Іменем України
10.06.2025 Справа №607/11689/25 Провадження №1-кс/607/3311/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошилівці Заліщицького району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
06.06.2025 прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025.
Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так, згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнятий Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджений Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введений воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжений по даний час.
Згідно з ч. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 (далі за текстом - Закон України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно із ч. 8 «Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Так, під час проведення досудового розслідування встановлено, що в кінці січня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 вступив із ОСОБА_5 та іншими особами у злочинну змову, направлену на незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, за грошову винагороду у сумі 13000 доларів США.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, діючи з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, в кінці січня 2025 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, під час розмови із ОСОБА_6 повідомив останньому про те, що в порушення вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» може організувати та посприяти йому у незаконному перетині державного кордону України.
Так, 20.03.2025 об 11 год. 45 хв. ОСОБА_5 , діючи з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , з метою організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_6 з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю зустрівся із останнім у м. Борщів Чортківського району Тернопільської області поблизу Борщівської РДА. Під час зустрічі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що перетин державного кордону України буде здійснюватися поза офіційними пунктами пропуску на кордоні із Республікою Молдова, і це буде коштувати 13000 доларів США.
Надалі ОСОБА_5 дав ОСОБА_6 номер телефону ОСОБА_4 та сказав, що для організації переправлення через державний кордон України ОСОБА_6 їм обом необхідно зустрітись із ОСОБА_4 .
У подальшому ОСОБА_5 , діючи з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами, 27.03.2025 о 12 год. 54 хв. за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_6 у м. Борщів Чортківського району Тернопільської області поблизу Борщівської РДА. Під час розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились, що останній дасть ОСОБА_5 частину грошових коштів у сумі 5000 доларів США за організацію перетину державного кордону України, решта суми у розмірі 8000 доларів США буде у дружини ОСОБА_6 , яка повинна їх віддати ОСОБА_5 після того, як ОСОБА_6 незаконно перетне державний кордон України та буде перебувати у Республіці Молдова.
Крім цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились зустрітись із ОСОБА_4 для узгодження деталей організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску.
У подальшому ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 09.04.2025 о 12 год. 54 хв. за попередньою домовленістю зустрілись із ОСОБА_6 у м. Борщів Чортківського району Тернопільської області, поблизу міського стадіону. Під час розмови ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, повідомив ОСОБА_6 , що виїжджати можна в будь-який момент при наявності у нього грошових коштів для цього, які він має залишити у ОСОБА_5 . Також ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_6 заберуть інші особи з м. Тернополя та на автомобілі довезуть його до м. Києва, де його заселять в готель. Після ночівлі його завезуть в м. Одесу, де також заселять у готель. Після ночівлі ОСОБА_6 переведуть через державний кордон України поза офіційними пунктами пропуску в Одеській області у Республіку Молдова. Після цього ОСОБА_5 передасть ОСОБА_4 грошові кошти, які йому залишив ОСОБА_6 .
Надалі 13.04.2025 ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 5000 доларів США як частину із обумовленої суми грошових коштів за організацію та сприяння йому у незаконному перетині державного кодону України.
15.04.2025 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та з іншими невстановленими особами, забезпечив ОСОБА_6 транспортним засобом марки «Hyundaі Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , яким ОСОБА_6 мали доставити до м. Києва та у подальшому на іншому автомобілі довезти до Одеської області, а саме до кордону із Республікою Молдова, де останній мав перетнути його поза межами офіційних пунктів пропуску.
Однак 15.04.2025 о 10 год. 48 хв. на автомобільній дорозі біля АЗС «WOG» Підволочиського району Тернопільської області транспортний засіб марки «Hyundaі Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений правоохоронними органами, а злочинні дії ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб були припинені.
Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
15.04.2025 ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
16.04.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
17.04.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 13.06.2025, а також визначено заставу у розмірі 242240 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 ; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
18.04.2025 заставодавцем внесена визначена застава та ОСОБА_4 звільнений з-під варти.
Прокурор зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчої судді від 17.04.2025, продовжують існувати та не зменшились.
За таких підстав прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотанняпідтримала з викладених у клопотанні підстав та просила клопотання задовольнити повністю.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 5 ст. 194 КПК України визначає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Слідча суддя встановила, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
15.04.2025 ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
16.04.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
17.04.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначено заставу у розмірі 242240 грн та у випадку внесення застави покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 ; здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Строк дії указаних обов'язків визначений до 13.06.2025.
Відповідно до повідомлення про звільнення 18.04.2025 заставодавцем внесена застава за ОСОБА_4 у розмірі 242240 грн та підозрюваний звільнений з-під варти.
Відтак станом на даний час підозрюваний ОСОБА_4 рахується таким, відносно якого діє запобіжний захід у виді застави та який зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчої судді від 17.04.2025.
При цьому при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вважала доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
10.06.2025 ухвалою слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025 до чотирьох місяців, тобто до 15.08.2025.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи допиту свідка ОСОБА_6 від 24.03.2025, 09.04.2025, 15.04.2025; протокол пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 09.04.2025 та довідка до нього; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 03.04.2025, 09.04.2025; протокол про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 03.04.2025.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та встановлені у судовому засіданні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Також прокурор в судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Так, ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Відтак слідча суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зменшився.
Також слідча суддя вважає, що не перестала існувати можливість знищення, приховання або спотворення ОСОБА_4 будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що протиправна діяльність ОСОБА_4 може бути багатоепізодною з залученням значної кількості інших осіб. При цьому органом досудового розслідування продовжують проводитись слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, яким ОСОБА_4 сприяв у незаконному перетині держаного кордону України, та осіб, які причетні до указаної протиправної діяльності, а також свідків вчиненого кримінального правопорушення. Відтак ОСОБА_4 все ще може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед невідшукану на даний час документацію, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. При цьому досудовим розслідуванням не встановлені усі свідки та очевидці події та вказані особи не допитані. Водночас останні можуть бути відомі підозрюваному, який як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показань, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань. Також підозрюваний особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ним показів чи надання показів в його користь.
Крім цього, і ризик того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має законного джерела доходу. Відтак з метою особистого збагачення ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність, яка була здійснена з метою одержання незаконного прибутку. Також 12.03.2024 до суду скерований обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 204; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 204; ч. 2 ст.27, ч. 3 ст. 204; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204; ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 204; ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 204 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_4 є особою, схильною до протиправної діяльності, та на шлях виправлення не став.
Відтак слідча суддя встановила, що усі ризики, визначені ухвалою слідчої судді при застосуванні запобіжного заходу, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків для стримування таких ризиків.
Крім цього, прокурор довів, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним завершити проведення ряду судових експертиз, а також долучити їх висновки до матеріалів кримінального провадження; встановити інших осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення; виконати інші слідчі дії, потреба в яких може виникнути внаслідок проведення вже визначених слідчих (розшукових) дій; відповідно до вимог ст. 290 КПК України відкрити сторонам матеріали кримінального провадження.
Відтак з огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, переконливість наявних ризиків, які не зменшились та продовжують існувати, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, характер вчинення кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що прокурор довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним вище ризикам, а тому вважає за необхідне продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , на запропонований прокурором строк.
Указані обов'язки з урахуванням їх тривалості не виходять за межі розумного строку, відповідають характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та на даному етапі досудового розслідування є доцільними та необхідними з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. 177, 184, 194, 199, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000370 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити повністю.
Продовжити на 2 (два) місяці строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_6 у цьому ж кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії ухвали до 10.08.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1