16 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/2652/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Новікової Р. Г.
від 23.10.2024 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А., Іванов О. Г.
від 17.04.2025
за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг"
про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди від 30.09.2021 до договору поставки нафтопродуктів № 327/2/2118 від 31.03.2020,
В червні 2024 року Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди від 30.09.2021 до договору поставки нафтопродуктів № 327/2/2118 від 31.03.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткова угода від 30.09.2021 до договору поставки нафтопродуктів від 31.03.2020 № 327/2/2118 від імені Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" підписана особою з перевищенням повноважень.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 у справі № 904/2652/24 позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення пункт 2 додаткової угоди від 30.09.2021 до договору поставки нафтопродуктів від 31.03.2020 № 327/2/2118, укладеної між сторонами, згідно з яким розділ 4 "Ціна та порядок розрахунків" договору доповнено п. 4.4. в наступній редакції: "4.4. Оплату вартості товару, який поставлено по даному договору станом на 30.09.2021 (включно) на суму 536 151 996,76 грн (п'ятсот тридцять шість мільйонів сто п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість гривень 76 коп.) у тому числі ПДВ, покупець здійснює - не пізніше 30.09.2031". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою від 17.04.2025 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 у справі № 904/2652/24.
27 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких, зокрема, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24; ухвалити у справі № 904/2652/24 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовити у повному обсязі.
Оскільки обидві касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" ідентичні за змістом та вимогами, Суд розглядатиме їх як одну касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24.
30 травня 2025 року на адресу Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" надійшло клопотання, в якому скаржник просить долучити до матеріалів касаційної скарги документи, у тому числі документ, що підтверджує сплату судового збору.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24 складено 29.04.2025. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 19.05.2025, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як вже зазначалося вище, із касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" звернулося 27.05.2025, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте з клопотанням про його поновлення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" зазначає, що:
- повний текст постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24 вручений йому 29.04.2025 о 17:11;
- з огляду на частину 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24 вважається врученою 30.04.2025, а отже скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження до 20.05.2025 включно;
- згідно з частиною 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу;
- 28.04.2025 було змінено керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" з Зайця Сергія Олександровича на Бородулька Георгія Вікторовича , змінено склад учасників та назву товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фішрок";
- 07.05.2025 відновлено попередню назву скаржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг") та призначено нового керівника - Бараненка Вячеслава Юрійовича ;
- зміни керівника юридичної особи та її назви зумовили певні організаційні труднощі, зокрема, щодо належного оформлення повноважень нового керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", отримання ним права підпису від імені юридичної особи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" просить врахувати наведені обставини, визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на звернення до касаційного суду з касаційною скаргою.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про поновлення строку на звернення до касаційного суду з касаційною скаргою, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Водночас абзацом 2 частини 6 згаданої статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24 надіслана в Електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" та доставлена одержувачу 29.04.2025 о 17:49.
Отже постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24 вважається врученою Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" 30.04.2025, а з огляду на приписи частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 20.05.2025 включно. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", наведені в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку щодо зміни керівництва, складу учасників та назви юридичної особи, які, як зазначив сам скаржник, провадилися з 28.04.2025 до 07.05.2025, Судом не приймаються до уваги, оскільки це є суто суб'єктивною причиною, пов'язаною із організацією діяльності самого скаржника. При цьому Суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" не зазначило що саме перешкоджало звернутися до Суду з касаційною скаргою з 08.05.2025, тобто після вказаних скаржником обставин, до 20.05.2025 включно.
Враховуючи викладене, Суд не встановив наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, які можуть бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом наведення інших підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Причини пропуску строку на касаційне оскарження, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 у справі № 904/2652/24 залишити без руху.
3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання таких підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова