про оголошення догани ОСОБА_12 » у зв'язку із порушенням трудової дисципліни; 23.09.2020 видано Наказ № 104-ОД від 23.09.2022 «Про порушення ведення первинної документації лікарем-психіатром психіатричного відділення ОСОБА_1 », що є наслідком належного та допустимого реагування адміністрації лікарні.
Також, лікарем-психіатром ОСОБА_1 був вчинений дисциплінарний проступок - неналежне виконання покладених на нього обов'язків, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані. Було встановлено та зафіксовано факт порушень неналежного виконання ОСОБА_1 обов'язків на підставі чого видано Наказ № 115-ОД від 27.10.2022 «Про винесення догани лікарю-психіатру ОСОБА_3 » .
Крім того, скаржник просить долучити до матеріалів справи посадову інструкцію лікаря ОСОБА_1 .
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_18 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції під час розгляду справи не порушено жодної процесуальної норми, яка могла слугувати підставою для скасування рішення у справі; скаржник в апеляційній скарзі не наводить жодної конкретної процесуальної норми, яка була порушена судом та не зазначає в чому суть такого порушення. Суд першої інстанції дослідив та надав оцінку всім наданим сторонами доказам, заслухав пояснення сторін, свідків, залучених Відповідачем, розглянув всі заявлені сторонами клопотання, а тому вважаємо, що підстави для скасування рішення першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального законодавства відсутні.
Зазначає, що долучена скаржником копія посадової інструкції ОСОБА_1 до апеляційної скарги в суді першої інстанції не досліджувалася як доказ у зв'язку з її відсутністю у матеріалах справи. Скаржник не надає пояснення щодо причин не надання цього документом разом з першою заявою по сутті справи в суді першої інстанції, тому прошу суд апеляційної інстанції не розглядати цей документ як доказ у цій справі, тому просить у задоволенні скарги відмовити повністю, рішення залишити без змін, стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_19 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача - ОСОБА_18 апеляційну скаргу не визнав.
Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, оскільки його представник повістку отримав 03.05.2025 4:49:34 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою (а.с. 155, т. 2), Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином і в установленому законом порядку, повістку отримало 03.05.2025 4:49:34 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою (а.с. 155 зв. т. 2), Подільська міська організація профспілки працівників охорони здоров'я, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 156, т. 2 ), до судового засідання не з'явилася.
Вказане відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено та ніким по справі не оспорюється, що наказом КНП Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області № 65/к/тр від 18.03.2022, ОСОБА_1 було прийнято на посаду лікаря психіатра психіатричного відділення КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області».
Згідно наказу № 306/к/тр від 10.11.2022 КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» позивача було звільнено 10 листопада 2022 року з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку за ст. 40 п. 3 КЗпП України (а.с. 39 т. 1).
Підставою для винесення вищевказаного наказу були зазначені накази № 90-ОД від 29.08.2022; № 104-ОД від 23.09.2022; № 115-ОД від 27.10.2022 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, пояснення ОСОБА_1 , копія протоколу засідання профспілкового комітету КПУ «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО від 28.10.2022 № 18.
Так, згідно наказу № 90-ОД КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 29.08.2022 року ОСОБА_1 , лікарю-психіатру психіатричного відділення, керуючись ст. 147-152 Кодексу законів про працю України, п. 25 Правил внутрішнього трудового розпорядку оголошено догану за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання працівником його обов'язків (відсутність на роботі 28 та 29 серпня 2022 року) (а.с. 47 т. 1).
Наказом № 104-ОД КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 23.09.2022 року ОСОБА_1 винесено догану за порушення ведення первинної медичної документації, усвідомлене порушення етичних принципів (а.с. 46 т. 1).
Наказом № 115-ОД КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» від 27.10.2022 року ОСОБА_1 лікарю-психіатру психіатричного відділення винесено догану за неналежне виконання професійних обов'язків, ненадання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя стані (а.с. 45 т. 1).
Комісією у складі заступника головного лікаря з економічних питань ОСОБА_6 , завідувача консультативною поліклінікою ОСОБА_7 , начальника відділу кадрів Москалюк О.Ю., старшої сестри медичної поліклініки ОСОБА_20 було складено акт в тому, що 26.08.2022 року о 15 год. 10 хв. лікар-психіатр ОСОБА_1 вийшов з поліклініки, покинувши робоче місце та на зауваження щодо повернення на робоче місце до кінця робочого дня, а саме до 15 год. 42 хв. відповів в грубій формі, що він не повернеться.
Згідно пояснювальної записки позивач ОСОБА_1 пояснив, що він залишив робоче місце в 15 год. 20 хв., не допрацювавши до 15 год. 42 хв. у зв'язку з сімейними обставинами, 26.08.2022 року.
Виконуючим обов'язки завідувача психіатричного відділення КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО ОСОБА_9 29.08.2022 року у присутності лікаря з медицини невідкладних станів складено акт про те, що 28 та 29 серпня 2022 року лікар-психіатр психіатричного відділення ОСОБА_1 без відповідного дозволу не з'явився на ургентне чергування з 16. 00 год. 28.08.2022 року по 07 год. 45 хв. 29.08.2022 року (згідно графіку ургентних чергувань).
Згідно пояснювальної записки позивач ОСОБА_1 пояснив, що він не ургентував 28.08.2022 року та 29.08.2022 року у зв'язку з сімейними обставинами.
Рапортом ОСОБА_9 повідомлено, що лікар-психіатр ОСОБА_1 з 01 вересня не може виконувати свої функціональні обов'язки, так як не оформляє історії хвороби, не пише щоденники і епікризи, не оформляє належним чином історію з лікарняним листом, з неповагою ставиться до хворих.
27.10.2022 року Головою профспілкового комітету КНП «Подільська міська лікарня» ПМР ПРОО Грушавенко Наталією складено акт про неможливість вручення і підписання повідомлення профспілкового комітету щодо запрошення ОСОБА_1 на засідання профспілкового комітету з питання надання згоди на його звільнення.
31.10.2022 року згідно повідомлення № 2, Профспілковим комітетом КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО надано згоду на звільнення ОСОБА_1 , лікаря-психіатра психіатричного відділення, згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку) з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, передбачених законодавством.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу поновлення позивача на роботі, який вважав своє звільнення на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України незаконним через відсутність в його основі будь-якого іншого дисциплінарного проступку ніж ті, за які його вже було піддано дисциплінарним стягнення, а інші позовні вимоги є похідними від його незаконного звільнення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, поновлюючи ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-психіатра та визнаючи наказ відповідача від 10.11.2022 року № 306/к/тр про звільнення позивача у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього розпорядку за п. 3 ст. 40 КЗпП України незаконним, стягуючи з Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня Подільської міськоїради Подільського району Одеської області» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 453112,19 грн, з утриманням з цієї суми податків й інших обов'язкових платежів в порядку, визначеному Податковим кодексом України та допускаючи рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь виплати заробітної плати в межах платежу за один місяць, моральної шкоди у сумі 5000 грн, суд виходив із обґрунтованості вказаних позовних вимог.
Предметом апеляційного перегляду є рішення суду в частині задоволених позовних вимог про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки доводи апеляційної скарги не містять жодних доводів в частині, в якій позивачу судом відмовлено у задоволенні його позовних вимог.
Переглядаючи вказане рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до висновків наведених у постанові Верховного суду від 15.09.2021 у справі № 761/45743/19, для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
У справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Судом встановлено, що згідно наказу № 306/к/тр від 10.11.2022 КНП «Подільська міська лікарня Подільської міської ради Подільського району Одеської області» ОСОБА_1 було звільнено 10 листопада 2022 року з посади лікаря-психіатра психіатричного відділення, у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку за ст. 40 п. 3 КЗпП України.
Підставою для винесення вищевказаного наказу слугували накази № 90-ОД від 29.08.2022; № 104-ОД від 23.09.2022; № 115-ОД від 27.10.2022 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Однак, як встановлено з подання адміністрації підприємства, адресованого 27 жовтня 2022 року профспілковій організації, підставами для звернення адміністрації до профспілкового орану з поданням про звільнення три вищезазначені Накази про дисциплінарні стягнення у вигляді доган ОСОБА_1 за допущені ним порушення трудової дисципліни.
Матеріали справи не містять доказів про те, що після вчинення останнього дисциплінарного проступку 01 жовтня 2022 року, за який позивача 07 жовтня 2022 року притягнуто до відповідальності у виді догани, ОСОБА_1 вчинив новий проступок, за який до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи 10 листопада 2022 року стало систематичне невиконання ним своїх посадових обов'язків, за які його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, наказами від 29.08.2022, від 23.09.2022, від 27.10.2022, після чого він не вчинив нового проступку, у відповідача не було підстав для його звільнення, адже за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана чи звільнення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 705/539/21 (провадження № 61-18737св21).
Ухвалюючи рішення, суд правильно витлумачив норми права, що підлягають застосуванню до виниклих спірних правовідносин, та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі.
Перевіряючи законність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення, суд надав оцінку зібраним доказам, перевірили виконання положень статей 147, 149 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального правова та ненадання оцінки доказам відповідача у частині правильності накладення дисциплінарних стягнень у виді доган, оскільки позивачем вчинені дисциплінарні правопорушення, поважних причин невиконання своїх обов'язків позивачем не надано, такі факти є непоодинокими, то вказане не впливає на правильність рішення суду, оскільки в основі саме оскаржуваного наказу відсутнє будь-яке конкретне порушення трудової дисципліни, за яке ОСОБА_1 раніше не притягався до дисциплінарної відповідальності.
Отже, судове рішення суду у частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відповідає вимогам закону.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено відповідачу у залученні до матеріалів справи Посадової інструкції позивача,оскільки ним порушено строки надання доказів, передбачених ч. 3 ст. 83 ЦПК України, а поважні причини такого суду не надані.
Щодо рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то доводи апеляційної скарги не містять жодного доводу щодо його незаконності та необґрунтованості.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, яким вважається період від дня незаконного звільнення до дня поновлення на роботі.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Згідно з пунктом 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Із наданих сторонами доказів, заробітна плата позивача за вересень 2022 року складає 22949,33 грн, за жовтень 2022 року - 21636,30 грн, отже, середньоденний заробіток складає 1036,87 грн х 437 днів вимушеного прогулу - за період з 11.11.2022 року до дня ухвалення судового рішення - 15 липня 2024 року, що становить 453112,19 грн.
Судом вірно зазначено про утримання з цієї суми податків й інших обов'язкових платежів в порядку, визначеному Податковим Кодексом України, і доводами апеляційної скарги такі висновки суду не спростовано.
Щодо моральної (немайнової) шкоди, то у вказаній частині апеляційна скарга також не містить жодного доводу щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення.
Так, зокрема підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статті 237-1 КЗпП України є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За роз'ясненнями, наведеними в пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), - відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, - обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Незаконним звільненням відповідач завдав моральну (немайнову) шкоду ОСОБА_1 , яка виразилась у вигляді порушення нормальних життєвих зв'язків через втрату основного джерела доходів та можливості повноцінно забезпечувати життєдіяльність та потреби сім'ї.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, колегія суддів враховує встановлені обставини, характер порушення прав позивача, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань, ступінь вини та протиправність дій відповідача, тяжкість та істотність вимушених змін у житті після втрати роботи, зусилля, що вжиті ОСОБА_1 для відновлення своїх трудових прав.
У той же час, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів зазначає, що вказаний позивачем розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в достатній мірі не обґрунтований та завищений, тому розмір відшкодування слід визначити в сумі 5 000,00 грн.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні бо зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Тому, діючи в межах вказаної норми, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року, доповнивши абзац третій резолютивної частини після слів «психіатричного відділення» словами та цифрами « з 11 листопада 2022 року» та абзац четвертий резолютивної частини після слів та цифр «в сумі 453112 (чотириста п'ятдесят три тисячі сто дванадцять) грн 19 коп» словами та цифрами «за період з 11 листопада 2022 року до дня ухвалення судового рішення», що буде цілком відповідати визначеності судового рішення як акту правосуддя.
Проте, вказана зміна не тягне за собою перерозподіл судових витрат.
В іншій частині рішення суду як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області задовольнити частково.
Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року змінити, доповнивши абзац третій резолютивної частини після слів «психіатричного відділення» словами та цифрами « з 11 листопада 2022 року» та абзац четвертий резолютивної частини після слів та цифр «в сумі 453112 (чотириста п'ятдесят три тисячі сто дванадцять) грн 19 коп» словами та цифрами «за період з 11 листопада 2022 року до дня ухвалення судового рішення».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 13 червня 2025 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький