Єдиний унікальний №335/2382/25 Головуючий в 1 інст. Стеценко А.В.
Провадження №33/807/526/25 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ст.173 КУпАП
29 травня 2025 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2025 року, якою провадження у справі щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004843 від 01 березня 2025 року, 30 січня 2025 року о 16 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, біля буд.71, висловлювався нецензурною лайкою у відношенні гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим саме принизив її честь та гідність, а також громадський спокій. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ст.173 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Окрім того, просить викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що в суді першої інстанції не було допитано свідка хуліганський дій ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , письмові пояснення якого долучено до протоколу.
Вважає, що надаючи оцінку вчинення ОСОБА_2 правопорушення, суду слід врахувати обставини раніше заподіяних протиправних дій щодо неї.
Зокрема, апелянт звертає увагу на наявність вироку Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10 листопада 2023 року у справі №335/2819/23, яким ОСОБА_2 визнано винним у заподіянні їй легких тілесних ушкоджень та заподіянні матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Окрім того, постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 27 листопада 2023 року у справі №335/10004/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 , за ст.173 КупАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Наголошує на тому, що ОСОБА_2 і надалі продовжує цілеспрямовано ображати її гідність, а уникнення його від відповідальності лише призводить до посилення впевненості останнього у власній безкарності.
В судове засідання, призначене на 29 травня 2025 року, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі ОСОБА_2 просив розглядати справу без його участі.
З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_2 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Заслухавши аргументи потерпілої ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з'ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.
З оскаржуваної постанови суду убачається, що підставою для закриття провадження в справі стали недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП,
Зокрема, суд вказав на те, що цей протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а саме формулювання посадовою особою у відповідній графі протоколу об'єктивної сторони правопорушення не відповідає диспозиції ст.173 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
В свою чергу, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004843 від 01 березня 2025 року, 30 січня 2025 року о 16 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, біля буд.71, висловлювався нецензурною лайкою у відношенні гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим саме принизив її честь та гідність, а також громадський спокій. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП.
Отже, з протоколу убачається, що підставою для його складання стала нецензурна лайка ОСОБА_2 у громадському місці у відношенні ОСОБА_1 .
Також, в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
На думку суду апеляційної інстанції, складений щодо ОСОБА_2 протокол таких істотних недоліків, які б були підставою для визнання відомостей з протоколу недопустимими доказам, не має.
При цьому, до протоколу додано:
- рапорт реєстрації події ЄО №2802 від 30 січня 2025 року;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30 січня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 просила вжити заходи щодо ОСОБА_2 , який 30 січня 2025 року ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою;
- письмові пояснення потерпілої ОСОБА_1 від 30 січня 2025 року, згідно з якими 30 січня 2024 року приблизно о 17 годині 07 хвилин ОСОБА_2 ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою під час того, як віддавав їй частину боргу за рішенням суду тощо;
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 03 лютого 2025 року, згідно з якими, останній 30 січня 2025 року, повертаючись з роботи додому, став випадковим свідком передачі грошей ОСОБА_2 . ОСОБА_4 ОСОБА_5 під розписку. Під час передачі грошей ОСОБА_2 постійно вимовляв різні образи, поводився агресивно;
- відеозапис події.
Згідно з оскаржуваною постановою суду, ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що громадський порядок і спокій громадян він не порушував. У день та час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, між ним та потерпілою відбулася сварка через те, що остання відмовлялася складати розписку про добровільне виконання ним судового рішення щодо стягнення з нього на її користь грошових коштів.
Потерпіла ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції надала пояснення, що є тотожними за змістом її поясненням, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції не проаналізував досліджені докази та жодної оцінки цим доказам не надав в оскаржуваній постанові, опис обставин, установлених при розгляді справи, в постанові відсутній, що не відповідає вимогам ст.ст.245, 280, 283 КУпАП.
З урахуванням викладеного, вказана постанова суду оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою та на підставі ст.294 КУпАП підлягає безумовному скасуванню.
При апеляційному розгляді були досліджені наявні в справі письмові докази.
Як зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив, згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі ОСОБА_2 просив розглядати справу без його участі.
При апеляційному розгляді справи потерпіла ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просила притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням потерпілої ОСОБА_1 в якості свідка було заслухано працівника поліції ОСОБА_6 , яким складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , та який пояснив, що підставою для складання цього протоколу стало звернення потерпілої ОСОБА_1 до органів Національної поліції. В цій справі було відібрано письмові пояснення від потерпілої ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 та отримано відеозапис події, на якому зафіксований свідок ОСОБА_3 , що дало підстави вважати, що вказаний свідок дійсно знаходився на місці події у вказаний у протоколі день та час. Йому до цих подій, у зв'язку з виконанням службових обов'язків, вже був знайомий гр. ОСОБА_2 . Він останньому зателефонував та повідомив про звернення потерпілої ОСОБА_1 та про необхідність його ( ОСОБА_2 ) явки до відділу поліції, на що ОСОБА_2 йому повідомив, що не збирається з'являтись до відділу поліції, та від зустрічі відмовився. Ним неодноразово були здійснені візити за адресою, де мешкав ОСОБА_2 раніше, та за адресою, де мешкав останній на час складання адміністративних матеріалів, проте ОСОБА_2 уникав зустрічі з ним. В подальшому ним було вжито заходів щодо встановлення місця знаходження гр. ОСОБА_2 , та, у зв'язку з виконанням ним інших невідкладних функціональних обов'язків, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП було складено саме 01 березня 2025 року. На його думку, фабула події, що викладена у протоколі, відповідає диспозиції статті 173 КУпАП. Додатково свідок пояснив, що при виконанні своїх службових обов'язків він не помічав, що дії потерпілої по відношенню до ОСОБА_2 носили провокаційний характер.
