Справа №: 302/781/25 3/302/306/25
16.06.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 204-1 ч.2 КУпАП за протоколом серії ЗхРУ № 355944 від 03.06.2025 року, який складений начальником відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним простором судном відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 08.07.2003 року Дніпровським РУ ГУМВС України в м.Києві, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 27.07.2017 року Дніпровським відділом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м.Києві та Київської області, РНОКПП НОМЕР_4 , номер телефону: НОМЕР_5 , непрацюючого, протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, -
Згідно з зазначеним протоколом 03.06.2025 року о 14 год 30 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Міжгір'я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було громадянина України ОСОБА_2 , який спільно з громадянином України ОСОБА_3 здійснили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску через державний кордон у складі групи осіб, чим порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».
Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання на розгляд справи не з'явився, проте його захисник подав його письмові пояснення, згідно яких він просить закрити провадження в цій справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП. Свою позицію він обґрунтовує тим, що вказаний протокол не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав. 02.06.2025 він разом з своїм кумом ОСОБА_3 та їхніми дружинами заїхали в Закарпатську область, на автомобілі ОСОБА_3 . Фіат добло, номер НОМЕР_6 після відпочинку в м.Львові. Поселилися вони у готелі «У лева», який розташований між селами ОСОБА_4 та Подобовець. Приблизно о 12.00 годині 03.06.25 компанія з с.Пилипець вирушила на Синевирське озеро, їх зупинили поліцейські на переході в с.Сойми у напрямку від с.Пилипець до с-ща Міжгір'я. Поліцейські перевірили посвідчення водія ОСОБА_3 та техпаспорт на автомобіль, яким він керував. Разом з поліцейськими до автомобіля підійшов працівник ТЦК та попросив показати документи з Резерв+. Після цього він сказав, що по деяким документам треба зробити уточнення і треба проїхати у приміщення ТЦК. На дану пропозицію вони з ОСОБА_3 погодилися і приблизно о 12.20 приїхали у с-ще Міжгір'я та зайшли у приміщення ТЦК. З цього моменту і до 12.06.2025 ОСОБА_2 був обмежений у вільному пересуванні робітниками ТЦК. Того ж дня ОСОБА_3 викликав поліцію у приміщення ТЦК с-ща Міжгір'я з приводу незаконного утримання. Поліція приїхала приблизно о 16.00 і оформила заяву про незаконне утримання, яке підписав ОСОБА_3 . Натомість ОСОБА_2 утримувався у ІНФОРМАЦІЯ_2 до 12.06.25, після чого його відпустили і він поїхав до місця свого проживання в м.Київ. ОСОБА_2 зазначає, що прикордонників на пості ОСОБА_5 не було, щоб складали відносно нього якісь протоколи про незаконний перетин кордону він не пам'ятає. Наголошує, що жодного незаконного перетину чи спроби такого він не вчиняв, наміру таке зробити також не мав
Аналогічні письмові пояснення надав і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судді Готрі В.Ю. у справі про адмінправопорушення, передбачене ст.204-1 ч.2 КУпАП, яка стосується його.
Захисник-адвокат Химинець М.І. підтримав позицію ОСОБА_2 щодо закриття провадження у справі, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголосивши, що в с.Сойми немає жодного державного кордону чи пунктів пропуску через державний кордон України. Крім того, у протоколі не зазначено, який саме способом намагався незаконно перетнути державний кордон ОСОБА_2 .
Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, заслухавши позицію сторони захисту, суддя дійшов такого висновку.
Стаття 204-1 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищенаведених порушень.
Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.
Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 355944 від 03.06.2025 року, який ОСОБА_2 відмовився підписувати в присутності двох свідків та від дачі особистих пояснень;
- довідку про результати затримання 2-х громадян України на ділянці відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 03.06.2025 року, яка складена старшим офіцером ПОРВ ОСОБА_6 та погоджена начальником ПОРВ ГОРВ 27 О.Осмачко, де зазначено таке. ОСОБА_2 в ході опитування пояснив, що разом з товаришем ОСОБА_3 , у зв'язку з скрутним матеріальним становище, сімейними проблемами та небажанням надалі проживати в Україні, шукали незнаний спосіб перетнути державний кордон України для подальшого переїзду в Німеччину. Тому вони вирішили самостійно прокласти шлях через Гугл мапс до Румунії. Для цього 02.06.2025 року товариші близько 21 год прибули поїздом на залізничний вокзал м.Львова, де залишились на ночівлю, а 03.06.2025 року близько 10 год вирушили до м.Хуста, скориставшись послугами Блаблакар. Під час перевірки транспортного засобу ДПС України на контрольному посту, який знаходиться у н.п.Міжгір'я, було виявлено та доставлено ОСОБА_2 до підрозділу ДПС.
Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення, у тому числі, які б фіксували визнання ОСОБА_2 намір незаконно перетнути державний кордон України.
У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Натомість ОСОБА_2 від підпису протоколу відмовився, працівники прикордонної служби не вилучили від ОСОБА_2 жодних речей чи документів, які б могли були бути знаряддями чи засобами вчинення правопорушення. З обставин справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .
Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.2 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Міжгір'я знаходиться на відстані більше 70 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.
Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).
Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.
Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення (недоведеністю вини).
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова складена 16.06.2025.
Суддя: В. П. Кривка