Справа № 308/4527/24 Провадження № 2/304/95/2025
04 червня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 308/4527/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований міськвідділом ЗАГС м.Шепетівка Хмельницької області 01 листопада 1991 року, актовий запис № 427; стягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01 листопада 1991 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований міськвідділом ЗАГС м. Шепетівка Хмельницької області, про що зроблено актовий запис № 427. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей - доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вже досягли повноліття. Через різні погляди на сімейні відносини на даний час шлюбні відносини між ними як подружжям припинені, з квітня 2023 року проживають окремо. Оскільки шлюб фактично перестав існувати та має формальний характер, а подальше його збереження буде суперечити її інтересам, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14 березня 2024 року підсудність цивільної справи № 308/4527/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу визначено Перечинському районному суду.
Двадцять другого березня 2024 року вказана справа надійшла до Перечинського районного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим-суддею у ній визначено суддю Ганька І.І.
Ухвалою судді Перечинського районного суду від 25 березня 2024 року прийнято подану позовну заяву та відрито провадження у даній цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак призначено судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву.
Ухвалою суду від 09 липня 2024 року надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення 6 (шість) місяців, а провадження у справі до закінчення визначеного судом строку для примирення зупинено.
Ухвалою судді від 13 січня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу поновлено.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити, оскільки строк для примирення результату не дав. Одночасно просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_5 та не вирішувати питання процесуальних витрат.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, відзив не подав, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 01 листопада 1991 року у Міськвідділі ЗАГС м. Шепетівка Хмельницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 427. Як вбачається з позовної заяви, двоє дітей подружжя від даного шлюбу на даний час досягли повноліття.
Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейні відносини; з квітня 2023 року вони проживають окремо. Питання розірвання шлюбу позивачем обдумане, тому строк для примирення, наданий подружжю, результатів не дав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що позивач у зв'язку з реєстрацією шлюбу із ОСОБА_2 змінила своє прізвище, тому після розірвання шлюбу згідно ст. 113 СК України має право надалі іменуватися цим прізвищем.
Крім цього, суд встановив, що згідно квитанції ID: 4164-4320-1429-0795 від 05 березня 2025 року позивачем сплачено 1 211,20 грн судового збору.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 , з урахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 01 листопада 1991 року у Міськвідділі ЗАГС м. Шепетівка Хмельницької області, актовий запис № 427 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Ганько І. І.