справа № 619/764/25
провадження № 2-а/619/18/25
16 червня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіЖорняк О.М.
Ім'я (найменування) учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
13 червня 2025 року рішенням Дергачівського районного суду Харківської області позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 в справі про адміністративне правопорушення № 1/73 від 28.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрито.
В даному рішенні судом помилково допущено описку, а саме: в резолютивній частині рішенні допущено описку в абзаці 3 та вказано «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)», замість вірного «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)».
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд дійшов висновку про внесення виправлень з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Отже, описками є помилки, зумовлені неправильним написанням слів, але не всіх, а лише тих, які мають істотний характер і можуть ускладнювати його розуміння чи виконання судового рішення. Під загальним поняттям описка розуміється неправильне написання слів. Що ж стосується цивільного провадження, то законодавець надав право суду за власною ініціативою або за заявою учасника справи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер.
Як вбачається з матеріалів справи, в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/764/25 від 13.06.2025, а саме: в резолютивній частині рішення допущено описку в абзаці 3 та помилково вказано «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)», замість вірного «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)».
Отже, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виправлення описки в рішенні суду, оскільки судом встановлено, що дана описка унеможливлює виконання рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 293 КАС України учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.
Частиною першою статті 294 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Згідно з п. 14 ч. 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.
Отже, ухвала суду першої інстанції про виправлення описки може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 253, 256, 294 КАС України, суд
постановив:
Внести виправлення описки в рішенні Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/764/25 від 13.06.2025, а саме: в резолютивній частині рішення виправити описку в абзаці 3 та замістьпомилково вказаного «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)», вважати вірним «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошенняпротягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Жорняк