Також, під час апеляційного розгляду справи за клопотанням потерпілої ОСОБА_1 викликано та заслухано свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що ОСОБА_2 є його сусідом та з останнім свідок не спілкується. 30 січня 2025 року він повертався додому з роботи о 16 год. 45 хв. Десь приблизно о 17 год. 00 хв. він був у дворі власного будинку, де він проживає з 1960 року. Біля першого під'їзду він побачив ОСОБА_1 , яка сиділа на лавочці біля під'їзду. Він з нею привітався та ОСОБА_1 йому повідомила, що їй зараз мають винести борг, та попросила, щоб він затримався та був свідком цього, оскільки більше їй не було до кого звернутись в той момент. Він залишився та був свідком того, як вийшов ОСОБА_2 з грошима, передав ці гроші ОСОБА_1 та став вимагати, щоб ОСОБА_1 написала йому письмову розписку. При цьому, це все супроводжувалось грубою та цинічною нецензурною лайкою ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_1 розпочала писати розписку, ОСОБА_2 почав їй заважати, зокрема закурив цигарку і став пускати дим від цигарки їй в обличчя, через що розпочався конфлікт. Його (свідка) присутність на місці події почала дратувати ОСОБА_2 та останній почав до нього теж чіплятись, провокував бійку, запитував, що він тут робить. ОСОБА_2 підходив до нього в притул та свідок чув від нього запах алкоголю. ОСОБА_1 написала розписку і віддала ОСОБА_2 . Проте, ця розписка ОСОБА_2 не сподобалась, після чого, він її засунув у кишеню та почав вимагати від ОСОБА_1 повернення грошових коштів. Все це також супроводжувалось грубою нецензурною лайкою по відношенню до ОСОБА_1 . У зв'язку з цим остання вирішила по гучному зв'язку викликати поліцію. Це почув ОСОБА_2 , після чого трішки заспокоївся, відійшов на відстань, постояв деякий час та кудись пішов. Він, не дочекавшись поліції, теж пішов по своїх справах. Раніше свідком подібних дій з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 він не був. Окрім нього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нікого на місці події більше не було. На його думку, вказана подія пов'язана з тим, що ОСОБА_2 є боржником перед ОСОБА_1 та не хоче віддавати борг, через що налаштований по відношенню до ОСОБА_1 агресивно. ОСОБА_1 в свою чергу не провокувала ОСОБА_2 . ОСОБА_2 під час вищевказаної події знімав відео.
В ході апеляційного розгляду за участю потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 було переглянуто відеозапис, долучений до протоколу. З відеозапису та показань потерпілої ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_3 убачається, що відеозапис здійснював сам ОСОБА_2 .
На відеозаписі зафіксовано потерпілу та свідка ОСОБА_3 та початок спілкування особи, що знімала відео (як встановлено зі слів потерпілої та свідка - ОСОБА_2 ), з потерпілою ОСОБА_1 , передачу грошей останній, вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_1 написати розписку, початок конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з приводу написання розписки. Після цього відео закінчується.
Після перегляду відеозапису свідок ОСОБА_3 зазначив, що відео є неповним. ОСОБА_2 надав поліцейським лише частину відеозапису, де не зафіксовано його нецензурні висловлювання та неправомірну поведінку по відношенню до потерпілої. Переглянутим записом зафіксовано лише початок події, а основні події - не зафіксовані.
Проаналізувавши всі досліджені докази у справі в т.ч. і додаткові докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за наведених у протоколі обставин.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004843 від 01 березня 2025 року, який складений щодо ОСОБА_2 ; з рапорту реєстрації події ЄО №2802 від 30 січня 2025 року; з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 30 січня 2025 року; письмовими пояснення потерпілої ОСОБА_1 від 30 січня 2025 року; письмовими пояснення свідка ОСОБА_3 від 30 січня 2025 року; відеозаписом події; показаннями потерпілої ОСОБА_1 , наданими під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанціях; показаннями свідка ОСОБА_3 , наданими при апеляційному розгляді справи.
Ставити під сумнів достовірність показань потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 жодних підстав немає, оскільки ці показання є послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами.
Дослідженими доказами у їх сукупності поза розумним сумнівом підтверджується те, що ОСОБА_2 30 січня 2025 року приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи в громадському місці за адресою: м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, біля буд.71, у присутності сторонньої особи - ОСОБА_3 , висловлювався нецензурною лайкою, що зневажає честь і гідність людини, на адресу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку та значно старша за самого ОСОБА_2 , чим безумовно порушив громадський порядок і спокій громадян, зокрема і самої потерпілої.
Такі дії ОСОБА_2 утворюють склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Отже, обставини, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення є доведеними.
Разом з цим, згідно з вимогами ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Згідно з відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №004843 від 01 березня 2025 року, складеному щодо ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП, та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, правопорушення вчинене 30 січня 2025 року.
Вказане правопорушення з огляду на його характер, не є триваючим, тобто строк накладення адміністративного стягнення відраховується з дня вчинення правопорушення, тобто на момент розгляду справи апеляційним судом закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП.
В свою чергу, відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
З огляду на викладене, при скасуванні оскаржуваної постанови суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП - через закінчення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції строків накладення адміністративного стягнення, що не є реабілітуючою підставою.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2025 року стосовно ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 335/2382/25