13 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 912/3030/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича
про відвід суддів Верховного Суду: Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
у справі № 912/3030/19
за касаційними скаргами фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2024,
додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2024
та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025
за позовом акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей"
до фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ;
ОСОБА_3,
про заборону використання знаків для товарів та послуг,
Фізична особа-підприємць Лимаренко Володимир Володимирович (далі - ФОП Лимаренко В.В.) 05.06.2025 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №912/3030/19 в частині розподілу понесених третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Маркхолдер" витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн і ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у розподілі понесених ТОВ "Маркхолдер" судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу в господарському суді Кіровоградської області сумі 15 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 для розгляду касаційної скарги ФОП Лимаренка В.В. у справі № 912/3030/19 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Булгакова І.В., Малашенкова Т.М.
Також ФОП Лимаренко В.В. 05.06.2025 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №912/3030/19 в частині розподілу судових витрат і ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у розподілі понесених ТОВ "Маркхолдер" судових витрат, які складаються з судового збору в розмірі 1 921,00 грн та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи у справі в сумі 19 612,80 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2025 для розгляду касаційної скарги ФОП Лимаренка В.В. у справі № 912/3030/19 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Булгакова І.В., Малашенкова Т.М.
У зв'язку з технічним збоєм, що стався 06.06.2025 з 12:45 призупинено роботу електронних сервісів та автоматизованих систем Верховного Суду, про що складено акт фіксації збоїв у роботі програмних продуктів та інформаційних систем від 06.06.2025 та розміщено повідомлення на Веб-порталі "Судова влада України". Приймання кореспонденції та процесуальних документів, їх обробка, автоматизований розподіл та розгляд (у тому числі проведення судових засідань в режимі відеоконференції), направлення судових рішень, повернення судового збору та надання інших судових послуг сторонам процесу та іншим особам тимчасово призупинено, про що зазначено на інтернет сайті Верховного Суду.
Неможливість роботи автоматизованої системи діловодства Верховного Суду 09.06.2025 та 10.06.2025 також підтверджується актами Верховного Суду.
Від ФОП Лимаренка В.В. 06.06.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшла заява про відвід колегії суддів Верховного Суду Колос І.Б. (головуючий), суддів - Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. у справі № 912/3030/19 (вказану заяву зареєстровано в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" та передано судді-доповідачу у справі 11.06.2025 після поетапного відновлення роботи електронних сервісів Верховного Суду).
Підставою для відводу суддів заявник визначає пункти 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Суддею-доповідачем Колос І.Б. (головуючий) 12.06.2025 на ім?я Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Верховного Суду подано службову записку щодо надання інформації про здійснення розподілу касаційних скарг ФОП Лимаренка В.В. у справі № 912/3030/19 (проведення автоматизованого розподілу судової справи та щодо передачі судової справи раніше визначеному складу суду).
У відповіді Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Верховного Суду від 12.06.2025 на службову записку щодо надання інформації у справі № 912/3030/19 визначення суддів із числа постійно діючої колегії суддів, склад якої затверджено рішенням зборів суддів повідомлено, зокрема, що:
"Під час здійснення автоматизованого розподілу у справі № 912/3030/19 враховували такі обставини.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2025 (колегія суддів у складі: суддя Колос І. Б. - головуючий (доповідач), судді Булгакова І. В., Жайворонок Т. Є.) касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 912/3030/19,-без змін.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджених рішенням зборів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів)), зокрема, касаційні скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
З огляду на викладене для розгляду касаційних скаргу справі № 912/3030/19 повинен був сформуватися протокол передачі справи раніше визначеному складу суду, а саме: суддя Колос І. Б. - головуючий (доповідач), судді Булгакова І. В., Жайворонок Т. Є.
Водночас суддя Жайворонок Т. Є. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя звільнена у відставку.
Службовою запискою від 27.02.2023 № 25/0/114-23 (копія додається) голові КГС ВС повідомлено інформацію, отриману від адміністратора КП "ДСС" - Державного підприємства "Інформаційні судові системи", щодо формування протоколів у випадку, коли у судді закінчилися повноваження, зокрема відбулося звільнення судді. Резолюцією від 27.02.2023 голова суду довела відповідну інформацію до відома секретарів судових палат.
ДП "ІСС" надало таке роз'яснення:
розділом 1 "Алгоритм вибору суддів при авторозподілі справ" Методичних рекомендацій з автоматизованого розподілу справ у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", затверджених наказом ДП "ІСС" від 09.12.2022 № 195-ОД, передбачені умови заборони призначення судді для слухання справи, зокрема в разі коли суддя звільнений;
у такому випадку в КП "ДСС" буде створено "протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями", алгоритмом автоматизованого розподілу замість судді, який звільнений, буде визначено іншого суддю, а решту суддів буде взято із поєднаної справи (змінюватися буде лише учасник колегії).
З огляду на викладене касаційну скаргу ФОП Лимаренка В. В. на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2025 у справі №912/3030/19 у частині розподілу судових витрат на правову допомогу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 передано колегії суддів у складі: суддя Колос І. Б. - головуючий (доповідач), судді Малашенкова Т. М., Булгакова І. В.
Щодо визначення суддів із числа постійно діючої колегії суддів, склад якої затверджено рішенням зборів суддів
Рішенням зборів суддів КГС ВС від 08.01.2024 № 1 (зі змінами, внесеними рішенням від 02.06.2025 № 11) затверджено, серед іншого, постійну колегію суддів у такому складі: Булгакова І.В., Власов Ю.Л., Колос І.Б.
Рішенням зборів суддів КГС ВС від 26.02.2025 № 5 (зі змінами, внесеними рішенням від 02.06.2025 № 12) визначено резервних суддів для постійних колегій суддів у КГС ВС. Зокрема, для колегії суддів Колос І.Б., Власов Ю.Л. (відповідно до наказу Голови Верховного Суду з 19.05.2025 до 06.06.2025 перебуває у відпустці), Булгакова І.В. резервними суддями є Малашенкова Т.М., Бенедисюк І.М.
Під час здійснення передачі справи раніше визначеному складу суду у випадку, коли член колегії суддів звільнений у відставку, АСДС визначає інших суддів з урахуванням повноважень для здійснення процесуальних дій, тобто враховує відсутність судді на роботі.
Тож у справі № 912/3030/19 АСДС врахувала відсутність судді Власова Ю. Л. на роботі (згідно з наказом Голови Верховного Суду з 19.05.2025 до 06.06.2025 перебував у відпустці).
Для з'ясування усіх обставин звернулися (в телефонному режимі та письмово) до адміністратора КП "ДСС" - ДП "ІСС". У його відповідях зазначено, що опція «не враховувати повноваження судді для здійснення процесуальних дій» розрахована лише на первісний автоматизований розподіл справи, а можливість внесення відповідних змін до алгоритму автоматизованого розподілу буде розглянута в наступних оновленнях КП "ДСС".
Тобто на сьогодні немає технічної можливості під час передачі справи раніше визначеному складу суду у випадку коли член колегії суддів звільнений у відставку реалізувати вимоги пункту 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7, у частині визначення суддів із числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій на момент автоматизованого розподілу. "
Перевіривши доводи та матеріали заяви ФОП Лимаренка В.В. у справі № 912/3030/19, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені у заяві є необґрунтованими.
Доводи, якими заявник обґрунтовує підставу для відводу згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України Суд визнає необґрунтованими з огляду на таке.
Заявник підставою для відводу, зокрема, зазначає пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, з посиланням на те, що залучені до розгляду справи №912/3030/19 судді Булгакова І.В., Колос І.Б., Малашенкова Т.М. також були залучені до розгляду справ №912/3032/19, №912/3033/, №912/164/20.
Лимаренко В.В. покликаючись на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема, у справі: "МакГонелл проти Сполученого Королівства" (McGonnell v. the United Kingdom), 2000, §§ 52-57, вказує на те, що при визначенні обґрунтування сумнівів заявника, необхідно брати до уваги такі ознаки, як подвійна роль судді у провадженні, проміжок часу між двома справами, у яких він брав участь і рівень його залученості. Заявник вважає, що участь суддів Булгакової І.В., Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у розгляді вказаних справ викликає оґрунтовані на його думку сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів.
Також зазначає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя ("Морель проти Франції" (Morel v. France), 2000, §§ 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії" (Pescador Valero v.Spain), 2003, § 23), або орган, який засідає у якості суду, ("Лука проти Румунії" (Luka v. Romania), 2009, § 40), є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим ("Мікалефф проти Мальти" (Micallef v. Malta) [ВП], 2009, § 96; "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), 2000, § 44; "Пабла Кю проти Фінляндії" (Pabla Ky v. Finland), 2004, § 30). У зв'язку з цим, навіть прояви безсторонності можуть мати певну важливість, або, інакше кажучи, «правосуддя має не тільки здійснюватися, але й має бути видно, що воно здійснюється». (див., наприклад, "Катана проти Республіка Молдова" (Catana v. the Republic of Moldova), 2023, § 77 і наведені посилання на судову практику). Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Так, будь-який суддя, щодо якого є законні підстави побоюватися відсутності безсторонності, повинен заявити самовідвід ("Мікалефф проти Мальти" (Micallef v. Malta) [ВП], 2009, § 98.
Водночас, Суд зазначає, приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
ЄСПЛ зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з об'єктивним суб'єктивним критеріями.
У рішенні ЄСПЛ "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], §§ 119 і 121 заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ зазначено, що межа між цими двома критеріями не є герметичною. Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов'язаних із спірною поведінкою.
Хоча іноді важко навести докази на спростування презумпції особистої безсторонності судді, проте вимога об'єктивної безсторонності надає додаткову важливу гарантію. Суд визнає складність встановлення порушення статті 6, спричинене особистою упередженістю, і тому у переважній більшості випадків застосовує об'єктивний підхід (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, § 119; "Моріс проти Франції" (Morice v. France) [ВП], § 75).
У межах суб'єктивного критерію ЄСПЛ завжди вважав, що особиста неупередженість судді є презумпцією, доки не буде доведено протилежне (рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ, рішення ЄСПЛ § 119; "Хаушільдт проти Данії" (Hauschildt v. Denmark), § 47).
Щодо виду необхідних доказів, то, наприклад, ЄСПЛ намагався перевірити обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому (рішення ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), § 25).
Отже, розглядаючи доводи заявника, в тому числі його посилання на справу "МакГонелл проти Сполученого Королівства" (McGonnell v. the United Kingdom), 2000, §§ 52-57 у контексті необхідності брати до уваги такі ознаки, як подвійна роль судді у провадженні, проміжок часу між двома справами, у яких він брав участь і рівень його залученості до проваджень, Суд враховує вказану заявником справу в повному контексті змісту відповідного рішення ЄСПЛ (включно і з §46 відповідно до якого заявник у цій справі вказував на несудові функції судового пристава, стверджуючи, що вони призвели до настільки тісних зв'язків між судовим приставом як судовою посадовою особою та законодавчими та виконавчими функціями уряду, що судовий пристав більше не мав незалежності та неупередженості, яких вимагає стаття 6 ) та в сукупності з іншою наведеною вище практикою ЄСПЛ.
Суд також зважає на безпосередній зміст доводів заявника (які фактично зводяться до незгоди з рішеннями суддів та самим фактом їх участі у розгляді справи при касаційному перегляді), а також відсутність будь-яких фактів та їх доказів, які б свідчили про подвійну роль суддів у провадженні (іншу ніж суддя касаційної інстанції у справі), особисту небезсторонність, ворожість суддів Колос І.Б., Булгакової І.В., Малашенкової Т.М., наявності у них особистих мотивів, виконання несудових функцій, втручання в авторозподіл справи тощо.
Суд неодноразово наголошував, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій суддів під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці суддів, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів їх безсторонність.
Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З огляду на викладене, саме по собі посилання заявника на участь суддів у справах та висновки суду висловлені за змістом таких рішень, як і незгода або суб'єктивне ставлення заявника до них не може бути підставою для відводу суддів Колос І.Б., Булгакової І.В. Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 912/3030/19.
При цьому перелічені у заяві ФОП Лимаренко В.В. доводи не узгоджуються із вищенаведеними нормами законодавства, не підтверджені належними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості суддів, які могли б бути перевіреними та/або на переконливі факти, які б могли викликати сумнів у їх об'єктивності і неупередженості, з якими процесуальне законодавство безпосередньо пов'язує наявність підстав для відводу суддів у розумінні його чинних приписів.
У зв'язку із чим колегія суддів доходить висновку, що доводи щодо відводу суддів Колос І.Б., Булгакової І.В. , Малашенкової Т.М. від розгляду справи №912/3030/19 з підстав пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України є необґрунтованими.
Доводи щодо розподілу справи на виключеного Булгакову І.В. та виключеного Малашенкову Т.М як підставу для відводу згідно пунктом 4 частини першої статті 35 ГПК України Суд визнає необґрунтованим з огляду на таке.
Заявник з покликанням на Звіт про автоматизований розподіл від 05.06.2025 р., який містить відмітку «судді виключені з розподілу: Виключено: Булгакова І.В.; Не слухав поєднану справу; Виключено: Малашенкова Т.М. ; не слухав поєднану справу;» зазначав, що суддями Булгакова І.В., Колос І.Б., та Малашенкова Т.М. у даному випадку за вказаних заявником обставин порушення порядку визначення судді для розгляду справи №912/3030/19 самовідвід (всупереч вимогам пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України) не заявлено.
Перевіривши доводи заяви ФОП Лимаренка В.В. у справі № 912/3030/19 в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відводу суддів Колос. І.Б., Булгакова І.В., Малашенкова Т.М. через вказані заявником обставини, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Частинами першою - третьою статті 6 ГПК України встановлено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС). Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІКС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частинами першою - третьою статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІКС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений ЄСІКС суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Частиною тринадцятою статті 32 ГПК України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
За змістом частини шістнадцятої статті 32 ГПК України результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Згідно з пунктом 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджених рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів), зокрема касаційні (апеляційні) скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції;
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судді не мають будь-яких нормативно встановлених механізмів формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, дослідивши обставини вказані у заяві про відвід, зокрема щодо розподілу за виключених під час визначення складу суду від 05.06.2025 суддів Булгакова І.В., Малашенкова Т.М., зазначає, що під час здійснення автоматизованого розподілу у справі № 912/3030/19 враховувались такі обставини.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2025 (колегія суддів у складі: суддя Колос І. Б. - головуючий (доповідач), судді Булгакова І. В., Жайворонок Т. Є.) касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 912/3030/19,-без змін.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Особливостей визначення складу суду в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, затверджених рішенням зборів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2025 № 6, передаються раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів (три і більше суддів), зокрема, касаційні скарги, що надійшли до Касаційного господарського суду після визначення судді-доповідача у цій справі, у тому числі після направлення справи для продовження розгляду судом нижчої інстанції, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції.
З огляду на викладене для розгляду касаційних скаргу справі № 912/3030/19 повинен був сформуватися протокол передачі справи раніше визначеному складу суду, а саме: суддя Колос І. Б. - головуючий (доповідач), судді Булгакова І. В., Жайворонок Т. Є.
Водночас суддя Жайворонок Т. Є. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя звільнена у відставку.
Алгоритм вибору суддів при авторозподілі справ" Методичних рекомендацій з автоматизованого розподілу справ у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", затверджених наказом ДП "ІСС" від 09.12.2022 № 195-ОД, передбачено умови заборони призначення судді для слухання справи, зокрема в разі коли суддя звільнений.
У такому випадку в КП "ДСС" створюється «протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями», алгоритмом автоматизованого розподілу передбачено, що замість судді, який звільнений, буде визначено іншого суддю, а решту суддів буде взято із поєднаної справи (змінюватися буде лише учасник колегії).
Таким чином, згідно порядку визначення судді для розгляду справи 05.06.2025 судова справа №912/3030/19 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2025 передано судді (доповідачу) Колос І. Б. та Булгаковій І.В. які раніше були визначені для розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 у цій справі.
При цьому, суддя Булгакова І.В. і членом постійно діючої колегії суддів до складу якої входить суддя-доповідач у справі №912/3030/19 (Колос І.Б.) згідно з рішенням зборів суддів КГС ВС від 08.01.2024 №1 (зі змінами внесеними рішенням від 02.06.2025 №11).
Під час здійснення передачі справи раніше визначеному складу суду у випадку, коли член колегії суддів звільнений у відставку, АСДС визначає інших суддів з урахуванням повноважень для здійснення процесуальних дій, тобто враховує відсутність судді на роботі.
Тож у справі № 912/3030/19 АСДС під час здійснення передачі справи 05.06.2025 врахувала відсутність на роботі судді Власова Ю. Л., який також входить до постійно діючої колегії суддів (згідно з наказом Голови Верховного Суду з 19.05.2025 до 06.06.2025 перебував у відпустці). Згідно рішення зборів суддів КГС ВС від 26.02.2025 №5 (зі змінами від 02.06.2025 №12) визначено резервних суддів для постійно діючої колегії суддів Колос І.Б., Власов Ю.Л., Булгакова І.В., а саме: Малашенкова Т.М., Бенедисюк І.М.
Відповідно АСДС визначило суддю Малашенкову Т.М. зі складу резервних суддів згідно діючого алгоритму автоматизованого розподілу замість судді, який звільнений, а решту суддів було взято із поєднаної справи.
Водночас у зв'язку з тим, що на сьогодні немає технічної можливості під час передачі справи раніше визначеному складу суду у випадку коли член колегії суддів звільнений у відставку реалізувати вимоги пункту 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 № 7, у частині визначення суддів із числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач, без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій на момент автоматизованого розподілу передбачено окремий порядок усунення недоліків, який прямо врегульовано пунктом 3.6 Засад:
"Якщо суддя-доповідач під час отримання розподіленого на нього процесуального документа виявив помилку в налаштуванні АСДС (визначення типу документа, передача касаційної скарги, поданої в рамках однієї справи, іншому судді, а не раніше визначеному судді-доповідачу, якщо провадження не закінчено тощо), повторний автоматизований розподіл здійснюється на підставі службової записки судді-доповідача, в якій зазначається правильна назва процесуального документа, раніше визначений суддя-доповідач, за вмотивованим розпорядженням керівника Апарату, першого заступника керівника Апарату або заступника керівника Апарату в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами."
Відповідно суддею-доповідачем Колос І.Б. (головуючий) 13.06.2025 на ім?я Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Верховного Суду подано службову щодо вжиття заходів у зв'язку з допущеною помилкою в налаштуванні АСДС при розподілі справи № 912/3030/19, яка призвела до порушення пункту 2.3 Засад. У зв'язку чим суддя Колос І.Б. (головуючий) з посиланням на пункт 3.6 Засад просила вжити заходів щодо виконання вимог статей 32, 33 ГПК України та вказаних Засад.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 для розгляду справи № 912/3030/19 визначено склад колегії суддів: Колос І.Б. (головуючий), судді - Булгакова І.В., Власов Ю.Л.
Отже, з урахуванням вказаного вище, а також наявності та реалізації окремо передбаченого порядку згідно з Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді прямо передбачених для таких випадків (відсутності технічної можливості під час передачі справи раніше визначеному складу суду у випадку коли член колегії звільнений у відставку реалізувати вимоги пункту 2.3. Засад) підстави для відводу (самовідводу) суддів Колос І.Б. , Булгакової І.В. Малашенкової Т.М, зокрема, з причин вказаних заявником відсутні.
Приписами частин першої, третьої, сьомої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід; питання про відвід вирішується невідкладно.
Ураховуючи викладене, заяву про відвід суддів Верховного Суду у складі: Колос І.Б. (головуючий), суддів - Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. у справі № 912/3030/19, відповідно до частини третьої статті 39 ГПК України необхідно передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд
1. Заяву фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича про відвід суддів Верховного Суду у складі: Колос І.Б. (головуючий), суддів - Булгакової І.В., Малашенкової Т.М. у справі № 912/3030/19 визнати необґрунтованою.
2. Матеріали заяви про відвід суддів у справі № 912/3030/19 разом з матеріалами касаційних скарг фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича передати на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов