Справа № 296/7215/24
2/296/914/25
"22" квітня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді Маслак В.П.,
за участі секретаря судового засідання Рабчинській Я.В.,
розлянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Києво-Світошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконачого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович,-
До Корольовського районного суду м. Житомира 08.08.2024р. надійшли матеріали вказаної позовної заяви в якій ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Світошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований за № 13883 від 17.05.2021р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Ондайн Фінанс» боргу за кредитним договором №303653040 у розмірі 17365,00 грн.
В обгрунтування зазначених вимог ОСОБА_1 вказує, що 17.05.2021р. приватним нотаріусом Києво-Світошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 13883. Про вчинення виконавчого напису ОСОБА_1 стало відомо після надходження відповідної інформації в застосунок «Дія».
Позивач стверджує, що оскаржуваний виконавчий напис є незаконним, необґрунтованим та таким, що вчинений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, порушує вимоги п.3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року за № 296/5. Крім того, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. З огляду на вищезазначене, представник позивача просить вимоги позовної заяви задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.08.2024р. прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
ОСОБА_1 у позовній заяві вказав, що не заперечує щодо винесення заочного рішення та просив провести розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача та треті особи не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, заяв від останніх не надходило, про причини неявки суд не повідомили.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За загальним правилом ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
З матеріалів справи встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Світошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 17.05.2021р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 13883, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Онлайн Фінанс», заборгованість за Кредитним договором 303653040 від 02.01.2020р. і плату за вчинення виконавчого напису у загальному розмірі 17365,00 грн. (а.с. 18).
Відповідно постанови приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. від 07.10.2021р. відкрито виконавче провадження ВП №67068079 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису (а.с. 16).
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.18 ЦК України).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється ЗУ «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 ЗУ «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п.19 ст.34 ЗУ «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 ЗУ «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст.87, 88 ЗУ «Про нотаріат» (у редакції, чинній станом на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Відповідно до п.1 постанови КМУ від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із копії оскаржуваного виконавчого напису, приватним нотаріусом 17.05.2021р. вчинено виконавчий напис, в тому числі і на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 та зміненому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка набрала законної сили 22 лютого 2017 року, пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів визнано незаконним та нечинним.
Отже, 17.05.2021р. вчиняючи виконавчий напис № 13883, приватний нотаріус Грисюк О.В. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови №662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
У постанові ВС від 23.05.2018 у справі №640/2704/16-ц зазначено, що з урахуванням приписів ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», боржник має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Таким чином, матеріали справи не містять, а відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження подання останнім для вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу документів, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, чинною на момент вчинення нотаріальних дій.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія» Онлайн Фінанс» не спростовані доводи позивача про відсутність існування будь-яких зобов'язальних правовідносин з товариством та наявності у позивача будь-якої безспірної заборгованості перед відповідачем, в зв'язку з чим оскаржуваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Світошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, зареєстрований за № 13883 від 17.05.2021р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Ондайн Фінанс» боргу за кредитним договором 303653040 у розмірі 17365,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Ондайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В. П. Маслак