Дата документу 20.05.2025 Справа № 335/3759/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/261/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/3759/24Суддя-доповідач у 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ст.356 КК України
20 травня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 травня 2024 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Запоріжжя, яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватою і засуджено за те, що вона в період часу з листопада 2015 року по березень 2016 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою будівництва будівлі для здійснення підприємницької діяльності, а також подальшої передачі її в оренду чи відчуження її іншим особам, самовільно, тобто на земельній ділянці, що не була для цього відведена та без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, збудувала будівлю магазину - кафе літ.А, А-1, А-2 на самовільно зайнятій, тобто за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), земельній ділянці за адресою: м.Запоріжжя, вул.Шкільна (вул.Героїв Сталінграду)/вул.Запорізька (вул.Запорізька, 10), у тому числі за рахунок частини земельної ділянки, яка перебуває на праві оренди у ТОВ «Будівельник» та площа якої, з урахуванням плану встановлення меж земельної ділянки ТОВ «Будівельник» в натурі від 04.04.2016 року складає 1,86 кв.м. та 0,60 кв.м., а загалом - 2,46 кв.м., правомірність чого оспорюється вказаним товариством, та внаслідок чого, ОСОБА_8 завдала значної шкоди інтересам ТОВ «Будівельник», що полягає у позбавленні товариства можливості належним чином та у повному обсязі використовувати орендовані земельні ділянки кадастрові номери 2310100000:01:007:0182 та 2310100000:01:007:0075 за їх цільовим та функціональним призначенням, у тому числі шляхом здійснення на них будівництва торговельно-розважального центру з гостьовою автостоянкою у запланованих межах, для чого й отримувалися такі земельні ділянки в оренду, а також у понесенні ТОВ «Будівельник» витрат у вигляді орендної плати в розмірі 84971,71 грн., яка сплачується за земельні ділянки, використання яких за цільовим призначенням та у відповідності до проектної документації з дотриманням Державних будівельних норм, а також досягненням мети отримання в оренду земельних ділянок, унеможливлено діями ОСОБА_8 .
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ст.356 КК, як самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється підприємством, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам власника. Їй призначено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч.5 ст.74, п.1 ч.1 ст.49 КК звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
В апеляційній скарзі захисник просив вирок скасувати та кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Аргументуючи свою позицію захисник зазначив, що кваліфікуючи дії обвинуваченої за ст.356 КК, суд виходив з того, що потерпілій особі діями обвинуваченої заподіяно шкоду. Проте такі твердження суду нічим не доведені. Із самого початку розслідування провадження в якості самоправних дій обвинуваченої зазначається здійснення самовільного будівництва, тобто ті самі дії, які вже охоплені диспозицією ч.3 ст.197-1 КК. Подвійної кваліфікації такі дії не потребують, а кримінальне провадження щодо обвинуваченої за ч.3 ст.197-1 КК закрито. В матеріалах кримінального провадження відсутні заява потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК, а також відповідна виписка з ЄРДР. Отже прокурором не надано навіть доказів обґрунтованості відкриття кримінального провадження в цій частині обвинувачення. Крім того, розмір збитків, спричинених самовільним заняттям землі, повинен бути встановлений із застосуванням Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої поставною Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963. Проте ця Методика не була застосована ані органом досудового розслідування, ані експертом. Між тим, виходячи з цієї Методики розмір шкоди становить 65 грн. 61 коп., що не може вважатися значною шкодою. В порушення вимог п.6 ч.2 ст.242 КПК (в редакції станом на 05.01.2017 року) експертиза щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, не призначалась взагалі. Визнаючи обвинувачену винуватою у самовільному захопленні ділянки площею 2,46 кв.м, суд не врахував той факт, що обвинуваченій було дозволено вести проектування кафе загальною площею 0,1065 га, тобто у 433 рази більше розміру «захоплення». Таке проектування розпочалося, обговорювалося і затверджувалося на засіданні містобудівної ради. Наведене свідчить про відсутність в діях обвинуваченої складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК. Жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «Будівельник» намагалося у 2007-2015 року щось побудувати, не має. Відомостей про існування проекту немає. Відтак є незрозумілим як можна перешкодити здійснити проект будівництва, якого не має. Якщо обвинувачена розпочала інкриміновані їй дії у листопаді 2015 року, то незрозуміло яким чином вона могла перешкодити ТОВ «Будівельник» будувати те, що йому хочеться, враховуючи, що землю потерпілою особою отримано в оренду ще в грудні 2007 року. Крім того, в якості збитків виставлено всю орендну плату, сплачену ТОВ «Будівельник» за всі свої ділянки, а не за 2,46 кв.м, тобто розмір збитків збільшено у понад 1600 разів. Оскільки не доведено не тільки заподіяння значної шкоди, але і шкоди у матеріальному (грошовому виразі) взагалі, то кваліфікація дій обвинуваченої за ст.356 КК не має правової підстави.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію обвинуваченої та її захисника, які повністю підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; прокурора, яка заперечила проти скарги та просила залишити вирок суду без змін; дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно з вимогами ст.370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ч.1 ст.91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Статтею 94 КПК визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проте з матеріалів кримінального провадження вбачається, що рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК, ухвалено без додержання вищевказаних вимог закону.
Так, із наявних матеріалів провадження вбачається, що раніше у цьому провадженні ОСОБА_8 окрім обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК, яке наразі є предметом дослідження у цій справі, було також пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.197-1 КК.
Зокрема за ч.3 ст.197-1 КК ОСОБА_8 обвинувачувалася у тому, що вона у період часу з листопада 2015 року по березень 2016 року, діючи умисно з корисливих мотивів, здійснила самовільне будівництво будівлі торговельного призначення на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: м.Запоріжжя, вул.Героїв Сталінграду (вул.Шкільна) / вул.Запорізька (вул.Запорізька, 10), чим завдала значної шкоди власнику землі - територіальній громаді м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
При цьому зазначено, що проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області у квітні 2016 року документальної перевірки дотримання вимог земельного законодавства по вул.Запорізькій (вул.Авангардній)/вул.Героїв Сталінграду (вул.Шкільна) у м.Запоріжжі, встановлено, що ОСОБА_8 самовільно зайняла земельну ділянку, яка з урахуванням акта визначення площ, складеного КП «Градпроект», складає 195,27 кв.м.
Відповідно до висновку судового експерта №2255 від 22.02.2017 року за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, грошова оцінка земельної ділянки площею 195,27 кв.м., що знаходиться під самовільно добудованими частинами будівлі, розташованої по вул.Шкільній/вул.Запорізькій (вул.Запорізька, 10) у м.Запоріжжі, складає 350 753,74 грн.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження 03 квітня 2024 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_8 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.358, ч.3 ст.197-1 КК на підставі ст.49 КК у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.3 ст.197-1 КК, було закрито.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів було досліджено Акт визначення площ за адресою: вул.Шкільна (вул.Героїв Сталінграду)/вул.Запорізька у м.Запоріжжі, який було складено КП «Градпроект» на запит Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 06.04.2016 року.
Відповідно до вказаного Акта за результатами вимірів, здійснених на підставі листа - замовлення УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції, встановлено, що загальна площа будівель, що розглядаються, становить: S=288,74 м2, при цьому частини будівель займають частину земельної ділянки за кад. №231010000:01:007:0182, що знаходиться в оренді у ТОВ «Будівельник».
Крім того, колегією суддів було досліджено план встановлення меж земельної ділянки ТОВ «Будівельник» в натурі, на якому позначено земельну ділянку ТОВ «Будівельник» та об'єкт самочинного будівництва, в тому числі і земельні ділянки площею 1,86 кв.м та 0,60 кв.м. за рахунок яких самочинно побудовано будівлю магазину - кафе.
На підставі такого дослідження колегія суддів установила, що до складу земельної ділянки площею 195,27 кв.м., яку самовільно зайняла ОСОБА_8 і якій в цій частині було пред'явлено обвинувачення за ст.197-1 КК та кримінальне провадження по якому закрито, повністю входять і земельні ділянки площею 1,86 кв.м. та 0,60 кв.м., які перебувають в оренді у ТОВ «Будівельник» і щодо яких ОСОБА_8 інкримінується вчинення самоправства у даному кримінальному провадженні. Тобто земельні ділянки площею 1,86 кв.м. та 0,60 кв.м. повністю охоплюються межею ділянки площею 195,27 кв.м.
Разом з тим, стаття 61 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Заборона подвійної відповідальності (non bis in idem) передбачає, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення. Це правовий принцип, що гарантує, що ніхто не буде караним більше одного разу за одне й те саме діяння.
Цей принцип має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
Принцип "non bis in idem" поширюється на всі види юридичної відповідальності, зокрема кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну.
