Справа № 464/2927/24 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/811/2884/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
16 червня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Гаврилюк Я.Ю.,
з участю: представника заявника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
встановив:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою, в якій просила встановити факт належності їй правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на землю (земельну ділянку, площею 0,0593 га, для садівництва) серії І-ЛВ №005542, який виданий 25.04.1996 року Жирівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Жирівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області №39 від 04.04.1996 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1330.
Свої вимоги заявник обгрунтовувала тим, що рішенням виконавчого комітету Жирівської сільської ради народних депутатів №39 від 04.04.1996 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність садового товариства «Дністер» їй передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,0593 га, для садівництва, на території Жирівської сільської ради.
На підставі цього рішення, 25.04.1996 року їй видано державний акт серії І-ЛВ №005542, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1330, однак, в державному акті помилково вказано по батькові заявника - « ОСОБА_3 », замість правильного - « ОСОБА_1 ». Окрім того, у тексті державного акта зазначено, що цей примірник видано « ОСОБА_3 », замість правильного - ОСОБА_1
23.02.2024 року заявник звернулася до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області із заявою про внесення змін до рішення виконавчого комітету Жирівської сільської ради народних депутатів №39 від 04.04.1996 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність садового товариства «Дністер», оскільки у рішенні неправильно вказано по батькові заявника - « ОСОБА_4 », замість правильного - « ОСОБА_5 », однак, рішенням Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області від 27.02.2024 року №4362 їй було відмовлено і в інший спосіб, ніж у судовому порядку, вона не може встановити факт належності їй правовстановлюючих документів на передану у власність земельну ділянку.
Зазначала, що встановлення даного факту їй необхідне для державної реєстрації права власності на належну їй земельну ділянку.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 16 серпня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.
Рішення суду оскаржила заявник ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що наявність у заявника оригіналу державного акту на землю та паспорт заявника, в якому правильно вказані прізвище, ім'я та по батькові заявника, є основними документами, які підтверджують правомірність звернення заявника із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наголошує, що в даному випадку, звернення до суду із вказаною заявою обумовлене невідповідністю зазначення в правовстановлюючому документі по батькові заявника - « ОСОБА_4 », тому, яке зазначене у паспорті заявника - « ОСОБА_5 ».
Звертає увагу, що для порушення в судах справи про встановлення належності правовстановлюючого документа необхідно подати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що установа, яка його видала, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Також, вважає, що суд помилково зазначив як підставу для відмови у задоволенні заяви - невідповідність місця проживання у державному акті та паспорті заявника.
Додає, що фактично заявник не може повноцінно бути власником земельної ділянки, якою користується тривалий період часу, оскільки під час видачі державного акта допущено технічні помилки, в тому числі, у зв'язку з перекладом з російської мови на українську мову.
На переконання заявника, нею подані докази, які прямо підтверджують правильність прізвища, імені та по батькові заявника, і докази, які опосередковано підтверджують правильність прізвища, імені та по батькові заявника у тексті рішення сільської ради.
Окрім того, зазначає, що сторона заявника мала надати додаткові докази, зокрема, віднайдені вже після відкриття провадження у справі квитанції про сплату податку за землю з 1998-2004 року за участь в садовому товаристві «Дністер», однак, це не вдалося зробити, оскільки судом не надсилалося запрошення для участі в режимі відеоконференції.
Наголошує, що встановлення належності правовстановлюючого документа (державного акта) має юридичне значення для ОСОБА_1 , не пов'язане з порушенням у подальшому спору про право, а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення такого юридичного факту, аніж через звернення до суду із заявою у межах окремого провадження.
В судове засідання апеляційного суду 03.06.2025 року інші учасники справи, окрім представника заявника, не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у відсутності осіб, які не з'явилися.
Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16 червня 2025 року о 15:00.
Заслухавши пояснення представника заявника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядає суд, визначено у статті 315 ЦПК України.
Так, зокрема, частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утримання; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у пункті 1 постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
За вимогами статті 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Частиною другою статті 294 ЦПК України передбачено, що з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
У частині третій статті 294 ЦПК України зазначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суд першої інстанції не в повній мірі врахував наведені вище норми процесуального закону та не вжив заходів щодо повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, щодо необхідності подання інших належних доказів, яких би було достатньо для висновку про встановлення факту, про який заявниця просить у своїй заяві і який необхідний їй для реалізації права власника земельної ділянки.
Із доказів, які досліджувались судом першої інстанції, та додатково поданих доказів суду апеляційної інстанції встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №005542 видано 25.04.1996 року на підставі рішення виконкому Жирівської сільської ради народних депутатів №39 від 04.04.1996 року про передачу у приватну власність земельної ділянки, площею 0,0593 га, яка розташована на території Жирівської сільської ради, з цільовим призначенням - для садівництва (а.с.21-24).
Апеляційному суду заявником надано нотаріально посвідчену копію вказаного вище державного акту, на якій приватний нотаріус Львівського міського нотаріального Лунь А.В. 06.05.2025 року засвідчив відповідність цієї копії оригіналу документа, в якому не виявлено підчисток, дописок та закреслених слів.
У державному акті зазначено, що він виданий: « ОСОБА_3 , яка мешкає: АДРЕСА_1 ».
Згідно з архівною копією рішення виконавчого комітету Жирівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області №39 від 04.04.1996 року «Про передачу земельних ділянок в приватну власність садівничому товариству «Дністер» (а.с.14-16, 151-153), надано у приватну власність земельні ділянки членам садівничого кооперативу «Дністер», згідно списку, в якому під порядковим номером 23 вказано: « ОСОБА_3 »; земельна ділянка - «№23»; площа земельної ділянки - «0,0593 га».
Отже, наведеними вище письмовими доказами підтверджено, що оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №005542 наявний у заявниці, прізвище, ім'я та по батькові якої, згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Сихівським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 09.12.2003 року: « ОСОБА_1 »; зареєстроване місце проживання з 03.04.1987 року по даний час: АДРЕСА_2 .
Реєстрація місця проживання заявниці ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , також підтверджується відповіддю Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №34-вих-59695 від 29.04.2024 року, наданою на запит суду від 25.04.2025 року (а.с.35-36).
При цьому, на адвокатський запит до ЦНАПу Сихівського району м. Львова отримано відповідь, якою повідомлено, що відомості про місце проживання « ОСОБА_3 » відсутні, згідно даних реєстру Львівської міської територіальної громади.
Подібна інформація міститься й у листі Сихівської районної адміністрації від 10.02.2025 року №34-вих-19314 (а.с.191). Зокрема, у цьому листі повідомлено, що згідно даних реєстру Львівської міської територіальної громади (Сихівський район): « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 03.04.1987 року по теперішній час. Інформація про реєстрацію місця проживання громадянки « ОСОБА_3 » в Реєстрі відсутня.
Додатково, заявник надала апеляційному суду копії квитанцій про сплату нею ТОВ «Дністер» податку на землю за період з 1998 року по 2002 року і з 2000 року по 2004 року (а.с.90-91, 150), список членів кооперативного- садівничого товариства «Дністер» (а.с.119-120, 155-156), засвідченого печаткою товариства та підписом голови правління Сидорик С.Р., серед яких, під порядковим номером 23 значиться заявниця ОСОБА_1 , а також довідку голови садівничого товариства «Дністер» Сидорик С.Р. (а.с.124), про те, що ОСОБА_1 є членом даного товариства, сплачує відповідні платежі на користь товариства і що їй надано у власність земельну ділянку, площею 0,0593 га, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №005542, виданого 25.04.1996 року на підставі рішення виконкому Жирівської сільської ради народних депутатів №39 від 04.04.1996 року
Отже, за встановлених на підставі досліджених апеляційним судом письмових доказів, очевидним є допущення помилок у написанні по батькові заявниці та адреси зареєстрованого місця її проживання (номера квартир) при оформленні рішення виконавчого комітету Жирівської сільської ради народних депутатів №39 від 04.04.1996 року та виданого на його підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №005542 від 25.04.1996 року, а тому вимоги заявниці про встановлення факту належності їй вказаного вище правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку, площею 0,0593 га, що розташована на території Жирівської сільської ради, з цільовим призначенням - для садівництва, є законними та обгрунтованими.
Таким чином, за відсутності можливості встановити даний юридичний факт в позасудовому порядку, на підтвердження чого заявницею надано копію рішення Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області №4362 від 27.02.2024 року про відмову у внесенні виправлень у вказані документи за результатами розгляду її звернення, а також достатності поданих заявницею доказів на підтвердження заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового рішення про задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 16 серпня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) правовстановлюючого документа - державного акта на право приватної власності на землю (земельну ділянку, площею 0,0593 га, для садівництва) серії І-ЛВ №005542, який виданий 25 квітня 1996 року Жирівською сільською радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Жирівської сільської ради народних депутатів №39 від 04 квітня 1996 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1330.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 16 червня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич