справа № 619/1799/25
провадження № 2/619/1046/25
Заочне рішення
Іменем України
16 червня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/1799/25,
імена (найменування) учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачка: ОСОБА_2 ,
третя особа: Служба у справах дітей Височанської селищної ради Харківської області,
вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 01.04.2025 звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У обґрунтування позову зазначено, що 16.02.2019 вони зареєстрували шлюб, який розірвано за рішенням суду. Відповідачка залишила доньку на його виховання та влаштовує своє особисте життя за кордоном, з дитиною не спілкується, у вихованні та утриманні дитини участі не приймає. У лютому 2025 року відповідачка заборонила проживати йому з донькою у належній їй квартирі, внаслідок чого він змушений був покинути квартиру та винаймати інше житло. Відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків. Відповідачка веде свавільне життя та не бажає приділяти увагу дитині, не спілкується з донькою взагалі. Відповідачка не має власного доходу, є безробітною та не бажає працевлаштовуватися.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 02.04.2025 судом сформовано засобами системи «Електронний суд» з Єдиного державного демографічного реєстру відповідь № 1254133 щодо місця проживання (перебування) відповідачки.
Ухвалою суду від 03.04.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.04.2025.
Відповідно до ухвали суду від 24.04.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 19.05.2025, у якому оголошено перерву до 16.06.2025 у зв'язку з ненадходженням до суду висновку Служби у справах дітей Височанської селищної ради Харківської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачку.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу зареєстрованого місця проживання, яка повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена.
Крім того, відповідачка повідомлялася про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки у додаток «Viber» на номер, зазначений у позові, про що свідчить довідка про доставку повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, не подала відзив, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її матір'ю записана ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.06.2019 (а.с. 29).
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з нормами статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись усупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.
Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Як роз'яснено в пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, N 3 (далі - Постанови) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У абзаці 2 пункту 16 Постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідачка не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.
Відповідачка, яка являється матір'ю дитини, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки.
Статті 150, 157 СК України передбачають, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
За нормою п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За відомостями акту, складеного депутатом Дергачівської міської ради 21.01.2025, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживає донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина на даний час проживає за кордоном (а.с. 26).
ОСОБА_3 , 07.06.2019 зарахована за заявою батька ОСОБА_1 та дійсно з 01.11.2024 по теперішній час відвідує дитячий центр розвитку «KARANDASHY», що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 87, про що надана відповідна довідка від 23.05.2025 за вих. №23/05/1 (а.с. 85).
За відомостями Витягу з електронного реєстру листків непрацездатності з 29.11.2024 по 03.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 11.03.2025 по 14.03.2025 ОСОБА_1 перебував на лікарняному по догляду за хворою дитиною (а.с. 86-88).
У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що відповідачка виїхала за кордон з дитиною, але потім її привезла батьку і з того часу донька проживає з ним, а мати з дитиною не спілкується, її не бачить, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні не приймає.
У судовому засіданні позивач пояснив, що відповідачка заборонила їм з донькою проживати у належній їй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим, він змушений винаймати інше житло за адресою: АДРЕСА_2 , про що надав договір про безоплатне користування будинком від 01.03.2025 (а.с. 23-24).
За відомостями військово-облікового документу з мобільного застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 має тип відстрочки «Бронювання до 10.01.2026 (а.с. 25, 57).
Крім того, матеріали справи містять нотаріально посвідчену 14.11.2024 заяву, у якій ОСОБА_2 повідомила, що шлюбні відносини з ОСОБА_2 припинені, вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_3 (а.с. 27).
04.04.2025 начальником та спеціалістом Служби у справах дітей Височанської селищної ради складено Акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , та зазначено, що за цією адресою він проживає з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина має окрему кімнату, речі відповідно віку та сезону, планшет, велосипед. На запитання про маму дитина відсторонюється. Відповідачка виїхала за кордон з іншим чоловіком (а.с. 81).
Частиною 5 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Височанська селищна рада Харківського району Харківської області надала висновок № 135/01-44 від 08.04.2025, за відомостями якого, з метою захисту найкращих інтересів дитини, враховуючи фактичні сімейні обставини та самоусуненні матері від виконання її батьківських обов'язків, вважають за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 78-80).
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Дослідивши висновок, суд не знаходить підстав для непогодження з висновком органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком, оскільки він узгоджується з дослідженими у судовому засідання доказами.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню з відповідачки на його користь, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Учасникам справи надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 КПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
третя особа: Служба у справах дітей Височанської селищної ради, ЄДРПОУ 43956718, адреса місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с-ще Високий, вул. Бульварна, 18.
Суддя І. М. Нечипоренко