Цей принцип є міжнародно визнаним правом людини і є невід'ємною складовою права на справедливий судовий розгляд. Суд не може повторно розглядати справу, якщо особа вже була засуджена або виправдана за те саме діяння.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, вимога прокурора про притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за самоправне використання самовільно зайнятих земельних ділянок, загальною площею 2,46 кв.м. (1,86+0,60), які повністю входять до площі самовільно зайнятої ОСОБА_8 земельної ділянки (195,27 кв.м.), за що їй було пред'явлено обвинувачення за ч.3 ст.197-1 та кримінальне провадження в цій частині вже закрито ухвалою суду від 03 квітня 2024 року, є нічим іншим як вимогою про подвійну юридичну відповідальність ОСОБА_8 одного виду за одне і те саме правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України та принципу "non bis in idem", який визнається та діє в Україні.
Крім того, ч.1 ст.2 КК визначає, що єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності є наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні всіх ознак кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Кожний склад кримінального правопорушення обов'язково складається з наступних елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає кримінальну відповідальність особи.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.356 КК, є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Саме з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника кримінальне правопорушення визнається закінченим.
Таким чином, зазначений склад кримінального правопорушення належить до так званого матеріального, оскільки настання наслідків - є обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення.
Так, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 квітня 2024 року про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_8 за ч.4 ст.358, ч.3 ст.197-1 КК було встановлено, з чим погодились як сторона захисту, так і сторона обвинувачення, що вартість самовільно зайнятої ОСОБА_8 земельної ділянки загальною площею 195,27 кв.м. становить 350 753,74 грн, що підтверджується і висновком експерта №2255 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи.
Таким чином, виходячи з наведеного вартість одного квадратного метра самовільно зайнятої ОСОБА_8 земельної ділянки складає 1796 грн 25 коп (350 753,74?195,27). Відтак, вартість земельних ділянок загальною площею 2,46 кв.м, самоправне використання яких інкримінується ОСОБА_8 за ст.356 КК, і які входять до складу земельної ділянки загальною площею 195,27 кв.м., яку самовільно зайняла ОСОБА_8 , складає 4418 грн 78 коп (1796,25?2,46), що, з огляду на об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК, не може вважатися значною шкодою для ТОВ «Будівельник». Між тим, заподіяння значної шкоди є обов'язковою ознакою складу передбаченого ст.356 КК кримінального правопорушення.
При цьому колегія суддів критично ставиться до наведеного прокурором в обвинувальному акті розрахунку шкоди, завданої ТОВ «Будівельник» самоправними діями ОСОБА_8 , яку визначено у розмірі 84971,71 грн, яка складається виключно з вартості орендної плати, сплаченої ТОВ «Будівельник» в період з 01.10.2013 року по 31.01.2017 року (т.3 а.п.9), оскільки обвинуваченій ОСОБА_8 за ст.356 КК інкриміновано самоправне використання земельних ділянок у вкрай мізерному розмірі - всього 2,46 кв.м. у порівнянні із загальною площею ділянки розміром 1477 кв.м., яку орендувало ТОВ «Будівельник».
Більш того, якщо виходити із запропонованого прокурором розрахунку, то вартість оренди одного квадратного метра ділянки, на якій обвинувачена самоправно збудувала будівлю магазина - кафе, становить 34 541 грн (84971,71?2,46), що на переконання колегії суддів є нісенітним.
Крім того, у пред'явленому ОСОБА_8 за ст.356 КК обвинуваченні йдеться про те, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 самовільно побудувала об'єкт нерухомості, було порушено встановлене законом та договором оренди землі право ТОВ «Будівельник» належним чином реалізувати свої законні права та інтереси (право оренди), у тому числі шляхом будівництва на земельних ділянках об'єктів нерухомості у відповідності до проектної документації на будівництво торговельно-розважального центру, для чого такі земельні ділянки виділялися, що спричинило товариству значну шкоду.
Зокрема прокурор наполягав на тому, що такими незаконними діями ОСОБА_8 були порушені права ТОВ «Будівельник» на використання в повній мірі орендованих земельних ділянок для досягнення цілей, для яких вони отримувалися. Так, за твердженням прокурора в обвинувальному акті, ТОВ «Будівельник» ще до початку самочинного будівництва, зокрема, у 2010 році був розроблений ескізний проект на будівництво торговельно-розважального центру, але в результаті самоправних дій ОСОБА_8 було порушено дійсне право ТОВ «Будівельник», оскільки у зв'язку з незаконним розташуванням об'єкту самочинного будівництва, торговельно-розважальний центр з гостьовою автостоянкою не можуть бути побудовані в запланованих проектною документацією межах.
Разом з тим, ні під час судового розгляду в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду прокурором на підтвердження висунутого в цій частині обвинувачення не було надано ні проектної документації ТОВ «Будівельник» на будівництво торговельно-розважального центру, ні навіть ескізного проекту на його будівництво.
Проте відсутність зазначеної документації об'єктивно позбавляє можливості переконатися у твердженні прокурора про те, що саме внаслідок протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_8 , а не у зв'язку з іншими об'єктивними обставинами ТОВ «Будівельник» було позбавлено можливості реалізувати свої законні права щодо будівництва торговельно-розважального центру. За відсутності цієї документації неможливо встановити, що саме (електротрансформатор, каналізаційний колектор, енергомагістраль, тощо чи альтанка з парканом) мало б розташовуватися на земельних ділянках площею відповідно 1,86 кв.м. та 0,60 кв.м., які перебувають на праві оренди у ТОВ «Будівельник», а відтак і встановити, що саме внаслідок самочинного будівництва на цих ділянках не була можливою побудова торговельно-розважального центру вцілому.
Про обґрунтованість таких сумнівів свідчить і та обставина, що станом навіть на 2025 рік даний торговельно-розважальний центр не було побудовано і навіть не розпочато його будівництво. На теперішній час договір оренди земельної ділянки між ТОВ «Будівельник» та Запорізькою міською радою припинив свою дію. Також апеляційним судом установлено, що на теперішній час власник ТОВ «Будівельник» змінився. Будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, за викликом не з'явився, своєї зацікавленості у розгляді даного кримінального провадження, а так само бажання реалізувати свої права щодо участі в судовому засіданні, у безпосередній перевірці доказів, а також висловлення своєї думки з приводу обвинувачення тощо не проявив.
На переконання колегії суддів, сукупність наведених обставин об'єктивно свідчить про недоведеність стороною обвинувачення, а фактично про відсутність факту заподіяння обвинуваченою ОСОБА_8 значної шкоди ТОВ «Будівельник», що є обов'язковою ознакою складу передбаченого ст.356 КК кримінального правопорушення, а відтак і про відсутність в діях обвинуваченої складу даного кримінального правопорушення, про що слушно зазначено в апеляційній скарзі захисника.
Наведеного суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим ухвалив судове рішення, яке не може вважатися законним та обґрунтованим.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно зі ст.417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
Відтак, колегія суддів, дослідивши під час апеляційного розгляду письмові докази у справі, зокрема план встановлення меж земельної ділянки ТОВ «Будівельник» в натурі (т.3 а.п.10); акт визначення площ за адресою: вул.Шкільна, (вул.Героїв Сталінграду)/вул.Запорізька у м.Запоріжжі (т.3 а.п.54); запит Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до КП «Градпроект» (т.3 а.п.55-56); відповідь Управління Держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області (т.3 а.п.57-58); висновок експерта №2255 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи (т.3 а.п.70-72); Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.02.2016 року (т.3 а.п.96); протокол про адміністративне правопорушення від 23.02.2016 року щодо ОСОБА_8 (т.3 а.п.97); лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про направлення матеріалів справи ОСОБА_8 (т.3 а.п.100); протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2016 року щодо ОСОБА_8 (т.3 а.п.107); Акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ «Будівельник» для розташування гостьової автомобільної стоянки по вул.Героїв Сталінграду/вул.Авангардній/вул.Запорізькій (т.3 а.п.182), вважає, що за встановлених обставин вирок суду щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо неї закриттю з підстав відсутності в діянні обвинуваченої складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах кримінального провадження заяви ТОВ «Будівельник» про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК, та витягу з ЄРДР, є безпідставними, оскільки така заява наявна в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.п.239-240) і була досліджена під час апеляційного розгляду, а витяг з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне правопорушення за ст.356 КК, було надано прокурором під час апеляційного розгляду, з яким сторона захисту мала можливість ознайомитися. Між тим, зазначене не впливає на суть прийнятого апеляційним судом рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 417, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 в цій справі скасувати.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ст.356 КК України закрити за відсутністю в її діянні складу даного кримінального правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4