Номер провадження: 22-ц/813/3862/25
Справа № 947/19021/24
Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.
Доповідач Назарова М. В.
10.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа»,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року, ухвалене Київським районним судом м. Одеси у складі: судді Гниличенко М.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Альфа» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди та пені,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду, в якому просив стягнути з ТОВ Компанія «Альфа» на його користь матеріальну шкоду у розмірі вартості неякісного товару (послуги) - 7400,00 грн та пеню у розмірі - 44622,00 грн, а всього - 52022,00 грн та судовий збір.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 22.05.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія «Альфа», як організатором концерту, було укладено Договір про надання послуг у сфері концертної діяльності, у формі придбання двох квитків на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан), який повинен був відбутися 14.11.2019 о 19:00 год. в приміщенні Одеського театру Опери та Балету, за адресою: м. Одеса, вул. Чайковського, 1. В рахунок оплати послуги ОСОБА_1 були сплачені грошові кошти за два квитка в розмірі 7400,00 грн, 3700,00 грн за кожний, а також сплачено сервісний збір у розмірі 185 грн за кожний квиток, загалом 370 грн, що вбачається із квитків № ЮК 253845 та № ЮК 253844. У встановлену дату та час концертний захід не відбувся, не узгоджуючи із позивачем можливість та доцільність перенесення дати та часу проведення концерту, відповідач в односторонньому порядку переніс проведення концертного заходу на 14 березня 2020 року.
Відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19», розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2020 року № 97 /од-2020 «Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території Одеської області гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-пСоV», на території Одеського регіону запроваджено карантин. Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19», з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України було введено карантин, заборонивши: проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб.
Концертний захід 14 березня 2020 року також не було проведено та відповідачем в односторонньому порядку було перенесено проведення концертного заходу на 28 вересня 2020 року, потім на 16 червня 2021 року, згодом на 21 жовтня 2022 року, в кожному випадку без пропонування позивачу повернення коштів.
На підставі вищевикладеного позивач вказував, що зазначені послуги ТОВ Компанія «Альфа» йому належним чином надано не було, оскільки у жодну з перенесених дат концертний захід не відбувся.
Задля досудового врегулювання вищезазначеної ситуації ОСОБА_1 29.03.2024 звернувся з вимогою до відповідача про повернення коштів, однак відповіді від відповідача не отримав. Станом на день подання позову 14.06.2024 кошти за квитки позивачу так і не було повернуто.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Компанія «Альфа» про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди та пені - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ Компанія «Альфа» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 7400 грн.
Стягнуто з ТОВ Компанія «Альфа» на користь ОСОБА_1 пеню за невиконання зобов'язання у розмірі 7400,00. Загальна сума стягнення складає розмір 14800,00 грн.
В решті вимог - відмовлено.
Стягнуто з ТОВ Компанія «Альфа» на користь держави судовий збір в розмірі 344,58 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині пені за невиконання зобов'язання та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, яким стягнути з ТОВ Компанія «Альфа» на користь ОСОБА_1 пеню за невиконання зобов'язання у розмірі 38850 грн та судовий збір.
Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи. Скаржник погоджується з судом першої інстанції та не заперечує щодо зміни суми пені, яке рахується судом за період з наступного дня після дати концерту, який не відбувся - з 22.10.2022 - по 29.03.2024, що складає 7400/100%*1%*525 днів =38850 грн, проте судом, з посиланням на ч. 2 ст. 258 ЦПК України, ч. 3 ст. 551 ЦП України, зменшено розмір пені до розміру завданих збитків - 7400 грн, тобто на 81%.
Зауважує, що суд першої інстанції в мотивувальній частині вказав, що частково задовольняє вимоги щодо стягнення пені в розмірі 14800 грн, проте в резолютивній частині ще раз зменшив розмір пені на 50 %.
Також посилається на постанову Касаційного господарського суду від 15.06.2022 по справі № 922/2141/21, яка зазначила, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та приведе до порушення балансу інтересів сторін.
Вказує, що суд при вирішенні питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити чи є цей випадок винятковим, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання, у даному випадку ТОВ Компанія «Альфа» клопотань про зменшення розміру пені не заявляло.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення пені за невиконання зобов'язання у розмірі 38850 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці першому пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24жовтня 2008року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» та частини 1статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У третьому абзаці пункту 15 названої постанови Пленуму зазначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення пені за невиконання зобов'язання, а тому підлягає перегляду лише в цій частині.
Судом встановлено, що 22.05.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ Компанія «Альфа» як організатором концерту було укладено Договір про надання послуг у сфері концертної діяльності, у формі придбання двох квитків на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан), який повинен був відбутися 14.11.2019 року об 19 год. 00 хв. в приміщенні Одеського театру Опери та Балету, за адресою: м. Одеса, вул. Чайковського, 1.
В рахунок оплати послуги ОСОБА_1 були сплачені грошові кошти за два квитка в розмірі 7400,00 грн - по 3700,00 грн кожен, а також сплачено сервісний збір у розмірі 185 грн за кожен квиток, загалом 370 грн, що вбачається із квитків № ЮК 253845 та № ЮК 253844.
Квитки придбано особисто позивачем у касі Торгово-розважального Центру «Fontan Skу Center», розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Семафорний 4, на квитках вказано, що продавець Театральна каса № 85, організатор заходу «ТОВ «Альфа» (а.с. 10).
Між позивачем та відповідачем було укладено договір публічної оферти, на підставі якого між сторонами виникли правовідносини з приводу надання, послуг щодо придбання квитків на концертний захід. Факт укладення договору підтверджується автоматично сформованими квитками, а факт надання послуг - оформленням паперових квитків.
Організатором концерт було скасовано, у жодну з перенесених дат концертний захід не відбувся, не запропоновано позивачу повернення коштів, а концерт було перенесено - на 14 березня 2020 року, на 28 вересня 2020 року, на 16 червня 2021 року, на 21 жовтня 2022 року.
Задля досудового врегулювання питання повернення коштів позивач 29.03.2024 звернувся з письмовою вимогою до відповідача про повернення коштів.
Доказів повернення коштів за придбані квитки та доказів проведення концертного заходу у призначений час матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору.
За змістом статей 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно договору публічної оферти на культурно-видовищні заходи, яка розміщена на сайті https://ukrticket.com.ua «Агент» уповноважений діяти на підставі укладених договорів з оформлення та продажу квитків на заходи/
За умовами пункту 10.4. у випадках, визначених в п.10.3. цієї Оферти Покупець, який не отримав Видовищної послуги, має право вимагати у Організатора повернення йому Номінальної ціни Квитка відповідно до умов розділу 11. При цьому вартість Супутніх послуг (Збір за послуги, Додаткові послуги), які були надані Агентом, поверненню не підлягають.
Повернення грошових коштів здійснюється протягом 30 (Тридцяти) днів з моменту звернення Покупця.6.1. вищезазначеної оферти, грошові кошти, що надійшли Агенту в якості оплати Квитка/Електронного квитка, підлягають поверненню (п. 11.4.2).
З інформацією про порядок, строки, час і місце повернення квитків можна ознайомитися на Інтернет-сайті Агента. У разі, якщо повернення коштів Покупцям від скасованого, Заходу за Квитки, придбані у Агента, здійснюється в касах Принципала і/або Організатора заходу, згідно з офіційним листом Принципала і/або Організатора, Покупець не має права пред'являти претензії Агенту.
Організатором вказаного заходу на квитках зазначено ТОВ «Альфа» - відповідача по справі.
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":
- Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно;
- форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської годин, тощо.
Відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19», розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2020 року № 97 /од-2020 «Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території Одеської області гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом 2019-пСоV», на території Одеського регіону запроваджено карантин. Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID - 19», з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України було введено карантин, заборонивши: проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64 на території України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб запроваджено воєнний стан, який Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено, зокрема й станом на дату ухвалення даного рішення. Загальновідомим є факт збройного наступу військових формувань російської федерації на територію України
Згідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. До такого висновку дійшов Верховний суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Тобто, існування форс-мажору щодо конкретного суб'єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 придбав квитки на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан) 22 травня 2019 року, тобто до ведення як карантинних заходів, так і воєнного стану на території України, що підтверджується наявними у справі квитками.
Відповідачем не надано беззаперечних доказів дії надзвичайних та невідворотніх обставин, що об'єктивно унеможливили надання послуги позивачу під час неодноразового відкладення концерту, оскільки станом як на момент продажу квитків на виставу, так і в дні запланованого концерту послуги - аж до введення в Україні воєнного стану - відповідні театральні та інші заходи не припинялися, і лише навесні 2022 року театр тимчасово припиняв роботу під час повномасштабного вторгнення російської армії до України, у червні роботу театру було відновлено (згідно інформації, розміщеної на офіційній веб-сторінці театру). Під час останньої дати призначеного концерту - 21 жовтня 2022 року театральна діяльність тривала, в м. Одеса не тривали військові дії, територія області не перебувала під окупацією.
Карантинні заходи, а також воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти позивача, відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, і що відповідач під час дії воєнного стану не продовжував реалізувати квитки на театральні заходи, у тому разі і в м. Одеса.
Необхідно врахувати, що ТОВ «Альфа» як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, здійснюючи продаж квитків на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан) мав усвідомлювати необхідність надання даної послуги у погоджені сторонами строки, й таким чином, забезпечити правомірні очікування споживачів послуги.
Згідно Розділу Х Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України № 452 від 07.07.1999 року, у разі скасування, переносу або зміни заходу відвідувачі (глядачі, слухачі) мають право повернути попередньо придбані квитки. Повернення коштів відвідувачам (глядачам, слухачам) проводиться організаторами заходу з пред'явленням документа, що посвідчує особу (паспорта, військового квитка, студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).
Відповідно до п. 13 Постанову Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 35 «Про затвердження Порядку організації та проведення гастрольних заходів», організатори гастрольних заходів, гастролери, підприємства, установи та організації, залучені до організації та проведення гастрольних заходів, а також власники (уповноважені ним органи чи особи) стаціонарних сценічних майданчиків у межах своїх повноважень забезпечують дотримання вимог законодавства про культуру, авторські та суміжні права, захист прав споживачів.
Отже, за матеріалами справи встановлено, що концерт, на який позивачем було придбано два квитки загальною вартістю 7400,00 грн на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан), який мав відбутись 14 листопада 2019 року, був відмінений, та в наступні призначені дати - 14 березня 2020 року, 28 вересня 2020 року, 16 червня 2021 року, 21 жовтня 2022 року - не відбувся, а ТОВ «Альфа» як Організатор згідно договору публічної оферти не виконав взятих на себе зобов'язань та вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», не повернув на вимогу позивача вартість придбаних квитків.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що кошти, які були сплачені позивачем за квитки на концерт виконавця «Lara Fabian» (Лара Фабіан) в сумі 7400,0000 грн підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Альфа».
Будь-яких доводів щодо незаконності або необґрунтованості рішення в наведеній частині апеляційна скарга не містить.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Частиною 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
Договір може бути розірвано або припинено його дію у повному обсязі або частково, у тому числі за згодою сторін. У разі коли розірвання договору відбувається у повному обсязі можна використовувати родове, по відношенню до поняття "розірвання договору", а саме поняття "припинення договору". Розірвання договору - це процедура припинення договірних відносин між сторонами. Істотне значення в разі припинення або розірвання договору має встановлення моменту, з якого договір вважається розірваним чи припиненим.
У разі односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі договір вважається припиненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов'язання.
Тобто, договір вважається припиненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов'язання.
Оскільки доводи апеляційної скарги стосуються лише визначеного судом розміру пені за порушення виконання відповідачем та ненадання оплаченої послуги, то колегія враховує таке.
Оскільки за матеріалами справи відсутні відомості про те, що позивачем після скасування першої дати призначеного концерту 14 листопада 2019 року о 19-й, і аж до 29.03.2024, не висувалися вимоги про повернення сплачених коштів і, таким чином, щодо розірвання споживчого договору, то датою розірвання договору слід вважати саме цю дату.
Натомість, суд вказаного не врахував та помилково визначив датою розірвання договору останню дату призначеного концерту - 22.10.2022, і саме з цієї дати розрахував розмір пені до 29.03.2024 - дати звернення позивача до відповідача.
Згідно п. 11.4.2. Публічної оферти відповідача повернення грошових коштів здійснюється протягом 30 (Тридцяти) днів з моменту звернення Покупця, що цілком узгоджується із вимогами ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів»,згідно якого у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.
Пеня за вказаний період становить : період прострочення : 28.04.2024 - 14.06.2024 грн, сума заборгованості = 7400.00 грн, пеня у % = 1.00, кількість днів прострочення = 47, розмір договорної пені = 7400.00*1.00/100*47 = 3478.00 грн.
При цьому, помилкове посилання суду на вимоги ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо спеціальної позовної давності є незастосовним через зупинення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строків, визначених, зокрема статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу, а також через те, що визначений апеляційним судом період знаходиться поза межами дії карантину.
Також до прийняття Закону № 4434-IX від 14.05.2025, яким скасовано зупинку строків позовної давності на час воєнного стану, такі були зупинено, і вказаний Закон виключив норму про зупинку перебігу позовної давності, яка діяла до завершення воєнного стану.
Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) відомий ще з часів римського права та існував у зв'язку із іншим правилом - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення). Правило заборони повороту означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21 (провадження № 61-4060св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року в справі № 757/42885/19-ц (провадження № 61-9060св22, постанова КЦС ВС від 31.01.2024 № 183/7850/22).
Оскільки судом така сума визначена як 7400 грн, то апеляційний суд не може погіршити становище заявника.
Враховуючи викладене, суд хоча і припустився помилки під час розрахунку пені, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростували висновків суду першої інстанції, хоча суд і припустився помилки під час мотивування рішення в цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 вказаної норми).
З огляду на допущене судом неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржуване рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в частині щодо позовних вимог про стягнення пені в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2024 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в частині щодо позовних вимог про стягнення пені в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Дата складення повного тексту постанови 10 червня 2025 року
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький