Справа № 298/496/25
Номер провадження 3/298/357/25
13 червня 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., за участі захисника Гайданки Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, з середньою освітою, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 283579 від 27.03.2025 водій гр. ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Шкода Октавія днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів та мови) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на місці зупинки у порядку, передбаченому законом, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення ТЗ на узбіччі дороги, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
12.06.2025 на адресу суду від ОСОБА_3 надійшло «заявление/пояснение», складене на іноземній мові, а саме - російській, без перекладу на Українську мову, до якого долучено посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 , орган, що видав 2101.
12.06.2025 на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката Гайданки Т.М., в якому заперечується факт вчинення ОСОБА_4 27.03.2025 адміністративного правопорушення, що інкримінується йому згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 27.03.2025 серії ЕПР1 № 283579. Зокрема, захисник вказує, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Наголошуючи на тому, що ОСОБА_2 є громадянином іншої країни, а саме - Молдавської Республіки, вказує на ту обставину, що, з огляду на незнання правопорушником української мови, працівниками поліції при складанні протоколу істотно порушено його процесуальні права, в тому числі, права на захист. Як зауважує захисник, ОСОБА_2 вивчав румунську, російську, молдавську та гагаузьку мови, що стверджено дипломом про закінчення загальної середньої неповної освіти серія Ф №087542 від 22.06.1994, атестатом про середню освіту серія ACGR №0002259, копії яких долучив до клопотання, та не вивчав українську мову й не розуміє її. Вказує, що ОСОБА_2 не розумів, що стосовно нього складають протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з його відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, посилаючись на положення КУпАП, «міжнародних норм права та практики міжнародного суду», вказав, що працівниками поліції не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складання протоколу та не було належним чином роз'яснено його права та обов'язки, в тому числі гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст. 268 КУпАП. Враховуючи наведені обставини, вказує, що через те, що співробітниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та направленні його до суду порушено вимоги ст. 256 КУпАП, протокол не може бути визнаним допустимим доказом, а тому слід закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_2 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання судових повісток на вказаний ним у заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення номер телефону.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат Гайданка Т.М. проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 не заперечив, вказавши, що останній обізнаний про час та місце справи та не заперечує проти розгляду справи за його відсутності. Крім того наполягав на закритті провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення з підстав, наведених у письмовому клопотанні, наполягаючи на тому, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що за змістом ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою, а також обмеженість строків розгляду справи, суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 - адвоката Гайданки Т.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя встановила таке.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
В ч. 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.
Оцінивши зібрані по справі докази, суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 283579 від 27.03.2025;
- рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Ужгородського РУП УНП в Закарпатській області, старшого лейтенанта поліції Ковача С. від 28.03.2025, в якому йдеться про те, що 27.03.2025 близько 22:40 год. був зупинений автомобіль марки Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , та під час перевірки встановлено, що водій керує транспортним засобом без посвідчення водія при собі, а також у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння з явними ознаками алкогольного сп'яніння, останньому біло запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, від чого водій категорично відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.03.2025;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.03.2025. серії ЕНА № 4369811, відповідно до якої ОСОБА_3 за керування транспортним засобом, у якого не освітлювався номерний знак у темну пору доби, а також не пред'явив для перевірки посвідчення водія, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП;
- інформацією з пошукової бази Армор за параметрами автомобіля, з якої вбачається, що власником транспортного засобу є ОСОБА_2 ;
- переглянутими 4 відеозаписами, що містяться на DVD-R диску, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, на яких, зокрема: зафіксовано момент зупинки транспортного засобу марки Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_2 в достатній мірі володіє українською мовою, оскільки розуміє все, що йому повідомляють працівники поліції, розуміє питання, які задають йому працівники поліції та надає на них відповіді, момент, коли поліцейські просять його пред'явити посвідчення водія та документ на транспортний засіб, на що ОСОБА_2 спочатку вказав, що такі є в «Дії», однак через невдалу спробу зайти у вказаний застосунок вказав, що документів нема; те, що поліцейськими надавалось ОСОБА_5 достатньо часу для здійснення дзвінків, щоб реалізувати своє право на захист; те, як ОСОБА_2 вказав, що він «вместє бухали» разом з поліцейськими; момент, коли ОСОБА_2 погрожував поліцейським, використовуючи нецензурну лексику.
Також за наслідками перегляду вказаних відеозаписів суд переконався про наявність у ОСОБА_3 явних ознак алкогольного сп'яніння - нечітка мова, порушення координації рухів, нестійка хода.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних доказів в ході судового розгляду не встановлено.
При цьому суддя відхиляє доводи, наведені захисником Мокана П., оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковано вірно, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені в ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
Накладаючи адміністративне стягнення, суддя керується положеннями статті 23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Також відповідно до статті 33 КУпАП суддя враховує характер вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність встановлених суддею обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_6 .
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме - грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, особу правопорушника, суд вважає за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік..
На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме визначеній ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_3 слід стягнути в даній справі судовий збір у розмірі 605 грн.60 коп.
Керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, 283 - 285, 287 - 291 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення , та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Повний текст постанови складено 16.06.2025.
Суддя Ротмістренко О.В.