16 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/2104/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича
на рішення Господарського суду Київської області
від 04.12.2024,
на додаткове рішення Господарського суду Київської області
від 18.12.2024
у складі судді Мальованої Л.Я. та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
від 21.04.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
до Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича
про стягнення 167 902,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича про стягнення 167 902,00 грн, з яких: 100 361,82 грн основного боргу; 7 205,93 грн 3% річних; 15 154,63 грн інфляційних втрат; 25 741,54 грн пені; 19 433,76 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням обов'язку по сплаті поставленого газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41BРKVz632-18 від 03.04.2018.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2024 у справі № 911/2104/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 100 361,82 грн основного боргу, 15 154,63 грн інфляційних втрат, 7 205,93 грн 3% річних, 25 741,54 грн пені, 19 433,76 грн штрафу та 2 422,40 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2024 у справі № 911/2104/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 24 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Постановою від 21.04.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2024 у справі № 911/2104/24.
19 травня 2025 року Фізична особа - підприємець Квантрішвілі Олексій Ілікоєвич звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2024, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 у справі № 911/2104/24.
Перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20 зазначено, що зі змісту норми статті 244 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Ціна позову у даній справі становить 167 902,00 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн). Таким чином справа № 911/2104/24 є малозначною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Як вже зазначалося вище, у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судові рішення у малозначній справі можуть бути предметом касаційного оскарження.
Проте касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича не містить посилань/обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд вважає за доцільне зауважити, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи та належного обґрунтування виключних випадків визначених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відсутність вказівки щодо наявності та будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2104/24 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2024, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 911/2104/24 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Квантрішвілі Олексія Ілікоєвича на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2024, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова